РОЗДІЛ 2
МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
2.1. Поняття механізму забезпечення національної безпеки України
Проблеми національної безпеки включають широкий спектр нагальних питань. Створення належної й дієвої системи забезпечення національної безпеки України та її механізму в контексті геополітичної ситуації торкається різних складових і тому має велику кількість вимірів та підходів. Вважаємо за необхідне звернути увагу на конституційно-правові аспекти розробки та реалізації конкретних заходів з метою захисту національних інтересів України, які в умовах трансформаційних змін потребують особливої уваги та наукового обґрунтування.
Термін "механізм забезпечення національної безпеки" ще не отримав широкого розповсюдження у правовій науці. Це викликано тим, що національна безпека є новою категорією для вітчизняної правової науки і насамперед конституційного права. Актуальність дослідження у цій царині пояснюється перш за все відсутністю у нормативно-правових актах та науковій літературі з конституційного права поняття досліджуваного механізму та визначення його структури; по-друге, недостатнім закріпленням на рівні конституційно-правового регулювання національної безпеки необхідних правових засобів, потрібних для підтримання належного стану національної безпеки; по-третє, завданням наукового осмислення в контексті сучасної державно-правової реформи шляхів вдосконалення механізму забезпечення національної безпеки з тим, щоб його функціонування було більш ефективним передусім у разі виникнення чи наростання дестабілізуючих чинників у державі. Пошуки у вказаній галузі є особливо необхідними, оскільки в сучасних дослідженнях у межах даної проблеми практично відсутні наукові доробки, а чіткість й однозначність розуміння цього механізму дозволить уникнути численних суперечностей при практичній реалізації в державі й суспільстві системи заходів стосовно забезпечення національної безпеки.
Використання в юридичній літературі категорії "механізм" пов'язано з усвідомленням того, що недостатньо мати матеріальні норми, розвинену систему законодавства, а потрібні чіткі механізми їх втілення в життя, що повною мірою стосується і конституційно-правової сфери [290, с. 337]. Вважаємо, що у процесі визначення сутності і змісту досліджуваного механізму необхідно спиратися на наукові напрацювання щодо інших правових механізмів, зокрема "механізму держави" [281, с. 100-106], "механізму правого впливу" [99, с. 380; 29, с. 104-109], "механізму правового регулювання" [11, с. 364-387], "механізму правозастосування" [307], "механізму управління" [71], "механізму реалізації права" [254], "механізму соціально-юридичного забезпечення прав і свобод людини і громадянина" [171, с. 436], "механізму реалізації Конституції, конституційних норм" [290, с. 339], "механізму реалізації основних обов'язків" [135, с. 149-209], "конституційно-правового механізму забезпечення основних прав і свобод громадян" [287, с. 36], "механізму реалізації права громадян на участь в управлінні державними справами" [310, с. 10-11], "механізму народовладдя" [160, с. 15]. Доречно у цьому аспекті погодитися із тим, що всі юридичні механізми тісно переплітаються, є взаємопов'язаними, а в деяких випадках поглинаються один одним [271, с. 159]. Загальним є те, що категорія "механізм" розуміється у переважній більшості як спосіб функціонування, система засобів впливу [99, с. 383]. З огляду на здійснений аналіз правових механізмів вважаємо, що категорія "механізм" відображає моменту руху, сукупність спосіб методів і засобів функціонування і оптимальної організації всіх ланок і елементів тієї чи іншої системи.
Термін "забезпечення" у свою чергу має досить широке етимологічне значення, яке трактується як створювати надійні умови для здійснення чого-небудь; гарантувати щось; захищати, охороняти кого-, що-небудь від небезпеки [38, с. 281].
Комплексний аналіз проблеми національної безпеки дає підстави стверджувати, що для з'ясування сутності механізму забезпечення національної безпеки необхідно враховувати: особливості об'єктів та суб'єктів забезпечення національної безпеки; цілі і принципи її забезпечення; його функції; засоби, способи, форми та методи діяльності органів державної влади щодо забезпечення національної безпеки, а також фактори та умови, які впливають на забезпечення національної безпеки. При цьому кожен із вказаних компонентів через недостатнє висвітлення у науковій літературі заслуговує на самостійне дослідження.
Для того щоб забезпечення національної безпеки здійснювалося на належному рівні, необхідно чітко уявляти, що є її об'єктом. Специфіка досліджуваного механізму викликана перш за все багатогранністю об'єктів національної безпеки. Відповідно до ст. 3 Закону "Про основи національної безпеки України" основними з них є: людина і громадянин, їхні конституційні права і свободи; суспільство, його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище і природні ресурси; держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність. Забезпечення основних прав людини і громадянина - найважливіша умова досягнення стабільності конституційного ладу України [291, с. 111]. Визнання людини і громадянина, їхніх прав і свобод найвищою соціальною цінністю є фундаментальною нормою конституційного ладу (принципом основ конституційного ладу), що характеризує взаємовідносини людини і держави [257, с. 13; 291, с. 104-105]. Визнання об'єктом національної безпеки суспільства свідчить про багатогранність досліджуваної проблеми, оскільки суспільний лад охоплює всі сторони суспільного життя з органічними взаємозв'язками. Основами суспільного ладу прийнято вважати економічну та політичну систему.
Виключно важливе значення має виділення як об'єкта національної безпеки навколишнього середовища та природних ресурсів, оскільки ні люди, ні держава, ні суспільство не можуть існувати у безпеці поза навколи