РОЗДІЛ 2
АНАЛІТИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІЙ НЕОБХІДНОЇ ТА ДІЙСНОЇ ПОДАЧІ ВЕРХНЬОЇ НИТКИ ПРИ УТВОРЕННІ СТІБКІВ КЛАСУ 400
Задачею даного розділу є отримання вищеназваних аналітичних залежностей, що дозволить застосувати сучасні методи синтезу для визначення параметрів МПГН. Врахування властивостей нитки, при визначенні функцій необхідної та дійсної подачі нитки дозволить оцінити реальне співвідношення значень вищеназваних функцій в будь-який момент утворення стібка для різних типів ниток, що, в свою чергу, дозволить зробити об'єктивну оцінку роботи даних механізмів.
2.1. Уточнений опис процесу утворення стібка
Аналітичний огляд робіт, в яких розглянуто процес утворення стібків кл. 400, виявив, що при описі більшості періодів цього процесу робота ниткоподавача верхньої нитки або не врахована зовсім, або відомості про неї мають суперечливий характер. Це робить неможливим отримання кількісних залежностей для опису поведінки верхньої нитки під час цього процесу, які є вихідними даними для оцінки та проектування МПГН. Тому нижче пропонується уточнений аналіз установленого процесу утворення двохниткового стібка типу 401.
Період 0-1. - Голка 1 рухається з КВП до КНП (рис. 1.1, а), проколює матеріал 2 і проводить крізь нього петлю своєї нитки, петельник 3 рухається вздовж строчки в напрямку, протилежному руху матеріалу, і поперек строчки (по відношенню до оператора) з крайнього лівого положення (КЛП) в крайнє праве положення (КПП). За час знаходження голки поза матеріалом, рушій матеріалу завершує робочий хід (матеріал переміщується на задану величину стібка), а ниткоподавач (до моменту входу верхньої кромки вушка в матеріал) подає певну довжину нитки голці, яка пов'язана з величинами переміщень голки та матеріалу. При подальшому русі голки (до КНП) довжина поданої ниткоподавачем нитки повинна бути не меншою подвоєного її ходу в матеріалі.
Період 1-2. - Голка 1 піднімається з КНП на певну величину і утворює так звану "петлю-напуск" (рис. 1.1, б). Петельник, рухаючись з КПП поперек строчки, захоплює "петлю-напуск", розширює її, вводить в неї петлю своєї нитки і починає рух вздовж строчки в зворотному напрямку від напрямку її утворення. Рушій матеріалу в цей період виконує холостий хід. Робота ниткоподавача в цей період відсутня, що сприяє швидкому утворенню стійкої "петлі-напуску", достатньої для захоплення її носиком петельника. В випадку утворення декількох "петель-напуску" (в багатоголкових ШМ) для сповільнення утворення дальших "петель-напуску" ниткоподавач повинен підтягнути їхні гілки, які утворюються з протилежного боку голки від місця їх захоплення петельником та безпосередньо з'єднаних з ниткоподавачем. Внаслідок цього процес утворення дальших "петель-напуску" уповільнюється, оскільки цілком залежить від формування іншої її гілки голкою та величини нитки, яка вибирається за даний період ниткоподавачем. Тоді "петлі-напуску" до моменту її захопленням петельником мають стійку форму та достатню величину.
Період 2-3. - Голка 1, продовжуючи підніматись, виходить з матеріалу і доходить до КВП (рис. 1.1, б, в). За час знаходження голки над матеріалом, рушій матеріалу починає переміщення матеріалу 2. Петельник переміщується в КЛП і відхиляє петлю голкової нитки від лінії руху голки. Ниткоподавач вибирає нитку голки і при КВП змотує нитку з бобіни в кількості, необхідній для утворення наступного стібка, внаслідок чого нитка голки натягується і її петля щільно обтискає тіло петельника.
Період 3-4. - Голка 1, рухаючись до КНП (рис. 1.1, в), проколює матеріал 2 і проводить крізь нього петлю своєї нитки (рис. 1.1, г). Петельник рухається вздовж строчки в напрямку, протилежному напрямку її утворення, і поперек строчки з КЛП і утворює в місті проколу з петлі голкової нитки та гілок петлі своєї нитки, так званий "нитковий трикутник" (рис. 1.1, г). До моменту проколу матеріалу рушій матеріалу закінчує переміщення матеріалу на задану величину стібка, після чого починає виконувати холостий хід, а робота ниткоподавача в цей період аналогічна періоду 0-1. Внаслідок того, що периметр "ниткового трикутника" збільшується (за рахунок сумісних рухів петельника та матеріалу), а подача нитки ниткоподавачем виконується лише для голки, петля нитки, яка розміщена на петельнику, знаходиться в натягнутому стані, що сприяє відводу її петельником праворуч від лінії руху голки. В цей же час нижня нитка знаходиться в натягнутому стані внаслідок дії на неї ниткоподавача нижньої нитки. Таким чином сторони "ниткового трикутника" натягнуті, а сам "нитковий трикутник" має відповідний розмір для "заколу" голкою (голками).
Період 4-5. - Голка 1 продовжує свій рух і своїм вістрям заходить в площину "ниткового трикутника" (рис. 1.1, д) (тобто відбувається "закол" нею петлі нитки петельника). Рушій матеріалу продовжує холостий хід. За даний період ниткоподавач подає нитку голці певної довжини, яка дорівнює подвоєному її ходу, при цьому петля нитки, що знаходиться на тілі петельника, продовжує знаходитись в натягнутому стані.
Період 5-6 - Голка 1 продовжує опускатися до свого КНП (рис. 1.1, е), проводить крізь петлю нитки петельника петлю своєї нитки. Петельник 3 при русі вправо за напрямком до свого КПП скидає петлю голкової нитки та починає переміщення вздовж строчки за напрямком переміщення матеріалу. Для усунення можливості повторного захоплення петельником скиненої петлі, остання скорочується голкою, за рахунок того, що ниткоподавач верхньої нитки подає кількість нитки необхідну для збільшення тільки однієї гілки петлі, тому решта довжина нитки, яка необхідна голці, отримується зі скиненої петлі (рис. 1.1, ж). Нижня нитка звільнюється відповідно нижнім ниткоподавачем. При скороченні голкою попередньої петлі своєї нитки, починається підтягування до нижньої поверхні матеріалу петлі нижньої нитки, яка надіта на стержень голки. Таким чином відбувається попереднє затягування стібка. Рушій матеріалу виконує холостий хід.
Період 6-7 - зображений на рис. 1.1, з,