РОЗДІЛ 2 УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Об'єкти та умови проведення досліджень
Об'єкт досліджень - процеси формування та ефективного функціонування екологічно безпечних агроекосистем.
Предметом дослідження є методика математичного моделювання технологій ведення сільськогосподарського виробництва за показниками еколого-економічного впливу на стан складових агроекосистем.
Дослідження виконано на базі Полтавської лабораторії агроекологічного моніторингу Інституту агроекології УААН, Полтавської державної аграрної академії та аграрних підприємств різних форм власності Полтавської області.
Усі дослідження проводили у межах Полтавського регіону, що знаходиться в середній частині Лівобережної України. Більша його частина лежить у межах Придніпровської низовини. На півночі область межує з Чернігівською та Сумською, на сході - з Харківською, на півдні - з Дніпропетровською та Кіровоградською, на заході - з Київською та Черкаською областями України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км, а із заходу на схід - 245 км.
Утворена Полтавська область 22 вересня 1937 року й у теперішній час займає площу 28,8 тис. км2, за кількістю населення посідає 11 місце серед областей України. На її території проживає близько 1540,5 тис. чоловік, густота населення 54 чоловік на км2. Національний склад населення однорідний, українців близько 90%. Близько 1000 тисяч чоловік населення області - це жителі міст. Вікова структура i міського, i сільського населення області характеризується старінням. Жіноче населення переважає над чоловічим.
Регіон має вигідне фізико-географічне положення, рівнинний рельєф, помірний континентальний клімат, чорноземні ґрунти, густу мережу річок i значні запаси мінеральних ресурсів. Полтавщина розташована у лісостеповій зоні. Ліси вкривають 9,6% території; ґрунт - в основному середньогумусні чорноземи, які займають дві третини території області. Територією області протікає 146 річок загальною довжиною 5101 км. Річки області належать басейну Дніпра: ліві притоки - Сула, Псел, Ворскла, Оріль. На півдні та південному заході область омивають води Кременчуцького та Дніпродзержинського водосховищ.
Землі Полтавської області виходять до середньої течії Дніпра і належать до земель Середнього Подніпров'я. Більша частина земель розміщена в лісостеповій зоні на лівому березі Дніпра, решта - на південному сході частково входять у степову зону. Більша частина природних ландшафтів змінені господарською діяльністю людини, тому ландшафти області в більшості є антропогенними з переважаючим типом сільськогосподарських ландшафтів.
За кліматично-погодними умовами регіон проведення досліджень відноситься до районів із м'яким, континентальним кліматом, прохолодною зимою, в основному з жарким, інколи сухим літом і недостатнім зволоженням (середньорічна кількість опадів знаходиться в межах 450-525 мм). Середня температура липня +21 °C, січня -6,5 °C.
Основними природними факторами, що обумовлюють урожайність сільськогосподарських культур, є вологозабезпечення та родючість ґрунту. За цими показниками територія Полтавщини умовно поділяється на чотири грунтово-кліматичні підзони [44]. Річна кількість опадів на території області зменшується із заходу на схід, а забезпеченість теплом зростає з півночі на південь (Додаток Б).
І підзона - центральна лісостепова, до складу якої входять такі райони: Гадяцький, Гребінківський, Лохвицький, Лубенський, Оржицький, Пирятинський і Чорнухинський. Уся територія підзони порізана глибокими річковими долинами і балками, вкрита мережею ярів. У підзоні переважають чорноземи глибокі малогумусні, здебільшого легко- та середньосуглинисті. Значні площі займають опідзолені та деградовані суглинкові ґрунти легкого механічного складу, значна кількість яких піддається водній ерозії. Середньорічна кількість опадів для цієї підзони становить 492-540 мм, а середньорічні температури повітря - +6,5-6,9?С.
ІІ підзона - східна лісостепова, до складу якої входять Велико-багачанський, Глобинський (крім південно-західної частини), Диканський, Зіньківський, Котелевський, Миргородський, Полтавський, Решетилівський, Чутівський, Шишацький, Хорольський (крім західної частини) райони. Міждолинні масиви менше порізані ярами. Більшу частину всієї підзони займають чорноземи мало- і середньогумусні, друге місце за площею займають суглинкові ґрунти і опідзолені чорноземи. Клімат більш посушливий, ніж у першій підзоні, з річною кількістю опадів 481 мм та середньорічною температурою повітря +7?С.
ІІІ підзона - перехідна південна, до складу якої входять Карлівський, Кобеляцький, Козельщинський (південно-східна частина), Кременчуцький (правобережна частина), Машівський і Новосанжарський райони. Знаходиться ця підзона на степовій рівнині, на рівнинних терасах р. Ворскли. Основні групи ґрунтів: чорноземи глибокосередньогумусні та малогумусні легкого або середнього механічного складу, зустрічаються чорноземи солонцюваті. Ця підзона найбільш засушлива, із середньорічною кількістю опадів 471 мм та температурою повітря +7,6?С.
ІV підзона - південно-західна на солонцюватих ґрунтах, до якої відносяться Глобинський (південно-західна частина), Козельщинський (крім південно-східної частини), Кременчуцький (крім правобережної частини), Семенівський, Хорольський (західна частина) райони. Рельєф рівнинний, у межах Придніпровської низовини. Основними ґрунтами цієї підзони є чорноземи глибокі, слабосолонцюваті та залишковосолонцюваті, іноді зустрічаються засолені, лучні і болотні солонцюваті та солончакові ґрунти. Середня кількість опадів - 450-500 мм, середньорічна температура +7,2?С.
У процесі визначення стану агроекосистем Полтавщини дослідження проводили у 18 підприємствах 15 районів усіх грунтово-кліматичних підзон. Апробацію, впровадження та верифікацію моделей проводили у 5 сільськогосподарських підприємст