Принципи архітектури спілки Ф. Фельнера і Г. Гельмера і їх розвиток в Україні

ЗМІСТ
Термінологічний словник ……………………………………
Вступ ……………………………………………………………………
Розділ 1.
Місце архітектурної спадщини Ф. Фельнера і Г. Гельмера в архітектурному
проектуванні і будівництві наприкінці ХІХ на початку ХХ століть
с.
с.
1.1.
1.2.
1.3.
1.4.
1.5.
Формування архітектурної творчості Ф. Фельнера і Г. Гельмера …
Огляд результатів творчої діяльності Ф. Фельнера і Г. Гельмера ….
Порівняльний аналіз творчого доробку архітекторів Ф. Фельнера і Г. Гельмера із
світовими архітектурними здобутками інших творців ……………………………………………………………….
Архітектура будівель і споруд, спроектованих і збудованих Ф. Фельнером і
Г. Гельмером в Україні, у контексті їх творчих ідей ……………………………………………………………………
Висновки до
Розділу ……………………………………………….
с.
с.
с.
с.
с.
Розділ 2.
Принципи архітектурної типології будівель і споруд Ф. Фельнера і Г. Гельмера
2.1.
2.2.
2.3.
2.4.
2.5.
Історична закономірність виникнення архітектурної типології ….
Континентальні мережі будівель і споруд, сформованих Ф. Фельнером і
Г. Гельмером ……………………………………….
Класифікація будівель і споруд, спроектованих і збудованих Ф. Фельнером і
Г. Гельмером ……………………………………….
Подібності та відмінності будівель і споруд, спроектованих і збудованих
Ф. Фельнером і Г. Гельмером в Україні, та будівель у Європі і світі
………………………………………………………
Висновки до
розділу ………………………………………………
с.
с.
с.
с.
с.
Розділ 3.
Пропозиція розвитку принципів архітектури Ф. Фельнера і Г. Гельмера в сучасній
Україні
3.1.
3.2.
3.3.
3.4.
3.5.
Принципи архітектури, розвиток яких є актуальним в умовах сучасної України
……………………………………………………
Місце типологічної складової в архітектурному проектуванні і практиці сучасних
архітекторів України ………………………………
Розвиток принципів архітектури, які розробляли архітектори Ф. Фельнер і
Г. Гельмер, у прикладній проектній діяльності автора дисертації
……………………………………………………
Пропозиція ряду громадських будівель і споруд для сучасної України, в яких
враховано архітектурні ідеї Ф. Фельнера і Г. Гельмера у вигляді конкретних
авторських проектних пропозицій
Висновки до
розділу ………………………………………………….
с.
с.
с.
с.
с.
Загальні Висновки ……………………………………………….
Література …………………………………………………………….
Додатки
с.
с.
Додаток 1.
Додаток 2.
Додаток 3.
Додаток 4.
Вибірка результатів натурних обстеження будівель і споруд Ф. Фельнера і
Г. Гельмера ……………………….
Вибірка найхарактерніших відповідей анкетного опитування українських
архітекторів, щодо архітектурно-типологічної складової у їхній практиці
…………………….
Апробація аспектів дисертаційної роботи у прикладних, пошукових, конкурсних та
реальних проектах автора …….
Довідки про впровадження …………………………………
с.
с.
с.
с.
Термінологічний словник
Ансамбль [від франц. — разом, сукупність] — гармонійна узгодженість кількох
різ­норідних об’єктів, просторових осередків, форм і мотивів.
Ансамбль архітектурний — гармонійне розміщення та оздоблення приміщень в
окремій споруді.
Ансамбль містобудівельний — взаємне і композиційно узгоджене розташування
споруд, скульптурних творів, зелених і малих форм.
Будинок — споруда з внутрішнім об’ємом, призначеним для функціональних процесів
з постійною або періодичною участю людини.
Бургтеатр — міський театр. Характерний для Західної Європи початку ХІХ ст.
Будований на кошти міста, на відміну від імператорських, королівських або
приватних.
Вілла [від лат. villa — садиба, маєток] — заміський комфортабельний будинок з
садом чи парком.
Готель — будинок з мебльованими кімнатами, призначеними для тимчасового
проживання.
Доходний дім — будівля, де житло здається у найм.
Зона [від грецьк. zone — пояс] — частина території, містобудівельного
утворення, комплексу, будинку, яка характеризується певними ознаками, фізично
або умовно виділена у певних межах поверхні або простору.
Комплекс [від лат. complexus — зв’язок, поєднання] — група споруд одного
функціонального призначення.
Комплекс в архітектурі — сукупність будівель і споруд, об’єднаних територіально
та функціонально.
Комплекс містобудівний — частина мікрорайону, в якій забезпечено необхідні
умови для життєдіяльності населення.
Комплекс природний — закономірне просторове сполучення ґрунтів, рослин,
ландшафтних форм.
Магазин [від нім. magazin — комора] — будинок для роздрібної торгівлі з
торговим залом, складськими і допоміжними приміщеннями.
Універсальний магазин — магазин з універсальним асортиментом товарів.
Палац — монументальна споруда з парадними приміщеннями, спочатку житло (двір)
володаря, вельможі, а з ХІІ–XV ст. — місце перебування органів влади.
Приміщення — виділена огороджувальними конструкціями частина внутрішнього
об’єму будинку.
Редути — приміщення для проведення балів, святкових урочистостей, забав.
Резиденція [від лат. resideo — залишатись на місці] — спеціальний будинок
(комплекс будинків), призначений для місцеперебування глави держави, уряду, а
також осіб, які займають адміністративні пости та почесних іноземних гостей.
Серія [від лат. series — ряд] — група проектів типових будинків, об’єднаних
однаковим принциповим архітектурним вирішенням.
Театр [від грецьк. theatron — місце для видовищ] — узагальнена назва
театральних будинків, залів, просторів, споруд, об’єктів, закладів,
підприємств.
Тип в архітектурі [від франц. type — відбиток, форма, зразок] — модель будинку
в якій узагальнені найбільш суттєві властивості великої групи
Функціональність — здатність архітектурної форми (будинків, споруд та
комплексів) забезпечити перебіг соціальних, функціональних, технологічних та
ін. процесів у створеному ними середовищі.
Функція в архітектурі [від лат. functio — виконання, здійснення] — соціальне
призначення архітектурного середовища і окремих його складових, а також
професійної архітектурної діяльності.
Цейхгауз — військовий склад, будівля для зберігання зброї.
За розробками — В.І. Тимофієнка, А.П. Мардера, В. Вечерського, І.А. Ічаткіна,
І.Р. Могитича, Г.С. Грубе, А. Кучмара.
ВСТУП
Актуальність