Розділ 2
Умови та методика проведення досліджень
2.1. Грунтово-кліматична характеристика зони і особливості метеорологічних умов
в роки проведення досліджень
Експериментальна частина роботи проводилась нами в 1999-2005рр. у Дослідному
господарстві Луганського інституту агропромислового виробництва УААН. Згідно
агрокліматичного районування, Слав‘яносербський район, де розташовано
господарство, відноситься до північної підзони Степу.
Ґрунтовий покрив являє собою звичайний малогумусний чорнозем на лесовидному
суглинку. Агрохімічні показники орного шару: гумусу 3,8-3,9%, валового азоту –
0,24-0,25%, рухомого фосфору – 9,0-11,3 мг/100г ґрунту, обмінного калію –
12,3-13,7 мг/100г, рН – 7,2-7,4% [144].
Клімат зони теплий, помірно посушливий з жарким літом. Середньомісячна
температура найтеплішого місяця – липня складає 21,20С. Тривалість періоду із
середньодобовими температурами вище 100С рівна 166 дням, а сума ефективних
температур за цей період складає 12500С. Близько 2/3 опадів випадає в теплий
період року [178].
Суховії різної інтенсивності в літній період щорічне явище. Малі запаси вологи
в ґрунті разом із атмосферною посухою й суховіями створюють несприятливі умови
для запліднення, формування і наливу насіння.
Для осені характерне пониження температури і збільшення хмарних днів. Середня
дата настання заморозків 5 жовтня.
2.2. Погодні умови в роки випробувань
Характеристика погодних умов за роки проведення дослідів складена на основі
звітів агрометеостанції (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Погодні умови за вегетаційний період соняшнику у роки проведення
досліджень
1 – температура, 2 – опади
Щоб отримати уявлення про погодні умови за роки досліджень, ми склали
кліматичні діаграми за методом H.Walter [204]. При цьому хід декадних опадів і
середньодобової температури повітря зображені на діаграмі так, щоб масштаби
шкал температури і опадів знаходились в співвідношенні 1:2 (див. рис. 2.1). При
цьому масштабі крива температури дозволяє оцінити хід випаровуючої наснаги
атмосфери. Той період, коли крива опадів проходить нижче кривої температури,
вважається посушливим. За роки досліджень сприятливі весняно-літні періоди для
вирощування ярих культур чергувались зі середньо - і гостропосушливими, що
дозволило об‘єктивно оцінити вплив досліджуваних факторів і пластичність
генотипів.
Вегетаційний період 1999 р. відмічався гострою посушливістю протягом всього
періоду росту і розвитку соняшнику, за виключенням початкового періоду
вегетації (травень). Сума опадів за вегетацію не перевищувала 148мм, а сума
ефективних температур – 15500С (найвища за всі роки досліджень).
Вегетаційний період 2000р. був помірно посушливим. Він відмічався низькою
кількістю опадів і високою температурою в першу половину вегетації. На початку
критичного періоду пройшли ливневі дощі. Друга половина вегетації також була
посушливою, що призводило до швидкого достигання соняшнику, меншому ураженню
хворобами. В цілому вегетаційний період 2000р. відзначався достатньою кількістю
тепла (сума ефективних температур склала 13490С); кількість опадів не
перевищувала 273мм, що декілька вище норми (221мм).
Погодні умови 2001 року були сприятливими для росту і розвитку рослин
соняшнику. Велика кількість опадів та помірна температура в першу половину
вегетації сприяли розвитку доброї маси рослин та проростанню насіння малорічних
бур‘янів. Наступне різке потепління з елементами посухи у критичний період
розвитку і наливу насіння вплинуло негативно на формування врожаю та його
структуру.
Всього за вегетаційний період 2001р. сума ефективних температур склала 15190С,
в тому числі тільки в липні 5000С, опадів випало 400мм. Кількість днів з
вологістю повітря нижче 30% було 40.
Погодні умови 2002 року відзначались також підвищеними температурами повітря за
вегетацію (сума ефективних температур 15120С) і незначною кількістю опадів
(244мм). Опади в червні-липні були у вигляді злив і тому не ефективно
використовувались рослинами. Внаслідок швидкого випаровування знизилась
вологість коренезаселенного шару ґрунту, що призвело до виникнення стійкого
водного дефіциту в цей період. Підвищенні температури серпня-вересня
забезпечили прискорене достигання навіть пізньостиглих гібридів соняшнику.
Вегетаційний період 2003 року порівняно з попередніми був більш сприятливим для
росту і розвитку рослин, але в початковий період вегетації суха та жарка погода
призвела до нерівномірної появи сходів. В липні-серпні температура повітря була
оптимальною для росту і розвитку рослин, в критичний період випали рясні дощі,
які сприяли доброму формуванню насіння. В період наливу насіння встановилася
посушлива погода, опадів випало 50% норми, що сприяло швидкому достиганню.
Всього за період вегетації 2003р. сума ефективних температур склала 13680С,
опадів випало 228мм, що практично на рівні норми. Кількість днів з вологістю
повітря нижче 30% було 33.
В 2004 році також склалися помірні погодні умови для росту і розвитку рослин.
Перша половина вегетації була прохолодною і дощовою. Тільки в липні-серпні
температура була на рівні норми, крім того друга половина вегетації відмічалась
недостатньою кількістю опадів. В цілому вегетаційний період 2004р. був добре
забезпеченим вологою (324мм) і відмічався найменшою сумою ефективних температур
(12900С ), якої тим не менш було достатньо для достигання соняшнику.
Гідротермічний режим 2005 року в першу половину вегетації соняшнику був
сприятливим для росту і розвитку рослин. Друга половина вегетації була
посушливою і жаркою. Значний недобі