Розробка і удосконалення методів оцінки посухостійкості винограду та прийомів послаблення дії засухи

<p>РОЗДІЛ 2<br />МАТЕРІАЛ, МЕТОДИ І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ<br />2.1. Місце, об’єкт, умови проведення досліджень, схеми досліду<br />Дослідження з розробки і удосконалення методів оцінки посухостійкості винограду<br />та прийомів послаблення дії посухи проводили в ННЦ «Інститут виноградарства і<br />виноробства ім. В.Є. Таїрова», лабораторно-тепличному комплексі, відділі<br />розсадництва і розмноження винограду на протязі 2003 – 2007 років. <br />В усьому світі переважно розповсюджена прищепна культура винограду, де підщепою<br />є філоксеростійкі американські сорти і гібриди. Саме коренева система підщепи<br />забезпечує прищепу у волозі, мінеральному живленні. Тому досліди з розробки і<br />удосконалення методів оцінки посухостійкості винограду та прийомів послаблення<br />дії посухи закладені на районованих, філоксеростійких підщепних сортах<br />винограду, які за літературними даними [92] різняться за стійкістю до посухи:<br />Берландієрі х Ріпарія Кобер 5 ББ (Кобер 5 ББ) та Ріпарія х Рупестріс 101-14 (Р<br />х Р 101-14). <br />Берландієрі х Ріпарія Кобер 5 ББ має тривалість вегетації 180 днів при сумі<br />активних температур – 3250 єС. Кущі міцні, довжина пагону становить до 5<br />метрів, маса однорічного приросту – більше 1800 смі на кущ. Лоза визріває на 80<br />%. Добре розгалужена, потужна коренева система проникає у грунт до 7 метрів.<br />Сорт відносно посухостійкий. <br />Ріпарія х Рупестріс 101-14 характеризується порівняно коротким періодом<br />вегетації в середньому 170 – 180 днів при сумі активних температур в межах від<br />3100 до 3500 єС. Кущі середньорослі, об’єм маси однорічного приросту в<br />середньому становить 1100 смі. Лоза визріває на 80 – 85 %. Коренева система<br />добре розгалужена, середньої міцності. Підщепа відрізняється середньою<br />стійкістю до посухи. <br />Як пошук нових підходів для оптимізації водного режиму грунту на виноградних<br />насадженнях вивчали дію абсорбентів полімерної природи Теравет та Гумітаб. <br />Суперабсорбент Теравет – співполімер акриламіду та акрілату калію; хімічна<br />назва: 2 - пропенової кислоти калієва сіль, полімер з 2-пропенамідом. Код<br />УКТЗЕД: 390690. Виробник - Сполучені Штати Америки. У сухому виді Теравет являє<br />собою білі гранули, його кристали у водному середовищі адсорбують воду разом з<br />усіма розчиненими в ній поживними речовинами, утворюючи гелеподібну масу. Один<br />кілограм сухих гранул здатний поглинути до 400 літрів деіонізованої<br />дистильованої води. У посушливий період ця маса при необхідності поступово<br />віддає вологу рослинам. <br />Суперабсорбент Гумітаб являє собою пресований живильний грунт з мінеральними<br />добривами, що містять водоакумулюючий компонент – суперабсорбент Теравет.<br />Виробляється у вигляді таблетки діаметром 30 мм, висотою 14 мм і загальною<br />вагою 12 грамів, дозволяє застосування при будь-яких способах висадження, у<br />тому числі й за допомогою гідробуру. Не містить патогенної мікрофлори, а<br />гумінові складові є добрими поживними речовинами. Вологоакумулюючий компонент<br />накопичує і зберігає необхідну рослині вологу та утримує живильні елементи біля<br />кореневої системи. <br />Дослідні виноградні рослини вирощували в спеціальних ємностях, чотири рослини<br />на одну ємність. Кожна посудина вміщувала 30 кг сухого грунту – чорнозем<br />південній мало гумусний середньосуглинковий (Додаток З.1 – З.4). У дослідах з<br />вивчення дії полімерних абсорбентів перед садінням рослини порошок гідрогелю<br />Теравет засипали на дно лунки у розрахунку 20 г на ємність. Гумітаб додавали по<br />ј таблетки на рослину. <br />У контрольних варіантах досліду підтримували передполивну вологість грунту в<br />межах 70 – 80 % НВ. <br />Умови посухи для виноградних рослин створювались шляхом припинення поливів на 7<br />– 10 діб. Після дії стресу поливи відновлювали. <br />Для визначення вологості грунту використовували термостатно-ваговий метод.<br />Зразки відбирали у триразовій повторності з шарів грунту 0 – 10, 10 – 20, 20 –<br />30, 30 – 40, 40 – 50 см. <br />Біометричні показники росту і розвитку виноградної рослини вивчали до<br />розробленої узагальненої структурної моделі взаємозв’язку об’єкту досліджень<br />(виноградної рослини) і досліджувальних показників (Рис. 2.1), такі показники,<br />як об’єм кореневої системи, діаметр пагону, довжину пагону, інтенсивність<br />дихання, кількість запасних поживних речовин, влагоутримуючу здатність листя<br />вимірювалися за стандартними методиками, прийнятими у виноградарстві,<br />пігментний апарат та зміну мембранного комплексу вивчали за власними<br />оригінальними методиками. Короткий опис проведених спостережень, а також<br />методик досліджень розглянутий у підрозділах 2.1, 2.2, 2.3. Крім<br />досліджувальних показників, нами спостерігалися впливові чинники, такі, як<br />інтенсивність освітлення, температура та вологість повітря, а при вивченні<br />посухостійкості виноградної рослини також варіювала температура і вологість<br />грунту. Таким чином, посуха вивчалася як комплексна властивість, що залежить<br />від дії багатьох чинників згідно до схеми (Рис. 2.2). <br />В дослідженнях з розробки і удосконалення методів оцінки посухостійкості<br />винограду та прийомів послаблення дії посухи використовували 200 чубуків<br />підщепних сортів винограду, з них 100 – контрольні. Вибір дослідних і<br />контрольних рослин є рендомізованим, із використанням таблиці випадкових<br />чисел. <br />Температуру грунту вимірювали грунтовими термометрами, які встановлювали на<br />глибині 15 та 20 см від поверхні грунту (Додаток З.2). Температуру і вологість<br />повітря реєстрували за допомогою термографа, гідрографа відповідно. <br />З метою розробки і удосконалення методів оцінки посухостійкості винограду та<br />прийомів послаблення дії посухи, був поставлений дослід за наступною схемою: <br />Варіант 1 – підтримання вологості грунту в шарі розташування основної маси<br />кореневої системи винограду в межах 70 –</p>