Методи оцінки і вибору рішень у процесі архітектурних досліджень сельбищних територій міст

РОЗДІЛ 2
СИСТЕМНИЙ ТА ВАРТІСНИЙ МЕТОДИ ОЦІНКИ ЦІЛІСНИХ ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПЛАНУВАЛЬНИХ
ЕЛЕМЕНТІВ ЖИТЛОВОЇ ЗАБУДОВИ НА РАННІХ (ПОШУКОВИХ) ЕТАПАХ ПРОЕКТУВАННЯ
2.1. Передумови одержання об’єктивного результату при оцінці проектних рішень.
Процес формування кошторисної вартості («базисної» ціни) проек­ту, загалом,
здійснюється поетапно, методом послідов­ного наближення. Нормативна база для
розробки кошторисів досить громістка. Вона містить показники трудовитрат на
одиницю кожного виду роботи для оперативно-виробничого планування, чисельність
робітників, фонд заробітної плати і тривалість робіт. Обидва збірники щорічно
перевида­ються американськими асоціаціями генпідрядників і субпідрядників з
урахуванням усіх змін цін на матеріали, конструкції, устаткування, ставки
робочих, транспортні та інші тарифи.
Процес формування кошторисної вартості («базисної» ціни) проекту, як уже
відзначалося вище, здійснюється поетапно, методом послідовного наближення.
Застосовуються, як правило, укрупнені, але загалом достатньо точні методи
оцінки.
Нормативна база для розробки кошторисів достатньо компактна. Вона містить
показники трудовитрат на одиницю кожного виду роботи для оперативно-виробничого
планування, чисельність робітників, фонд заробітної плати і тривалість робіт.
Обидва збірники щорічно перевида­ються американськими асоціаціями
генпідрядників і субпідрядників з урахуванням усіх змін цін на матеріали,
конструкції, устаткування, ставки робочих, транспортні та інші тарифи.
На основі обсягів будівельних робіт, визначених під час проектуванні,
розробляються спрощені формули, що включають питомі параметри конструкцій або
частин будівель на одиницю об'єму або площі будівлі (або на одиницю вартості
устаткування в промисловому будівництві). Параметричні методи достатньо гнучкі,
але енергоємкі, вони не дають змогу швидко оці­нювати варіанти витрат як при
зміні параметрів проектованих типових будівель і споруд, так і об'єктів
унікального характеру. Звичайно широко використовується при економічній оцінці
й банк кошторисних даних по об'єктах-аналогах. Це дещо зменшує витрати часу на
кошторисну оцінку проекту.
До числа об'єктивних чинників, що діють, як правило, у бік зрос­тання вартості
будівництва, відносяться ускладнення об'єктів, поява особливих вимог для нових
видів наукомістких виробництв, підвищення стандартів якості, рівня благоустрою,
здійснення заходів щодо охорони навколишнього середовища, підвищення
кваліфікації працюючих, соціальні вимоги щодо умов праці й ін. У цій групі
чинників дедалі більшого значення набувають регіональні умови: здійснення
будівництва у важкодоступних районах, у районах з особливими
природно-кліматичними умовами.
Зростання вартості будівництва відбувається і під впливом поси­лення
інфляційних процесів, коливань інвестиційної активності й іншого. До числа
чинників, що ведуть до подорожчання будівництва в рамках великих інвестиційних
програм, відносяться неузгодженість дій державного й приватного секторів,
неузгодженість ряду питань на національному та регіональному рівнях. Слід
зазначити, що в окремих випадках недостатньо враховується ступінь ризику при
здійсненні великих інвестиційних програм. Проте роль цієї групи чинників має
тенденцію до послаблення.
Одночасно спостерігається тенденція до посилення ролі чинників, що протидіють
росту вартості будівництва. У першу чергу це обумовлено впливом
науково-технічного прогресу: удосконалення техніки й технології проектування і
будівництва, використання прогресивних проектних рішень, нових форм організації
управління. Дедалі більшого значення набувають удосконалення проектування,
посилення економічного обґрунтування проектних рішень і контролю за дотриманням
кошторисної вартості в процесі реалізації проектів.
Точність і достовірність економічної оцінки проектів розглядаються в зарубіжній
практиці як найважливіші критерії ефективності. Нижче наводиться узагальнений
перелік критеріїв за ступенями значимості для замовника, складений на основі
оцінок «керуючими проектами» різноманітних фірм, що здійснюють будівництво
промислових, торгових та інших об'єктів.
У сучасних умовах спостерігається, з одного боку, посилення ролі всебічного
обґрунтування проектів, надійності визначення «базисної» ціни в процесі
проектування і мінімальна її зміна при підписанні підрядного контракту на
будівництво, з іншого боку - посилення контролю за збереженням рівня
кошторисної вартості в процесі будівництва з метою максимального її зближення з
фактичною.
Весь механізм формування вартості (ціни) проекту в повинен бути спрямований на
максимальне ослаблення негативних впливів, на зближення рівнів початкових
оцінок і зведення до мінімуму відхилень фактичної вартості від кошторисної. На
це ж спрямовані й жорсткі норми договірних умов щодо термінів і якості, системи
гарантій і санкцій, нормування достатнього рівня витрат на непередбачені
витрати (5% і більше від кошторисної вартості об'єктів залежно від конкретних
умов).
На основі обсягів будівельних робіт, визначених під час проекту­ванні,
розробляються спрощені формули, що включають питомі параме­три конструкцій або
частин будівель на одиницю об'єму або площі буді­влі (або на одиницю вартості
устаткування в промисловому будівництві). Параметричні методи достатньо гнучкі,
але енергоємкі, вони не дають змогу швидко оці­нювати варіанти витрат як при
зміні параметрів проектованих типових будівель і споруд, так і об'єктів
унікального характеру. Звичайно широко викорис­товується при економічній оцінці
й банк кошторисних даних по об'єктах-аналогах. Це дещо зменшує витрати часу на
кошторисну оцін