Вы здесь

Суспільно-географічні аспекти якості життя населення реґіону (на матеріалах Львівської області).

Автор: 
Теслюк Роман Тадейович
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2008
Артикул:
0408U004535
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

розділ 2.1) та
критеріїв, які можна вважати індикаторами ЯЖН і які визначаються певними
статистичними показниками (див табл. 1.5).
Першочерговим завданням дослідження суспільно-географічних аспектів ЯЖН є
аналіз впливу різних умов та чинників, які власне формують якість життя
населення в конкретному реґіоні.
Умови та чинники якості життя населення, класифікація і детальний аналіз їх
впливу на ЯЖН представлено в Розділі 2. За допомогою відповідних критеріїв
здійснено порівняння умов та чинників ЯЖН на рівні адміністративних одиниць
обласного реґіону. Слід зважати, що багато критеріїв виражено тільки певними
якісними характеристиками, а не статистичними показниками, тому побудова
певного інтеґрального показника оцінки умов та чинників ЯЖН навряд чи можлива.
Можна здійснити розрахунок часткових індексів по окремих групах умов та
чинників ЯЖН та порівнювати їх значення у різних адміністративних одиницях.
Кожний дослідник ЯЖН, намагаючись розв’язати проблему змістовного наповнення
цього поняття, прагне запропонувати якомога повнішу, часто „всеохоплюючу”
систему складових (компонентів, інтеґральних характеристик) ЯЖН. Представлена у
табл. 1.5 система складових охоплює ті компоненти ЯЖН, які кількісно та головне
змістовно розкривають суть конкретної складової.
Запропоновані у табл. 1.5 статистичні показники оцінювання ЯЖН вимагають деяких
пояснень.
Найбільш репрезентативним показником стану здоров’я населення (та власне ЯЖН)
вважається показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні. Проте
статистика цього показника на вибраному в цій роботі рівні не відображена в
офіційних статистичних джерелах, а його розрахунок є достатньо громіздким. Тому
в роботі використано показники народжуваності, смертності та дитячої смертності
населення, а також показник інвалідності.
Таблиця 1.5
Критерії оцінювання ЯЖН на рівні адміністративно-територіальних одиниць
обласного реґіону
Складова ЯЖН
Критерій оцінювання
Статистичний показник
Стан здоров’я населення
Народжуваність
Кількість народжених (на 1000 населення)
Смертність
Кількість померлих (на 1000 населення)
Дитяча смертність
Кількість померлих дітей віком до 1 року (на 1000 народжених живими)
Інвалідність населення
Кількість інвалідів (на 1000 осіб населення)
Освітній рівень населення
Освіченість
Частка неписьменних та осіб, що не мають початкової загальної освіти (в
розрахунку на 1000 осіб у віці 10 років і старших)
Частка осіб, що мають повну загальну середню освіту (в розрахунку на 1000 осіб
у віці 10 років і старших)
Частка осіб, що мають повну вищу освіту (в розрахунку на 1000 осіб у віці 10
років і старших)
Економічне становище населення
Грошові доходи
Середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників (грн. на 1
штатного працівника)
Середній розмір місячної пенсії (грн.)
Середній розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям (грн.)
Житло
Забезпеченість населення житлом (м2 загальної площі у середньому на 1 мешканця)
Безробіття
Рівень зареєстрованого безробіття (%)
Якість навколишнього природного середовища
Якість повітря
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами
забруднення (т на 1 км2)
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту (кг на 1
особу)
якість землі
Частка порушених земель (у % до земельного фонду)
Лісистість території
Частка земель лісового фонду (у % до земельного фонду)
Складова „освітній рівень” є присутньою у всіх працях, що стосуються Індексу
людського розвитку у глобальному масштабі. Проте використання показника
грамотності дорослого населення, який застосовується у міждержавних
порівняннях, на вибраному рівні є недоцільним, оскільки коливання значення
цього показника у районах і містах області є незначним. Найбільш
репрезентативним для цієї складової критерієм можна вважати загальну
освіченість населення, яка характеризується наведеними у табл. 1.5
показниками.
Для оцінювання економічного становища населення вибрано лише найбільш
репрезентативні показники та відхилено ті, які можна вважати певною мірою
залежними від обсягу доходів громадян (забезпеченість населення легковими
автомобілями, домашніми телефонами тощо).
Певні незручності відчутні при виборі показників для оцінювання якості
навколишнього природного середовища. Для повної характеристики природних
компонентів необхідно мати інформацію про якісний стан повітря, вод, ґрунтів,
рослинного й тваринного світу. Натомість статистичні джерела звітності подають
лише відомості про обсяги забруднень природних компонентів та самих
забрудників.
В цілому запропонована система оцінювання ЯЖН може використовуватися як для
розрахунку часткових індексів ЯЖН, так і для побудови інтеґрального індексу
ЯЖН.
1.4. Методика дослідження суспільно-географічних аспектів якості життя
населення реґіону
Важливим завданням наукового дослідження є вибір методів для повного і
достовірного пізнання об’єкта. Як зазначає О. Шаблій, “метод наукового
дослідження – це система розумових і (або) практичних операцій (процедур), які
націлені на розв’язання певних пізнавальних завдань з урахуванням певної
пізнавальної мети” [165, с. 396].
Вчення про особливості застосування окремого метода чи системи методів
називають методикою. Методика конкретного дослідження повинна враховувати
специфіку предмету дослідження і поставлених завдань.
Однією із головних методичних засад проведення дисертаційного дослідження є
раціональна і ефективна його організація. Необхідно обґрунтовано виділити етапи
проведення дослідження, для кожного з яких визначити головні завдання