змісту та інструментального значення для зовнішньополітичного
позиціонування КНР.
В дослідженні використано окремі елементи геополітичного аналізу (вивчення
взаємодії природних і суспільно-політичних чинників, що визначають політику
великих держав і союзів держав; дослідження тенденцій змін геополітичної
структури, тобто балансу сил, основних геостратегічних регіонів, геополітики
провідних держав світу та ін.) для визначення різних підходів китайського,
американського, японського, російського й індійського керівництва щодо
просторової організації Азійсько-Тихоокеанського регіону, а, отже, відповідної
проекції сили цими державами в найближчому оточенні. Своєю чергою, це допомогло
встановити взаємонакладання „природних” сфер впливу КНР і Російської Федерації,
Індії та Китаю, КНР та США, Китаю і Японії, що є вагомим конфліктогенним
чинником у двосторонніх відносинах між ними. Серед прикладних методів
дослідження варто зазначити й екстраполяцію та аналіз тенденцій зовнішньої
політики окремих держав та світового розвитку. Метод екстраполяції дозволив
перенести окремі характеристики відносин Китаю з південно-східними азійськими
країнами на китайсько-індійські взаємини за умови схожості/відповідності
системних параметрів відносин між країнами в першому і другому випадках.
Використаний у дисертації компаративний метод аналізу дозволяє з’ясувати й
зміст трансформації китайських, американських, російських та інших
зовнішньополітичних концепцій провідних міжнародних акторів, а також їхнє місце
в регіональних підсистемах і світовій системі через порівняння потужності,
впливовості, рівня та інтенсивності взаємодій Китаю, Сполучених Штатів, РФ із
третіми країнами (Південної, Південно-Східної та Центральної Азії тощо).
Вивчення ж окремих напрямів політики КНР у Центральній, Східній та Південній
Азії базувалося на поєднанні методів та засобів із концепції діалектичного
взаємозв’язку внутрішньої й зовнішньої політики, а також аналізові процесів
формування та здійснення зовнішньої політики держави. А використання методу
контент-аналізу в роботі з документальними джерелами передбачало врахування
політичних орієнтацій та ставлення до проблеми авторів певного документального
джерела.
Наукова новизна дисертації полягає в досягненні таких результатів:
- з’ясовано, що сучасна зовнішньополітична стратегія КНР розглядає останню як
велику державу, а не країну, що розвивається. Змінилося ставлення китайського
керівництва до багатосторонніх міжнародних форумів як знаряддя критики й
політичного стримування країни; сьогодні ж КНР розглядає участь у них як спосіб
формування правил міжнародного співжиття, поліпшення відносин із сусідніми
державами (особливо Центральної й Південно-Східної Азії) та обмеження
глобального впливу США (с.-, -);
- визначено, що спектр відносин КНР із „периферією” та „напівпериферією” значно
багатший, ніж із державами Заходу; причому особливого значення надається
відносинам із сусідніми державами: тут поширені доволі тісні політичні й
військові зв’язки, розробляються і впроваджуються в життя колективні позиції та
дії (с.-, -);
- обгрунтовано, що сталий господарський розвиток Китаю на основі інтеграції у
світову економіку, який життєво потрібен для підтримання внутрішньої
стабільності, посилення міжнародної економічної й політичної
конкурентоспроможності Китаю, спричиняє негативну реакцію у відповідь з боку
провідних країн Заходу, що створює загрози безпеці КНР (с.-);
- доведено, що зовнішньополітична лінія Пекіна щодо США націлена на
перетворення КНР у середньостроковій перспективі на світову державу шляхом
нарощування військово-політичної й фінансово-економічної могутності. Водночас
аналогічне стратегічне завдання сформульоване й офіційним Нью-Делі, тому
будь-які спроби з боку КНР щодо стримування претензій Індії на глобальний
статус розглядаються останньою як загроза національній безпеці. Саме китайська
„мирна” експансія в регіоні ПСА й нарощування Пекіном власних військових
потужностей дозволяє зрозуміти позицію Індії в якості одного із зовнішніх
балансирів для США, що об’єктивно сприяє зростанню її конкурентної стосовно КНР
ролі в АТР у цілому (с.-, -, ).
Наукове та практичне значення результатів дослідження випливає з його
актуальності й наукової новизни, тому положення та висновки дисертації варті
використання в рамках навчального процесу у вузах України при підготовці
підручників, навчальних посібників та науково-методичних рекомендацій, а також
викладанні навчальних курсів із зовнішньої політики країн Азії, США і Росії,
актуальних проблем міжнародних відносин в АТР, міжнародних відносин та
зовнішньої політики, міжнародних систем та глобального розвитку, країнознавства
тощо. Крім цього, висновки дослідження можуть бути використані фахівцями МЗС
України й спеціалістами інших державних установ, науково-дослідницьких
інститутів та центрів, які беруть участь у плануванні та здійсненні зовнішньої
політики України в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим
дослідженням. Усі наукові результати, що викладені в дисертації, одержані
автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Головні висновки й тези дисертації
обговорювалися на засіданнях кафедри країнознавства Інституту міжнародних
відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Наукові
положення дисертації були оприлюднені у виступах на міжнародних
науково-практичних конференціях: міжнародній конференції молодих вчених
„Цвєтковські читання” ( грудня р., Київ); „Дипломатія України: історія та
сучасність” ( грудня р., Київ); „Шевченківська весна. Сучасний стан
науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку” ( березня р. і
березня р., Київ); конференції молодих вчених „Актуальні проблеми
міжнародних відносин” ( жовтня р., Київ) та на міжнародному круглому
столі „ років Африканському Союзу” ( травня р., Київ).
Основні положення та висновки дослідження знайшли відображення у чотирьох
одноосібних статтях у фахових наукових виданнях, затверджених переліком ВАК
України, а також тезах доповідей на наукових конференціях.
Структурно дисертація складається зі вступу, трьох
розділів, висновків і списку
використаних джерел та літератури ( найменувань українською, російською,
англійською й китайською мовами). Загальний обсяг роботи без списку
використаних джерел – сторінок, список
- Київ+380960830922