РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Програма досліджень
Метою нашої роботи було дослідження внутрішньовидової мінливості І покоління еколого-географічних та випробних культур сосни звичайної, створення ІІ покоління еколого-географічних культур у Київському Поліссі, виявлення залежності мінливості ознак у кліматипах, визначення зв'язків і залежностей між вивченими показниками.
Для вирішення цього завдання нами було розглянуто такі питання:
- мінливості таксаційних показників сосни звичайної в еколого-географічних та випробних культурах;
- мінливості пилку (гістохімічні показники, життєздатність та фертильність) в еколого-географічнх культурах;
- гаметофітного та ембріонального виживання насінних зачатків у шишках сосни звичайної еколого-географічних культур;
- мінливості морфометричних та біохімічних характеристик шпильок та гілочок сосни звичайної;
- мінливості вмісту поживних речовин ґрунту і рН у ґрунті та підстилці залежно від походження насадження в еколого-географічних культурах;
- особливості поширення й розвитку кореневих систем сосни звичайної залежно від її походження в еколого-географічних та випробних культурах Київського Полісся.
2.2. Характеристика регіону та об'єкти досліджень
2.2.1. Природні умови. Фізико-географічна область Київського Полісся розміщена між Житомирським і Чернігівським Поліссям. Західна межа області відповідає східній межі Українського кристалічного щита. Східна межа проходить по долині Дніпра, південна - відповідає межі між Поліссям і Лісостепом. На півночі фізико-географічна область Київського Полісся виходить за межі України до Білорусії.
Київське Полісся пролягає в межах середньодніпровського схилу Українського кристалічного щита в Дніпровсько-Донецькій западині. Поверхня Київського Полісся рівнинна, кристалічні породи покриті товщею осадових порід і практично не оголюються. Глибина їх залягання поступово збільшується у напрямку на схід. У районі Чорнобиля кристалічні породи залягають на глибині 300 м.
У кліматичному відношенні Київське Полісся є певною мірою перехідним між Житомирським і Чернігівським Поліссям.
У Київському Поліссі переважають дерново-підзолисті ґрунти.
Головні річки - Прип'ять, Тетерів, Здвиж, Ірпінь. Річкові басейни заліснені, що позначається на гідрологічному режимі річок. Найбільшою лісистістю відрізняється басейн річки Тетерів.
Природні ліси збереглися в невеликій кількості, більшість лісів - штучні насадження. В основному поширені соснові лісові культури, тому на даний час у лісах серед деревних порід переважає сосна, хоча в природному стані велику територію займав дуб.
2.2.2. Об'єкти досліджень. Дослідження проводилися у 25-річних еколого-географічних культурах сосни звичайної Дзвінківського лісництва ВП НАУ "Боярська лісова дослідна станція" та у 27-річних випробних культурах ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" УкрНДІЛГА ім. Г.М. Висоцького. За лісокультурним районуванням об'єкти розміщуюються у Київському Поліссі.
Еколого-географічні культури І покоління були закладені в 1981 році у 13 виділі 62 кварталу Дзвінківського лісництва ВП НАУ "Боярська лісова дослідна станція" на площі 2,6 га садінням однорічних сіянців [64, 69, 123]. Ці сіянці вирощувалися у лісовому розсаднику Мотовилівського лісництва із насіння різного географічного походження.
Шишки сосни звичайної для створення еколого-географічних культур І покоління збирали в умовах свіжого субору (В2). У березні 1980 року їх переробили у шишкосушарні Каппера-Гоголіцина в Мотовилівському лісництві і одержане насіння висіяли в постійному розсаднику 25 квітня 1980 року у вузькі (3 см) стрічки за схемою 20-45-20-70 см.
Сіянці у кварталі 62 Дзвінківського лісництва були висаджені в середині квітня 1981 року. Площа відведеної під посадку дільниці становила 5,3 га (додаток Д).
Еколого-географічні культури ІІ покоління закладені в 2007 році у кварталі 62 Дзвінківського лісництва ВП НАУ "Боярська лісова дослідна станція" на площі 0,4 га, поряд із культурами І покоління, садінням однорічних сіянців. Ці сіянці вирощували у лісовому розсаднику кафедри лісових культур Національного аграрного університету.
Шишки сосни звичайної різного географічного походження для створення еколого-географічних культур ІІ покоління були зібрані у лютому 2006 року в еколого-географічних культурах І покоління.
Ділянка еколого-географічних культур І і ІІ поколінь розміщена на дерново-слабопідзолистих легкосупіщаних ґрунтах на флювіогляціальних відкладах. Ґрунтовий розріз має такі горизонти: НE - 0-12 см, світло-сірий, гумусово-елювіальний, сухий, пухкий, глинисто-піщаний; перехід до наступного горизонту яскраво виражений. EI - 12-43 см, вище жовтий, нижче - світло-жовтий, з білими плямами окису кремнію, свіжий рихлий; РІ - 43-80 см, світло-жовтий, піщаний, свіжий, рихлий, перехід до наступного горизонту поступовий; Р - 80-200 см, жовтувато-білий, свіжий, піщаний.
Ґрунтові води залягають нижче за 2 м. Ґрунт на ділянці загалом має високу водопроникність та малу вологоємність і, як наслідок, добре промивається. Однією з особливостей є відсутність чітко вираженого підзолистого горизонту. Ґрунт характеризується високим вмістом великих за розміром фізичних часток (88-93%) та малим вмістом колоїдної фракції (0,77-1,58 %) [120].
Раніше на визначеній дільниці росла сосна звичайна, склад деревостану 10С+Д, повнота - 0,7, вік 100-130 років, ТЛУ - свіжий субір (В2). Підлісок рідкий, в основному бузина червона. Рубка головного користування проводилася восени 1980 року деревовалом. Навесні 1981 року на цій ділянці здійснили докорчовування пнів, що залишилися від проведених раніше рубок догляду та санітарних рубок. Потім кілька разів проводилось вичісування коренів. Для підготовки ґрунту під садіння еколого-географічних культур використовували агрегат у складі трактора МТЗ-50 і фрези ФЛН-0,8 на глибину до 50 см. Крім того, було