РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ
2.1. Загальна характеристика регіону досліджень
Дослідне поле Полтавського інституту агропромислового виробництва ім. М.І.
Вавілова розташоване в селищі Степне, в 25 км від районного і обласного центру
м. Полтави.
Географічно місце досліджень знаходиться в східній частині Лісостепу України на
палеогеновій рівнині, яка є частиною Придніпровської низовини.
Відмінною ознакою геологічної будови території є значний розвиток покривних
постпліоцеонових льодовикових, постльодовикових відкладень. Майже на всій
поверхні в розрізах по ярах і берегах рік є виходи новіших відкладень. Особливо
велика кількість червоно-бурих глин та біло-жовтих кварцових пісків.
Дослідне поле розміщене на другій лесовій терасі р. Ворскла, на межі між плато
Ворскла та Орчик, на вододілі малих річок Коломак і Тагамлик.
Увесь земельний масив рівнинний. Ярів і розмивів немає. Ґрунтові води залягають
на глибині біля 22 метрів.
2.2. Ґрунтовий покрив
За природно-історичним районуванням дослідне поле Полтавського інституту
агропромислового виробництва знаходиться в межах східно-європейської рівнини,
на границі Лісостепової зони (Українська провінція), і Степової зони
(Південноукраїнська провінція). За грунтово-географічним районуванням воно
розміщено в Українській лісостеповій провінції опідзолених, вилугуваних і
типових глибоких і надглибоких чорноземів та сірих лісових ґрунтів.
Ґрунтоутворюючою породою є лес.
Ґрунт земельної ділянки, де проводились дослідження, належить до чорнозему
типового малогумусного. Механічний склад цих чорноземів – важкосуглинковий,
порівняно однорідний, вміст грубого пилу – 37-43 %, мулуватих часток – 25-38 %.
Загальна пористість ґрунту до глибини 120 см – 59,8-55,9 % (табл. 2.1). Такий
склад досить сприятливий для нормального протікання ґрунтових процесів і для
розвитку кореневої системи рослин.
Таблиця 2.1
Агрофізичні властивості ґрунту дослідного поля
Шари ґрунту, см
Питома маса,
г/смі
Об'ємна маса,
г/смі
Загальна порис-тість, %
Вологість стійкого в'янення, %
Польова вологоєм-кість, мм
Максимально можлива кількість продуктивної вологи, мм
0-10
2,61
1,05
59,8
8,9
29,7
20,4
10-20
2,63
1,17
55,5
9,8
31,5
20,1
20-30
2,63
1,18
55,1
9,4
30,5
19,5
30-40
2,64
1,15
56,4
9,8
30,1
18,9
40-50
2,62
1,14
56,5
9,6
27,5
16,5
50-60
2,65
1,25
52,8
9,2
30,2
18,7
60-70
2,65
1,26
52,5
8,9
30,7
19,5
70-80
2,67
1,31
50,9
8,8
30,6
19,1
80-90
2,67
1,26
52,8
9,1
30,5
19,0
90-100
2,69
1,21
55,0
8,8
30,0
19,4
100-110
2,69
1,22
54,6
8,3
29,7
19,6
110-120
2,70
1,19
55,9
9,0
28,4
17,7
120-130
2,70
1,23
54,6
8,6
29,8
19,2
130-140
2,72
1,20
55,9
8,3
27,6
17,8
140-150
2,71
1,31
51,7
8,6
30,5
19,2
Фізико-хімічні властивості чорноземів Полтавського інституту агропромислового
виробництва достатньо сприятливі для росту і розвитку кукурудзи (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Фізико-хімічні властивості чорнозему типового малогумусного
Глибина, см
Вміст гумусу, %
рН
сольове
Гідролітична кислотність мг-екв. на 100 г ґрунту
Насиченість основами, %
Ємність поглинання, мг-екв. на 100 г ґрунту
0-20
4,85
6,3
1,9
84,0
39,0
20-40
3,91
6,4
1,9
86,0
41,4
65-85
2,54
27,2
150-170
0,71
22,1
За фізичними властивостями цей підтип чорнозему належить до групи найбільш
сприятливих ґрунтів для вирощування польових культур. Карбонати кальцію
залягають на глибині 80-120 см, місцями лінія скипання опускається до 150-160
см. Межі вологості, при яких можливий обробіток ґрунту (пластичність),
досягають при 15 %.
Ґрунт дослідної ділянки характеризується такими агрохімічними показниками:
вміст гумусу в шарі 0-20 см – 4,85 %, в шарі 20-40 см – 3,91 % і на глибині
150-170 см – 0,71 %. В орному шарі ємність поглинання досить висока – 33,0-35,0
мг-екв. на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового розчину слабокисла, рН сольової
витяжки 6,3. Сума поглинених основ у верхньому шарі
39,0-41,4 мг/екв на 100г ґрунту. З глибиною вона поступово знижується. Це
пояснюється полегшенням механічного складу і зменшенням вмісту гумусу.
За даними аналізів ґрунти дослідного поля добре забезпечені основними
елементами живлення рослин. В орному шарі міститься 5,44-8,10 мг азоту, що
гідролізується (за Тюріним і Кононовою), 10-15 мг рухомого фосфору (за
Чириковим), 16-20 мг на 100 г ґрунту калію (за Масловою).
2.3. Кліматичні умови
Незважаючи на величезні здобутки науково-технічного прогресу, і нині кліматичні
умови значною мірою визначають ефективність сільськогосподарського виробництва.
За останні 100-120 років глобальна температура загалом збільшилась приблизно на
0,5°С. Особливо різко температура зростала за останні 30 років. Інтенсивність
зростання становить 0,17°С за 10 років, що у 5 разів перевищує середню
швидкість підвищення глобальної температури за 100 річний період [180]. Тому
зараз особливо актуальним є питання проведення наукових досліджень, спрямованих
на обґрунтування комплексу заходів, здійснення яких повинне забезпечити
максимально безболісну трансформацію аграрного сектору до змін клімату.
Клімат Полтавської області помірно-континентальний з нестійким зволоженням,
холодною зимою і жарким, а часто і сухим літом. В цілому клімат області
характеризується наступними даними: середньорічна кількість опадів складає 484
мм, за вегетаційний період кукурудзи (травень – вересень) –
250 мм [95]. Мінімальна кількість опадів випадає в вересні, максимальна – у
червні і липні.
Середня температура повітря на території Полтавської області коливається від
плюс 7,0 до 8,5°С. Максимальна температура досягає 37-38°С, мінімальна
знижується до мінус 35°С. Середньодобова температура
- Київ+380960830922