Ви є тут

Розвиток творчої активності вчителів музики в системі підвищення кваліфікації

Автор: 
Ковальова Світлана Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U004984
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ВЧИТЕЛІВ МУЗИКИ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ
Характеристика загального рівня професійної підготовки вчителів музики до
музично-педагогічної творчості
Метою констатувального експерименту було виявлення загального рівня професійної
підготовки вчителів музики до музичної і музично-педагогічної творчості,
доведення необхідності та доцільності розвитку їхньої творчої активності в
системі підвищення кваліфікації.
Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Київського обласного
інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів у курсовий та міжкурсовий
періоди навчання. Дослідженням були охоплені вчителі загальноосвітніх
навчальних закладів Київської області: Баришівського, Білоцерківського,
Бориспільського, Васильківського, Згурівського, Кагарлицького, Макарівського,
Миронівського, Обухівського, Сквирського, Ставищенського, Таращанського,
Фастівського, Тетіївського районів та міст Біла Церква, Бориспіль, Богуслав,
Березань, Бровари, Ірпінь, Фастів, Славутич.
Констатувальний експеримент проводився у два етапи:
* діагностичний (з’ясування суті проблеми, рівня професійної підготовки, стану
готовності вчителів музики до музично-педагогічної творчості, діагностика
спеціального музичного компонента творчої активності особистості вчителів
музики, виявлення невідповідності рівня їх творчої активності вимогам практики
художньо-естетичної освіти школярів та потреби у такому розвитку в системі
підвищення кваліфікації);
* прогностичний (визначення мети й завдань дослідження, розроблення моделі та
методики розвитку творчої активності вчителів музики в процесі підвищення
кваліфікації, формулювання гіпотези, прогнозування очікуваних результатів).
У ході проведення констатувального експерименту були використані такі емпіричні
методи: спостереження, опитування (усне та письмове), вивчення результатів
діяльності, матеріалів з досвіду роботи вчителів музики та Всеукраїнського
конкурсу “Учитель року“ з номінації “Музика”, статистична обробка отриманих
даних.
Опитуванням було охоплено 554 вчителі музики. Для цього була розроблена анкета
(Додаток А), зміст якої забезпечив отримання такої інформації:
* загальний стан професійної підготовки, педагогічний стаж та рівень
встановленої кваліфікаційної категорії;
* освітні потреби та мотивація музичної та музично-педагогічної творчості;
* ставлення до власного підвищення кваліфікації як умови особистісного та
професійного самозростання;
* зміст міркувань опитуваних щодо значення творчості у власному розвитку та
вихованні творчої особистості учнів;
* оцінка вчителями музики рівня своєї підготовки й готовності до різних видів
творчості;
* думки фахівців щодо доцільності розвитку їхньої творчої активності у процесі
підвищення кваліфікації та необхідності вивчення спеціальних спецкурсів.
Важлива роль відводилася вивченню питання щодо існування умов (Додаток Б) для
розвитку музично-педагогічної творчості фахівців як результату їхньої творчої
активності. Підкреслюємо, що в дослідженні ми не брали до уваги зовнішні
соціально-економічні умови. У результаті аналізу отриманої бази даних ми мали
змогу визначити об’єктивні фактори, які сприяють такому розвитку або, навпаки,
стримують його.
У ході опитування була розроблена спеціальна анкета (Додаток В), мета якої
полягала в тому, щоб визначити, наскільки вчителі музики вміють самостійно
оцінити свій власний рівень підготовки до конкретних видів музичної та
музично-педагогічної творчості. Аналіз відповідей співставлявся із результатами
виконаних тестових та творчих завдань, спрямованих на перевірку їхніх знань,
умінь та навичок, грамотності та компетентності в питаннях теорії й практики
музично-естетичної освіти школярів, готовності до музичної та
музично-педагогічної творчості. Особливу увагу було приділено дослідженню
музичності вчителів музики як спеціального інтегрального компонента в структурі
їхньої творчої активності, що забезпечує продуктивність і якість здійснення
будь-якої музичної діяльності та вважається загальною музичною здібністю.
Таким чином, розроблена комплексна методика констатувального експерименту стала
основою для визначення загального рівня розвитку музичної та
музично-педагогічної творчої активності, виявлення суперечностей означеного
процесу, з’ясування зовнішніх та внутрішніх умов, які впливають на її
продуктивність.
На початковому етапі дослідження перевірявся загальний рівень професійної
освіти, встановлених кваліфікаційних категорій учителів музики та їх
відповідність вимогам творчої праці, визначався педагогічний стаж та вік
досліджуваних (вибірка 300 осіб), які працюють у загальноосвітніх навчальних
закладах Київської області (з них 190 досліджуваних – учителі із сільської
місцевості, 110 – учителі міських шкіл) (Додаток А1). Так, у містах із 110
учителів 49% отримали вищу музично-педагогічну освіту, 25% – музичне або
педагогічне училище, 14% – інститут культури, 5% – культосвітнє училище, 7%
отримали вищу освіту за іншою спеціальністю. У сільській місцевості ситуація
мала дещо інший якісний вигляд.
Із 190 вчителів музики сільської місцевості 21% – мали вищу музично-педагогічну
освіту, 26% – закінчили музичне або педагогічне училище, 19% –інститут
культури, 38% – культосвітнє училище й 12% – отримали вищу освіту не за фахом,
маючи в основі музичну школу. Загальний показник вищої музично-педагогічної
освіти становив 31% із трьохсот досліджуваних. Отримані дані аналізу
професійної підготовки вказували на наявність певних суперечностей між
отриманою освітою та кваліфікаційними вимогами праці педагога-