Ви є тут

Формування граматико-стилістичних умінь в учнів початкових класів із тяжкими порушеннями мовлення

Автор: 
Коломієць Юлія Вікторівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2009
Артикул:
3409U001132
129 грн
Додати в кошик

Вміст

зміст експериментальної методики3.3. Результати експериментальної методики формування граматико-стилістичних умінь Висновки до ІІІ
розділу ВИСНОВКИСПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛДОДАТКИ
ВСТУП
Актуальність дослідження. У Державній національній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття") зазначається принцип гуманізації освіти, що полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, найповнішому розкритті її здібностей та задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей.
Особливої уваги сучасна педагогічна практика початкової освіти приділяє вирішенню завдань цілісного гармонійного розвитку особистості, тобто рівномірного інтелектуального, фізичного, духовного та мовленнєвого зростання дитини на основі її потенційних здібностей та інтересів.
Реалізація завдань з удосконалення якості початкової освіти неможлива без роботи над розвитком комунікативно-мовленнєвих умінь, що включають оволодіння молодшими школярами з ТПМ основ функціональної стилістики, умінь помічати, оцінювати та використовувати стилістичне забарвлення лексичних та граматичних одиниць рідної мови.
Важливе місце у роботі з формування основ функціональної стилістики належить системі граматико-стилістичних умінь у молодших школярів із мовленнєвими порушеннями.
Рівень розвитку мовленнєво-комунікативних умінь особистості, поряд із іншими завданнями початкової освіти, залежить від знань щодо особливостей використання нейтральних чи стилістично маркованих лексичних та граматичних мовних одиниць, уявлень про лінгвістичні та екстралінгвістичні ознаки текстів, умінь їх визначати та використовувати у практичній мовленнєвій діяльності, повно й ґрунтовно викладаючи думку, аналізувати й редагувати мовлення (А. М. Богуш, М. С. Вашуленко, Т. К. Донченко, Л. І. Мацько, М. І. Пентилюк, Г. П. Лещенко).
На функціонально-стилістичну основу навчання рідної мови вказували методисти В. І. Бадер, Л. О. Варзацька, М. М. Кожина, Т. О. Ладиженська, М. І. Пентилюк, Л. П. Федоренко, Т. І. Чижова та ін. Комунікативно-діяльнісний аспект у викладанні мови пропагують М. С. Вашуленко, О. Ю. Кулакова, М. Р. Львов та ін. Оптимальних шляхів поєднання комунікативно-діяльнісного і функціонально-стилістичного підходів до вивчення мови у практиці початкової освіти дітей з ТПМ ще не визначено, хоча більшість учених розуміють його необхідність.
Дослідження науковців, зокрема Л. І. Бартєнєвої, В. О. Кондратенко, Р. Є. Левіної, І. С. Марченко, М. А. Савченко, Л. Ф. Спірової, Є. Ф. Соботович, В. В. Тарасун, В. В. Тищенко, Л. І. Трофименко, Н. В. Чередніченко, М. К. Шеремет та ін., присвячені проблемам недорозвинення мовлення, засвідчили, що саме у дітей з ТПМ виникають значні труднощі при оволодінні програмовим матеріалом з рідної мови, констатували наявність у дітей із ЗНМ порушень усіх систем мови та підкреслили складність оволодіння мовними закономірностями такою категорією школярів.
Питання мовленнєвого розвитку учнів із ЗНМ висвітлені у дослідженнях Л. С. Вавіної, О. М. Гопіченко, Е. А. Данілавічютє, О. Л. Жильцової, В. О. Кондратенко, І. С. Марченко, М. А. Савченко, В. В. Тарасун, В. В. Тищенко, Н. В. Чередніченко, М. В. Шевченко, М. К. Шеремет та ін. У працях цих дослідників звертається увага на недоліки у сприйманні та породженні мовленнєвих висловлювань, підкреслюються особливості психофізичного розвитку дітей із ЗНМ.
Ознайомлення учнів з функціонуванням лексичних синонімів як засобів увиразнення мовлення, особливостями використання повнозначних частин мови у стилістично маркованих текстах, умовами їх сприймання і породження створюють підґрунтя для більш успішного формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок, а також впливають на інтелектуальний, естетичний та моральний розвиток особистості молодшого школяра з мовленнєвими порушеннями.
Аналіз науково-методичної літератури та практики спеціальної початкової освіти дітей з мовленнєвими порушеннями дає змогу стверджувати про недостатню розробленість методичної системи формування основ функціональної стилістики та майже повну відсутність методичних посібників, призначених для безпосереднього застосування на уроках рідної мови.
Вищезазначене зумовлює актуальність