розділ 2.2).
Результати діагностики рівнів готовності студентів ЕГ і КГ на початку формувального експерименту викладено у таблиці 3.1.
Сформованість мотиваційно-ціннісного компоненту підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва до навчання учнів основної школи визначалася на основі проведення анкетування та інтерв'ювання (див. додаток В), які засвідчили, що значний відсоток студентів виявляє зацікавленість та інтерес до художньо-конструкторської діяльності, усвідомлює її значущість у цілісному гармонійному розвитку школярів (ЕГ - 29,7% і КГ - 29,4%); хотіли б використовувати художнє конструювання на уроках образотворчого мистецтва та в позаурочний час з метою підвищення якісного рівня навчально-виховної роботи в основній школі.
Таблиця 3.1
Результати педагогічної діагностики оцінювання рівнів готовності студентів експериментальної і контрольних груп до навчання учнів основної школи художнього конструювання на початку формувального експерименту
Компоненти готовностіПочаток формувального експериментуЕГ -168 осібКГ -170 осібКількісні та якісні показникиКількісні та якісні показникиНСВНСВМотиваційно-ціннісний(14)
8,3%(104)
62%(50)
29,7% (16)
9,4%(104)
61,2%(50)
29,4%Інформаційно-когнітивний(117)
69,7%(34)
20,2%(17)
10,1%(125)
73,5%(29)
17,1%(16)
9,4%Художньо-конструкторський спеціальний(81)
48,2%
(69)
41%
(18)
10,8%(80)
47%
(73)
43%
(17)
10%
Узагальнений показник(71)
42,1%(69)
41,1%(28)
16,8%(74)
43,3%(69)
40,4%(27)
16,3%
Водночас переважна більшість майбутніх учителів (ЕГ - 62% - КГ - 61,2%) не має чіткої уяви про зміст, завдання та особливості організації художньо-конструкторської діяльності школярів, не вважає за необхідне її використовувати та не впевнена у її доцільності. Відсутність стійкого інтересу і несформованість мотивів щодо використання художнього конструювання у своїй практиці виявили реципієнти ЕГ - 8,3% - і КГ - 9,4%.
Показники рівнів сформованості інформаційно-когнітивного компоненту, отримані за допомогою виконання тестових завдань студентами, дозволили зробити висновок, що результати в експериментальній та контрольній групах майже рівнозначні - превалює низький (ЕГ - 69,7%; КГ - 73,5%) і середній (ЕГ - 20,2%; КГ - 17,1%) рівні. Лише незначна кількість респондентів (ЕГ - 10,1%; КГ - 9,4%) виявила високий рівень сформованості означеного компонента.
В обох групах за результатами виконання тестових завдань (див. додаток И) у студентів простежується наявність певних знань з художнього конструювання, вікової психології, методики художньо-конструкторської діяльності. Водночас ці знання були поверхневими, неглибокими і носили несистематизований характер.
Те ж саме можна сказати про результати виконання діагностичних творчих завдань щодо виявлення рівня сформованості художньо-конструкторського спеціального компоненту. При виконанні творчих завдань-клаузур (див. додаток Е) студенти інтуїтивно організовували художньо-конструкторську діяльність; хаотично добирали техніки до виконання завдання; прослідковувалося невміння поглянути на проблему з нової позиції, застосувати оригінальний підхід до її розв'язання. Найбільший відсоток реципієнтів контрольної та експериментальної груп виявив низький (ЕГ - 48,2%; КГ - 47%) і середній (ЕГ - 41%; КГ - 43%) рівні сформованості художньо-конструкторського спеціального компоненту готовності.
Отже, в цілому рівень готовності студентів контрольної та експериментальної груп до навчання учнів основної школи художнього конструювання, за результатами діагностичного зрізу (див. табл. 3.1), можна розцінити нижче середнього (низький загальний рівень готовності студентів КГ - 43,3%; ЕГ- 42,1%; середній рівень - КГ- 40,4%; ЕГ - 41,1%; високий рівень - КГ - 16,3 %; ЕГ - 16,8 %.
Отримані результати педагогічної діагностики початкового рівня готовності студентів до навчання учнів художнього конструювання пояснюються відсутністю цілеспрямованого використання цього виду образотворчої діяльності у професійній підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Тому це підтвердило необхідність впровадження художнього конструювання до змісту підготовки майбутніх вчителів образотворчого мистецтва.
Після завершення першого етапу формувального експерименту нами було проведено наступний контрольний зріз з метою перевірки рівня готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва до навчання учнів основної школи художнього конструювання
Отримані результати свідчать про зміни у напрямі підвищення рівнів сформованості компонентів готовності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Порівняльний аналіз даних у контрольній та експериментальній групах засвідчує нерівномірність зростання показників (див. табл. 3.1, 3.2).
За результатами тестових завдань (див. додаток И), у контрольній групі показники зросли в середньому на 1%, а в експериментальній групі, яка навчалася за розробленою методикою, простежуються значні зміни у зростанні середнього рівня сформованості компонентів готовності на 11%.
Найбільша динаміка спостерігається у зростанні мотиваційно-ціннісного компоненту готовності студентів ЕГ, про що свідчать результати проведеного контрольного письмового анкетування.
Зменшився відсоток середнього рівня готовності студентів з 62% до 31% за рахунок зростання високого рівня готовності - 66% (для порівняння 29,8%), що свідчить про активно-позитивне ставлення майбутніх учителів до художньо-конструкторської діяльності та бажання оволодіти професійними знаннями та вміннями для здійснення художньо-педагогічної діяльності засобами художнього конструювання.
Таблиця 3.2
Порівняльний аналіз рівнів сформованості компонентів готовності
студентів контрольної та експериментальної груп до навчання учнів художнього конструювання після проведення першого етапу експериментальної роботи
Компоненти готовностіПерший етап формувального експериментуЕГ -168 осібКГ -170 осібКількісні та якісні показникиКількісн
- Київ+380960830922