Ви є тут

Морфофункціональні особливості головного мозку при експериментальній дисліпопротеїдемії

Автор: 
Горбатюк Світлана Михайлівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001969
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1. Об'єкт і предмет дослідження

Дослідження проведене на 28 статевозрілих кролях-самцях породи "шиншила" на базі Науково-експериментальної клініки Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Утримання тварин та маніпуляції проводилися у відповідності до положень "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментальних та інших наукових цілей" (Страсбург, 1985р.), "Загальних етичних принципів експериментів на тваринах", ухвалених Першим Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001р.), а також комітету з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол № 7 від 25 січня 2006 р.).
Модель дисліпопротеїдемії була створена за класичною методикою Анічкова шляхом перорального введення кристалічного холестерину на соняшниковій олії з морквою в дозі 0,5 г/кг маси тіла кроля протягом 3 місяців. Піддослідні тварини були розподілені на 5 груп: 1 група - інтактні тварини, які утримувались в звичайних умовах віварію, 2- тварини з експериментальною дисліпопротеїдемією (ЕДЛП) без подальшого лікування, 3 - тварини з ЕДЛП, яким в наступні 30 діб проводили корекцію даної патології препаратом вінборон (5 мг/кг), 4 - група тварин на тлі змодельованої патології в наступні 30 діб отримувала препарат пентоксифілін (5 мг/кг); 5 - група, якій також в наступні 30 діб проводили корекцію ЕДЛП препаратом вінпоцетін (2 мг/кг) [35, 37, 145] (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Розподіл тварин по групах дослідження

Групи кролів
Кількість тварин в групіДози препаратів мг/кгІнтактна5ЕДЛП без лікування5Вінборон65Пентоксифілін65Вінпоцетін62
Вінборон (гідрохлорид 2-феніл-3-карбетокси-4-диметиламінометил-5-оксибензофурану) - новий вітчизняний лікарський препарат, ресинтезований за новою технологією на НВЦ "Борщагівський ХФЗ", м. Київ [118]. Препарат з широким спектром фармакологічних ефектів: спазмолітичним, протизапальним, імуностимулюючим, антиоксидантним, антиагрегантним, стимулюючим впливом на мікроциркуляторні та репаративні процеси. Також вінборон виявляє ноотропну та антигіпоксичну дії, спроможний стимулювати мозковий кровотік [28, 113, 158].
Пентоксифілін - похідний ксантину. Основні фармакологічні ефекти препарату обумовлені механізмом дії, який полягає в інгібуванні фосфодіестерази і накопиченням циклічної аденозин-монофосфорної кислоти зі зниженням концентрації внутрішньоклітинного кальцію в гладеньких м'язах судин і в формених елементах крові. Препарат гальмує агрегацію тромбоцитів і еритроцитів, підвищує їх еластичність, зменшує рівень фібриногену в плазмі і прискорює фібриноліз, покращує реологічні властивості крові; покращує також мікроциркуляцію та доставку кисню до тканин, особливо в кінцівках та в центральній нервовій системі [61, 65, 78, 102, 141, 142, 150, 234].
Вінпоцетін - напівсинтетичний похідний алкалоїду девінкана, який міститься в рослині - барвінку (Vinca minor L. i Vinca erecta Rgl. Et Schmalth). Екстракти барвінку мають судинорозширюючу, гіпотензивну, седативну дії. Судинорозширююча дія вінпоцетіну пов'язана з прямою релаксуючою дією на гладеньку мускулатуру шляхом інгібування фосфодіестерази з наступним накопиченням циклічного аденозинмонофосфату і гальмуванням з'єднання актину і міозину. Також він має вазоактивну, нейротропну, антиоксидантну дію, покращує церебральний кровотік та впливає на основні елементи каскаду ішемічних реакцій, забезпечуючи прямий захист нервової тканини [53, 71, 106, 116, 202, 229, 243, 244, 250, 260, 277, 289].
Препарати пентоксифілін та вінпоцетін використовували у вигляді готових ампульних розчинів: пентоксифілін - ампули по 5 мл 2 % розчину; вінпоцетін - ампули по 2 мл 0,5 % розчину; вінборон - у вигляді стерильного порошку в флаконі. Перед введенням вінборону вміст флакону (0,01 г) розчиняли ізотонічним розчином натрію хлориду. Всі використані лікарські засоби вводились внутрішньо-м'язево.

2.2. Методи дослідження

Для вивчення морфофункціональних змін головного мозку були використані наступні методи дослідження:
- біохімічний метод;
- функціональний;
- макроморфометричний;
- гістологічний;
- гістохімічний;
- мікроморфометричний;
- електронномікроскопічний;
- статистичний.

2.2.1. Метод біохімічного дослідження ліпідного спектру сироватки крові
Для біохімічного дослідження із крайової вени вуха тварин забирали кров і визначали наступні показники ліпідного обміну: загальний холестерин (ЗХ) - за методом Ілька, ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) - за методом Ілька [103], ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ) - за методом В.В. Меньшикова з гепариновим реактивом (1987)) [103], фосфоліпіди (ФЛ) - за методом А.А.Пентюка, (1985), тригліцериди (ТГ) - реактивом Наша та розраховували індекс атерогенності (ІА) - співвідношення загального холестерину і фосфоліпідів [86].

2.2.2. Вимірювання об'ємної швидкості мозкового кровотоку
Рівень мозкового кровотоку визначали в кінці досліду під тіопенталовим наркозом за допомогою флоуметра (вимірювача об'ємної швидкості кровотоку) Transonic Animal Research Flowmeters T 106 Series (USA) (Рис.2.1). Приваскулярний датчик Transonic Flowprobe ?2RB1071, накладений на внутрішню сонну артерію, фіксував швидкість мозкового кровотоку (мл/хв).
Результати моніторування були зафіксовані на жорсткому диску комп'ютера у вигляді графічних даних. Вимірювання рівня мозкового кровотоку проводили протягом 30 хв., фіксуючи показники об'ємної швидкості мозкового кровотоку кожні 5 хвилин експерименту. За 100 % було взято швидкість мозкового кровотоку в початковий стан вимірювання.
Дане дослідження виконане на кролях відповідно до рекомендацій фірми Transonic [230].

Рис.2.1 Флоуметр (вимірю