Розділ 2
програма та методика досліджень. об’єми виконаних робіт
2.1. Програма робіт
Програмою робіт передбачалось розробити заходи вирощування садивного матеріалу
модрини європейської у теплицях з поліетиленовим покриттям та створення культур
за участю модрини. Для досягнення цієї мети передбачалося дослідити наступні
завдання:
Дослідити способи підготовки насіння з метою раціонального використання
насінного матеріалу.
Вивчити вплив регуляторів росту рослин на енергію проростання та лабораторну
схожість насіння.
Дослідити залежність грунтової схожості, збереженості, росту і якості садивного
матеріалу від субстрату теплиці.
Встановити вплив різних норм висівання на біометричні показники і вихід
стандартного садивного матеріалу.
Вивчити вплив різних матеріалів для загортання насіння та мульчування посівів
на грунтову схожість насіння, збереженість сходів і вихід стандартного
садивного матеріалу.
Дослідити вплив застосування мінеральних добрив та встановити оптимальні їх
дози при вирощуванні сіянців у теплиці з метою отримання високоякісного
садивного матеріалу.
Вивчити різні способи використання регуляторів росту рослин при вирощуванні
сіянців модрини.
Розробити основи комплексного застосування регуляторів росту рослин і добрив
при вирощуванні сіянців модрини європейської.
Вивчити приживлюваність садивного матеріалу на лісокультурній площі та
простежити післядію регуляторів росту рослин у культурах.
Вивчити вплив обробки коріння сіянців у полімерних композиціях перед садінням
на приживлюваність та збереженість культур.
2.2. Об’єкти досліджень
Технологія вирощування садивного матеріалу модрини європейської розроблялась у
теплицях Васищівського лісництва Жовтневого ДЛГ, Володимирівського лісництва
Гутянського ДЛГ, Задонецького лісництва Зміївського ДЛГ Харківської області.
Усі теплиці, де виконувалися наші дослідження, представляють собою стаціонарні
неопалювальні споруди тунельного типу з однорядовим поліетиленовим покриттям.
За профілем поперечного січення теплиці арочні, з напівкруглим металевим
каркасом. За сезонністю - весняно-літні. Окремі елементи каркасу виготовлені з
металевих труб діаметром 12-14 мм, з’єднаних між собою дротом. Кріплення стійок
каркасу - жорстке на бетонній основі. Для накриття теплиць використовується
поліетиленова плівка товщиною від 100 до 200 мікрон. Плівкове покриття
закріплюється на каркасі дротом. Теплиці покриваються у період, коли
температура повітря наближається до 0°С, в сонячні дні. Провітрювання
здійснюється через торцеві двері та бокові фрамуги, що обтягнені поліетиленовою
плівкою. Спосіб створення мікроклімату у теплицях - природний. Полив посівів
здійснюється через водорозподільну мережу по трубах з насадками, які
забезпечують дрібнокрапельне розпилювання.
При створенні культур для обмочування коріння сіянців використовували крім
традиційної для виробництва глиняної "бовтанки" плівкоутворюючу полімерну
композицію екзополіакріламіду (ЕПАА).
2.3. Методика робіт
Насіння модрини європейської заготовляли на клоновій насіннєвій плантації
модрини в Південному лісництві Данилівського дослідного держлісгоспу. З шишок
насіння добували при їх нагріванні до 40-45°С у сушильній шафі, а насіння, що
залишилось в шишках - вибивали. Знекрилювання насіння здійснювали вручну.
Подальша робота полягала в поділенні насіння на чотири фракції за розмірами:
більше 3,0 мм, від 2,5 до 3,0 мм, від 2,0 до 2,5 мм та менше 2,0 мм. Насіння
зберігалося у герметичній тарі при температурі близько +1°С.
Вирощування садивного матеріалу в теплицях передбачає раціональне, найбільш
повне використання її площі. Тому на етапі підготовки насіння до висівання
ставилася задача підвищення схожості шляхом видалення неякісного садивного
матеріалу. З цією метою вивчалась ефективність розподілу насіння за щільністю
для видалення порожнього насіння та насіння з недорозвинутим ендоспермом. Для
визначення повнозернистості насіння замочували у воді протягом доби, потонуле
насіння вважали повнозернистим. Розподілене насіння на фракції за розміром і
щільністю пророщувалось окремо в чотириразовій повторності згідно вимогам ГОСТу
13056.6-75. Планування досліду, а також обробка одержаних даних проводилися на
основі двофакторного дисперсійного аналізу.
В подальших дослідженнях ми використовували лише відкаліброване насіння
розміром від 2,5 до 3,0 мм.
Відповідно до сучасних уявлень регуляція росту рослин здійснюється комплексом
гормонів, що включає ауксини, гібереліни, цитокініни, брасиностероїди, етилен,
абцизову кислоту [40]. Фітогормональною системою визначається характер процесів
обміну, перерозподіл поживних речовин, накопичення біомаси рослиною в цілому і
її окремих органів. У зв'язку з цим вплив на регуляторну систему, що забезпечує
означені зміни в балансі між стимуляторами й інгібіторами тих або інших
метаболічних процесів - найбільш ефективний спосіб регулювання росту рослин.
Подібний ефект досягається введенням у рослину екзогенних регуляторів,
переважна більшість яких або аналоги ендогенних фітогормонів, або їх
антагоністи, що змінюють загальний гормональний статус. Таким чином, регулятори
росту рослин - це екзогенні, які привносяться ззовні в рослину в дуже малій
кількості, природні або синтетичні сполуки, що впливають на життєві процеси
рослин, не виявляють на них токсичного впливу і не є джерелом живлення рослин.
Для вивчення впливу регуляторів росту рослин на енергію проростання та
лабораторну схожість використовували такі препарати: агростимулін, емістим С,
триман, фумар, параамінобензойну кислоту (ПАБК), нафтилоцтову кислоту (НОК).
Агростимулін. ТУ У 88.264.037-97. Комплекс регуляторів рос
- Київ+380960830922