РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
В умовах правобережного Лісостепу України грунтово-кліматичні умови є сприятливими для реалізації потенційної продуктивності інтенсивних сортів гороху. Сума активних і ефективних температур повітря, кількість опадів за рік та їх розподіл за періодами вегетації та наявна сонячна інсоляція позитивно впливають на ріст, розвиток і формування високого урожаю сільськогосподарських культур [136]. Але для повної реалізації потенціалу інтенсивних сортів гороху наявних біокліматичних ресурсів регіону недостатньо, тому і виникає необхідність у інтенсифікації технологій вирощування цієї культури.
При інтенсифікації технологій вирощування гороху в умовах Лісостепу України з метою реалізації потенціалу продуктивності його інтенсивних сортів, необхідно враховувати сукупну дію екологічних і антропогенних факторів. Покращання технологій вирощування гороху повинне передбачати раціональне поєднання факторів інтенсифікації з генетичним потенціалом сортів та використання біокліматичних ресурсів регіону [131].
На нашу думку, в умовах правобережного Лісостепу України, ще недостатньо вивчено формування продуктивності інтенсивних сортів гороху залежно від доз мінеральних добрив та системи захисту. Тому вивчення цих питань є актуальним і потребує подальших досліджень, особливо в умовах невисокого грунтового потенціалу.
2.1. Агрохімічна характеристика ґрунту дослідного поля
За даними Вінницької метеостанції гідротермічний коефіцієнт (ГТК) становить 1,7-1,8. Опадів випадає 534-540 мм. Із цієї суми близько 70 % опадів припадає на теплий період року і 30 % на холодний (табл. 2.1.).
Найменше сонячного тепла Вінниччина одержує взимку (336-378 МДж/м2). За літні місяці до земної поверхні надходить сумарної сонячної радіації відповідно 1800 МДж/м2 - на півночі і до 1886 МДж/м2 на півдні області. Річні величини сумарної радіації коливаються від 4240 МДж/м2 - на півночі до 4800 МДж/м2 - на півдні. Середня величина радіаційного балансу у Вінницькій області змінюється від 1800 МДж/м2 на півночі до 2000 МДж/м2 на півдні [16].
Таблиця 2.1.
Кліматичні показники центрального кліматичного району Вінницької області
№Кліматичні показникиЦентральна зона1.Тривалість безморозного періоду, днів141-1472.Сума активних температур > 5 ?С2671-27803.Сума ефективних температур > 10 ?С1945-20594.Довжина вегетаційного періоду, днів199-2055.Сума опадів за рік, мм581-6346.Сума опадів за період вегетації, мм369-4257.Середньорічна температура повітря, ?С6,7-7,08.Абсолютний мінімум температури повітря, ?С-349.Абсолютний максимум температури повітря, ?С+3810.Сума активних температур (більше 5 ?С)2320-244011.Сума ефективних температур (більше 10 ?С)980-110012.Середня дата першого приморозку, осінь17 вересня13.Середня дата останнього весняного приморозку23-25 квітня14.Тривалість періоду із сніговим покривом, днів87-9015.Середня із максимальних висот снігового покриву, см14-1516.Середня глибина промерзання грунту, см 5617.Переважаючий напрямок вітруПн-зх
Польові дослідження по вивченню особливостей росту, розвитку та формуванню урожаю гороху залежно від впливу мінеральних добрив, позакореневих підживлень та системи захисту проводили протягом 2003-2005 рр. на спільному дослідному полі Вінницького державного аграрного університету та Вінницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів УААН.
Згідно з геоморфологічним районуванням України територія, де проводили дослідження на тему дисертаційної роботи, належить до Придністровської височини і другого геоморфологічного району Жмеринської височини, що сприяло формуванню на цій території сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтів.
За даними агрохімічного обстеження, проведеного кафедрою землеробства, ґрунтознавства та агрохімії Вінницького державного аграрного університету можна зробити висновок, що ці ґрунти мають дуже незначний 5-20 см гумусно-елювіальний, ясно-сірий безструктурний горизонт, який різко переходить в елювіальний завглибшки 5-8 см. Під елювіальним формується ілювіальний горизонт, щільний, досить глибокий, бурого або темно бурого забарвлення. Орний шар має переважно легкосуглинковий гранулометричний склад.
Глибина гумусо - елювіального горизонту не перевищує 25-30 см, перехід до ілювіального горизонту різкий, колір сірий, відсутній морфологічно виражений елювій, що є основною діагностичною ознакою.
Ілювіальний горизонт щільний, бурого або червонуватого забарвлення, у верхній частині значна кількість крем'янкової присипки. Карбонати починаються з глибини 140-160 см.
Для цих ґрунтів характерний низький вміст гумусу - 1,97 %. Ввібраних основ в цілому мало (14,4 мг.-екв. на 100 г ґрунту). Гідролітична кислотність становить 2,35 мг.-екв. на 100 г ґрунту, рН сольове - 5,5 (Табл. 2.2.).
Такі ґрунти, через недостатній вміст гумусу і вимивання органічних і органо-мінеральних колоїдів позбавлені агрономічно цінної структури. Тому вони схильні до запливання і утворення кірки, яка прискорює випаровування вологи, що призводить до механічного пошкодження рослин і утруднює газообмін. Низька некапілярна пористість сірих лісових ґрунтів не забезпечує оптимального водно - повітряного співвідношення, що негативно впливає на інтенсивність мікробіологічних процесів і як наслідок, на недостачу в ґрунті елементів мінерального живлення. Серйозною їх вадою є низька біологічна активність через що формується не досить сприятливий для рослин поживний режим.
Таблиця 2.2.
Фізико-хімічні властивості сірих лісових легкосуглинкових ґрунтів
(за даними ґрунтових обстежень кафедри ґрунтознавства, землеробства та агрохімії Вінницького державного аграрного університету, 2003 р.)
Глибина горизонту, смГумус,
%РН (сольове)Гідролітична кислотністьСума обмінних основСтупінь насичення основами, %мг. екв/100 г0-201,95,32,512,984,620-301,65,32,413,984,730-401,05,51,5