РОЗДІЛ 2
УМОВИ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Закарпатська область розташована в південно-західній частині країни і займає
12,9 тис. кмІ. Чотири п’ятих території займають гори. За геоморфологічними
ознаками територія області поділяється на три регіони, які дуже різняться за
ґрунтовими і кліматичними умовами: Закарпатську (Притисянську) низовину,
Закарпатське передгір’я і Гірську зону. Притисянська низовина охоплює
південно-західну частину області (Берегівський, Виноградівський, Мукачівський
та Ужгородський райони). Ґрунтовий покрив і кліматичні умови області
надзвичайно різноманітні. Залежно від рельєфу і вертикальної зональності
виділено 29 ґрунтових видів, які ще поділяються за механічним складом, ступенем
оглеєння та змитості і ґрунтоутворюючими породами.
За генезисом і властивостями ґрунти поділяються на дві великі групи.
Лучно-буроземні кислі оглеєні ґрунти залягають на рівнинах, де культивується
овочева група. Верхній шар ґрунту (близько 40 см) має переважно суглинковий
склад. Ґрунти слабо забезпечені рухомими формами фосфору і задовільно обмінним
калієм (фосфору – від 3 до 10, калію -8-12, азоту 5-6 мг на 100 г ґрунту,
гумусу – 1,8-2 %). Залежно від інтенсивності процесів оглеєння і опідзолення
ґрунти цієї групи за даними матеріалів [206 ] поділяються на:
лучно-буроземні глеюваті;
лучно-буроземні слабоглеюваті, елювіальні;
лучно-буроземні сильноглеєні ґрунти.
Ці ґрунти характеризуються важкими водно-фізичними властивостями, тому під час
посухи потребують зрошення. Досить ефективним агрозаходом для цих ґрунтів є
внесення вапна і органічних добрив.
Значне поширення в низинній зоні мають також дерново-підзолисті ґрунти. За
ступенем опідзолення ці ґрунти діляться на слабо, середньо та сильно
підзолисті; за механічним складом – глинисто-піщані, супіщані, суглинкові; за
ступенем оглеєння – оглеєні, глеюваті та глеєві. Ці ґрунти сформувались на
різних за механічним складом алювіальних відкладах. Розпилена структура і
наявність щільного ілювіального горизонту обумовлюють незадовільний
водно-повітряний режим ґрунтів. Вони запливають і сильно ущільнюються. Реакція
ґрунтового розчину переважно кисла. рН сольової витяжки з ґрунту коливається
від 4,2 до 4,9; гідролітична кислотність – від 3 до 5 мг-екв. на 100 г ґрунту.
Рельєф цього агрокліматичного регіону різноманітний, тому в ньому неоднакові й
кліматичні умови. Це досить теплий район, де сума активних температур
коливається в межах 2700–3200°С. Середня температура липня становить 21°С.
Період з середньодобовою температурою вище 10°С становить 185 днів. Це зона
надмірного зволоження, де річна сума опадів становить 300–1100 мм.
Дернові ґрунти (опідзолені, опідзолені глеєві та глеюваті, оглеєні глибоко
суглинкові та глинисті) за фізичними властивостями вважаються придатними для
вирощування цибулі шалот.
Найбільш теплою є низинна агрокліматична зона (Чорнотисівська, Дяківська,
Мужіївська, Бобовищанська). Сума активних температур тут становить 3000 –
3200°С, а в окремі роки сягає 3400 – 3600°С. Тривалість без морозного періоду
складає 170 – 190 днів. Опадів за рік випадає 600 – 700 мм, найбільша їх частка
поступає в період вегетації сільськогосподарських культур. За вегетаційний
період цибулі шалот кількість опадів за роки вивчення коливається від
перенасичення вологою (677 мм), до нестачі вологи (169 мм). Характеристика
ґрунтово-кліматичних зон Закарпатської області, придатних для вирощування
цибулі шалот, подана в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Характеристика ґрунтово-кліматичних зон Закарпатської області
Показники
Ґрунтово-кліматичні зони
низинна
передгірна
Висота над рівнем моря, м
100 – 125
125 – 140
Тривалість (в днях) теплого періоду
293
280
Тривалість вегетаційного періоду
234
228
Тривалість періоду активної вегетації
185
180
Сума активних температур, °С
2900 – 3100
2800 – 2900
Річна сума атмосферних опадів, мм
550 – 700
600 – 1100
Основні типи ґрунтів
дерново глибокоопідзолені, слабо, середньо, сильнооглеєні суглинкові та
супіщані, дернові і лучноорні
буроземно-підзолисті, оглеєні і неоглеєні, легко і середньосуглинкові змиті і
сильнозмиті
Вміст у ґрунті (мг/100 г) рухомого фосфору
1,5 – 3,5
1,5 – 2,2
Вміст у ґрунті (мг/100 г) обмінного калію
9,0 – 15,0
9,0 – 12,0
Вміст у ґрунті (мг/100 г) рухомого алюмінію
0,8 – 3,5
6 – 15
Вміст гумусу, %
1,5 – 2,5
1,2 – 2,8
рН ґрунту
4,8 – 6,5
4,1 – 5,5
Гідролітична кислотність, мг-екв./100 г
3,7 – 6,0
4,5 – 8,0
Середньорічна кількість опадів за вегетаційний період у Закарпатті становить
380 мм. Матеріали середніх показників багаторічних опадів за період вегетації
та температур повітря за роки досліджень подано на рис.2.1-2.4.
2005 рік був сприятливий для розвитку цибулі шалот. Так, після висадки у поле
упродовж місяця випало 94,3 мм опадів при середній температурі 11,80С. Надалі
за період вегетації рівномірно випадало незначна кількість дощів, забезпечуючи
ріст і розвиток рослин. Період достигання цибулі – липень місяць був
посушливим, що дало змогу формуватись цибулі без ураження хворобами .
Рис. 2.1. Характеристика метеорологічних умов 2005 року (метеорологічні дані
Берегівської метеостанції)
Погодні умови 2006 року були досить контрастними за забезпеченням вологою та
температурним режимом. У квітні випало всього 40,7 мм опадів, що затримало
проростання цибулі, але у травні випало 84,3 мм опадів із забезпеченням тепла
до 16,4 0С, що сприяло подальшій вегетації цибулі. Разом з тим вегетаційний
період був дещо коротшим за інші роки у зв’язку із сильною посухою у липні та
високими температурами повітря.
Погод
- Київ+380960830922