РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Метеорологічні умови в роки досліджень
Дослідно-насінницьке господарство "Чабани" знаходиться в зоні північного Лісостепу, яка характеризується помірно вологим та теплим кліматом. Середньобагаторічний показник гідротермічного коефіцієнту території (ГТК) становить 1,2.
Середня дата закінчення весняних заморозків припадає на 18 квітня, але їх ймовірність на поверхні ґрунту зберігається до 22 травня. Різке зниження температури у другій декаді травня слід враховувати при сівбі пізніх ярих культур і особливо проса, сходи якого гинуть при мінус 2-3 ?С.
Середня кількість атмосферних опадів за рік становить 650 мм, зі значними від 300 до 750 мм коливаннями за роками. За теплий період року (квітень - жовтень) випадає близько 60% річної норми або 390 мм. Найбільша кількість опадів припадає на червень (74 мм) і липень (88 мм).
За багаторічними метеорологічними даними у літній період спостерігаються атмосферні посухи, тривалість яких дорівнює 20 - 25 днів. Періодичність цього явища становить раз в 4 - 5 років.
Сумарна величина сонячної радіації сягає 90 - 94 ккал/м2 або 3839 - 4052 мДж/м2 за рік. На долю фотосинтетичної активної радіації (ФАР) з температурою повітря вище +5оС приходиться близько 40 ккал/м2. Така продуктивність сонячної радіації і особливо ФАР дозволяє вирощувати в зоні не лише середньо -, але і пізньостиглі сорти проса і при дотриманні інших елементів технології одержувати урожай зерна на рівні 50-55 ц/га.
У роки проведення досліджень (2001-2004 рр.) метеорологічні умови відрізнялися від середньобараторічних показників. Їх зміни по декадах, місяцях і роках приводяться на рис. 2.1 і 2.2 та представлені в додатках А-Е. Характеристика погодних умов охоплює не лише період онтогенезу проса, але і допосівний. У квітні проводилось "закриття" вологи, обробіток ґрунту, вносилися мінеральні добрива. Це впливало на запаси продуктивності вологи, провокацію і проростання насіння бур'янів, біологічну активність ґрунту, що невід'ємно відображалось на запасах мінерального азоту в ґрунті.
Рис 2.1 Температура повітря за період вегетації проса, ?С
(2001-2004 рр.)
Весняний період 2001 року характеризувався швидким наростанням активних температур, та великою кількістю опадів у квітні. В цей місяць випало майже півтори норми опадів (65 проти 48 мм). Це створило певні труднощі для проведення весняно-польових робіт. Травень, особливо третя декада, була сухою і холодною, що призвело до зменшення запасів продуктивної вологи у ґрунті, особливо у шарі 0 - 10 см. Проте, середньомісячна температура повітря наближалась до норми і становила +14,2?С, а кількість опадів - 34 мм.
Холодним і дощовим був червень. При місячній нормі опадів 74 мм, їх випало майже у півтора рази більше (96 мм). Середня температура місяця склала +16,5оС. Такі погодні умови затримали розвиток культури на перших етапах органогенезу: сходи - кущіння проса. У другій половині літнього періоду встановилася суха і жарка погода. Температура повітря в денні часи сягала позначки +30оС, і була вище норми: у липні на 5,4оС, серпні - 2,8оС, а опадів випало відповідно лише 5 і 10% від норми (6 і 14 мм). Вересень за гідротермічними показниками був в межах норми: середньодобова температура становила 13,7?С, а кількість опадів - 52 мм.
Рис.2.2 Кількість опадів за період вегетації проса, мм
(2001-2004 рр.)
Квітень 2002 року розпочався з відносно холодної погоди через вторгнення на територію України холодних арктичних атмосферних мас. У другій і третій декадах спостерігалось різке потепління. Середня температура повітря цього місяця становила 9,9оС, що на 3,7оС вище норми. В середині місяця, відбувся перехід середньодобової температури через + 10оС. Кількість опадів за місяць склала 48 мм.
Травень відзначався теплою і сухою погодою з температурою повітря 16,5оС і кількістю опадів 65 мм.
Погода літнього періоду теж була не однорідною, тому що формувалася під впливом різних атмосферних явищ - циклонів і їх атмосферних фронтів. Так, у першій декаді червня погода була прохолодною дощовою; пройшли інтенсивні зливи з градом, які супроводжувалися шквалистими вітрами, що мало негативні наслідки на розвиток дослідної культури.
Середня температура повітря червня становила 18,4оС із значною амплітудою коливань по декадах: від 14,0оС до 27,0оС. В окремі дні температура на поверхні ґрунту сягала межі 55оС.
Продовжувалася спекотна і суха погода у першій і другій декадах липня. Середньодекадні температури перевищували норму на 4,0 і 6,0оС. Максимальні показники температури в цей період були зафіксовані на межі 35оС. Температура на поверхні ґрунту доходила до критичної межі і становила 65?С. Опадів у липні випало дуже мало; у першій і другій декаді їх майже не було, лише у третій декаді пройшов невеликий дощ (13 мм). Запаси продуктивної вологи в ґрунті наблизилися до межі "мертвого" запасу і становили в шарі 0-30 см приблизно 5 мм.
У серпні свій ріст і розвиток просо продовжувало в умовах нестійкої погоди. Уже з другої декади температура повітря почала знижуватись. Пройшли зливові дощі у супроводі з грозами, градом і шквалистим вітром. У варіантах з великою кількістю азотних добрив спостерігалося полягання культури. В цілому, температура повітря серпня була вища норми і становила +20,4?С. Атмосферні опади протягом місяця випадали нерівномірно, а їх кількість дорівнювала 102 мм.
У вересні температура повітря була близькою до середньобагаторічних показників і становила +14,7?С. Проте, опади випадали нерівномірно: у першій декаді їх було лише 3 мм (20% від норми), а за другу і третю декади їх сума становила 74 мм, що вдвічі більше норми.
У 2003 році, порівняно з попередніми роками, стійкий перехід температури повітря через +5?С відбувався значно пізніше (третя декада квітня). Тому, середньомісячна температура повітря квітня була низькою і становила +6,9?С. Опадів за місяць випало лише 15,6 мм або близько