РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА, ОБСЯГ І ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕНЬ
Травматизм підлітків вивчався в наступних 26 містах і в 18 сільських районах Донецької області за останні 15 років: міста - Авдіївка, Артемівськ, Горлівка, Дебальцеве, Дзержинськ, Димитров, Добропілля, Докучаєвськ, Донецьк, Дружківка, Єнакієве, Жданівка, Кіровське, Костянтинівка, Краматорськ, Червоноармійськ, Макіївка, Маріуполь, Новогродівка, Селидове, Слов'янськ, Сніжне, Торез, Вугледар, Харцизьк, Шахтарськ; сільські райони - Олександрівський, Амвросіївський, Артемівський, Великоновосілківський, Волноваський, Володарський, Добропільський, Костянтинівський, Червоноармійський, Краснолиманський, Мар'їнський, Новоазовський, Першотравневий, Слов'янський, Старобешівський, Тельмановський, Шахтарський, Ясинуватський.
Основні матеріали отримані за останні 8-10 років. Джерелами інформації про травматизм і фактори, що його визначають слугували результати медичних оглядів (420 осіб), статистичні звіти ЦРЛ, ЦМЛ, зведені статистичні матеріали санепідслужби, Донецького медичного статистичного центру, соціологічні опитування й інтерв'ю старших школярів, учнів ПТУ й технікумів, хворих підлітків травматологічних відділень і міських лікарень міст Макіївки, Горлівки, Маріуполя й обласної травматологічної лікарні міста Донецька. Усього статистичною обробкою охоплено за 15 років близько 70000 випадків травм. Соціологічними опитуваннями (див. додаток) і інтерв'ю охоплені 450 підлітків 15-17 років із близькою питомою вагою кожної вікової групи (15 років - 29%, 16 років - 34%, 17 років - 37%).
Тип особи вивчався за допомогою методики Айзенка, за якою встановлювалися особи - екстраверти (емоційний тип) і інтроверти (спокійний тип). Рівень тривожності підлітків вивчався за опитувальною методикою Спілберга (табл. 2.1). Цими дослідженнями охоплені 391 осіб [87].
Таблиця 2.1
Шкала ситуативної тривожності Спілберга
п/пСудженняНі, це
не такМабуть,
такВірноАбсолютно
вірно1. Я спокійний12342. Мені ніщо не загрожує12343. Я знаходжуся в напрузі12344. Я внутрішньо скутий12345. Я відчуваю себе вільно12346. Я засмучений12347. Мене хвилюють можливі невдачі12348. Я відчуваю душевний спокій12349. Я стривожений123410. Я відчуваю почуття внутрішнього
задоволення123411. Я впевнений у собі123412. Я нервую123413. Я не знаходжу собі місця123414. Я напружений123415. Я не почуваю скутості, напруги123416. Я задоволений123417. Я стурбований123418. Я занадто збуджений і мені неспокійно123419. Мені радісно123420. Мені приємно1234
Оцінка результатів проводилася у відповідності з наступною шкалою (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Шкала оцінки рівня середньогрупової тривожності
Рівень
середньогрупової тривожностіКількість
набраних балів Тривожність низькаДо 30 балів Тривожність помірна31 - 44 балив Тривожність висока45 балів і більше
Особливості побутового, спортивного й вуличного травматизму, а також фактори його ризику, вивчалися за даними інтерв'ю вчителів фізкультури, дитячих спортивних тренерів і батьків, за актами санітарних обстежень місць занять фізкультурою, дитячих дворових майданчиків, об'єктів вуличної інфраструктури, місць навчальної й виробничої діяльності підлітків, судово-медичними актами, статистичними даними обласних, районних і міських установ зайнятості населення. Опитано 150 осіб (15 років - 65 осіб, 16 років - 52 особи, 17 років - 33 особи) і проаналізовано 80 одиниць документів (48 санітарних актів, 22 судово-медичні протоколи і висновки, 10 статистичних звітів).
Рівень здоров'я підлітків визначався за трьома групами здоров'я: I-а, II-а, III-я. До I-ої групи здоров'я відносили підлітків, які жодного разу не хворіли протягом року, які рідко хворіли протягом року, і гармонійно фізично розвинені. До II-ої групи відносили підлітків, що часто хворіють, з дисгармонійним фізичним розвитком. До III-й групи відносили підлітків, що мають хронічні захворювання.
Накопичення металів в організмі підлітків, які тривало проживають в екологічно неблагополучному середовищі, визначалося за допомогою біохімічних досліджень із використанням спектрометричних методик. Вивчалася наявність в організмі таких важких металів як свинець, цинк, мідь заїхньою концентрацією у волоссі та сечі з наступним кореляційним аналізом рівня нагромадження їх із частотою травматизму підлітків. Обстежено 110 підлітків двох районів, один із яких служив екологічно брудним (Володарський, 70 осіб), а інший екологічно чистим (Олександрівський, 40 чоловік).
Для загальної оцінки фізико-хімічного стану м'язової системи підлітків, що постійно проживають у забрудненому екологічному середовищі, вивчався кислотно-лужний стан і кальцій-калієве співвідношення в хірургічних ранах. Для цього бралися підлітки, що підлягали оперативному втручанню через апендектомії й малим хірургічним діям при спортивних або побутових розсіченнях тканин, а також розрізах тканин при фурункульозах і інших запальних хворобах. Було обстежено 25 підлітків двох сільських районів (Першотравневий, Володарський) і міста Маріуполя.
Екологічне середовище проживання підліткового населення оцінювалося за даними Донецької санітарно-епідеміологічної служби й гідрометеослужби з розрахунком показників забруднення повітря, ґрунту й води.
Соціальні умови життя визначалися за результатами Донецької обласної статистичної служби з розрахунком наступних показників: питомий економічний прибуток на 1 мешканця на рік, середньодушовий дохід на 1 мешканця, питому вагу мешканців, які мають 2 і більше джерел трудового доходу.
Фактори ризику ідентифікувалися із суми можливих причин травм за коефіцієнтами відносного ризику й лінійним коефіцієнтом кореляції. Коефіцієнт відносного ризику розраховувався за формулою:
де, I1 - травматизм у групі без фактора ризику, I2 - травматизм у групі з фактором ризику [88].
Лінійний коефіцієнт кореляції Пірсона розраховувався за формулою:
д
- Київ+380960830922