Ви є тут

Теоетичні і методичні основи організації професійного самовиховання майбутніх вихователів дошкільних закладів і вчителів початкових класів

Автор: 
Кучерявий Олександр Георгійович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0502U000437
129 грн
Додати в кошик

Вміст

Розділ 2. Створення необхідних умов для усвідомлення майбутніми вчителями
початкової школи потреби у самовихованні: постановка цієї мети викладачем
педагогіки та шляхи її конкретизації
Ціннісно-мотиваційний аспект
Т е м а 5.
Роль і функції учителя у формуванні особистості, здатної після закінчення школи
ефективно розв’язувати завдання, значущі для відродження України. Вимоги, що
ставить суспільство до педагога, важливі для виконання ним всіх своїх функцій.
Т е м а 6.
Прийоми організації студентом або вчителем процесу самопізнання. Особливості
організації процесу самопізнання майбутнім педагогом мотивів свого вступу до
ВНЗ педагогічного профілю, своїх індивідуальних особли­востей тощо.
Т е м а 7.
Методики вивчення і розвитку ступеня адекватності самооцінки педагога і
студента. Можливості і особливості їх використання на заняттях у ВНЗ.
Т е м а 8.
Технологія постановки студентом близьких та далеких перспектив в оволодінні
обраною професією. Роль професійних зразків та ідеалів у самовихованні.
Основні форми впливу викладача на майбутніх педагогів:
включення студентів у процес пошуку літературних героїв, які займались
самовихованням, спільне обговорення книг про них; з’ясування джерел досягнення
конкретними учителями (можливо, батьками студентів) вагомих результатів у своїй
діяльності як засобу розвитку у майбутніх педагогів інтересу до роботи над
собою, формування особистісного зразка самовиховання. Створення на заняттях
умов, які сприяють усвідомленню студентами протиріч між рівнями розвитку
власних умінь і якостей та рівнями розвитку умінь і якостей педагогічного
зразка самовиховання.
Аспект пошуку основних протиріч та їх складових (підпротиріч)
1. Головного протиріччя, що виникає у учителя і студента в процесі усвідомлення
потреби в самовихованні: між об’єктивними можливостями виховання в забезпеченні
високого рівня сформованості потреби в самовихованні і її реальним рівнем
сформованості.
2. “Ланцюга” найважливіших компонентів головного протиріччя: протиріч між:
2.1. необхідністю забезпечення тенденцій перетворення професійного
самовиховання в життєво важливу потребу і тими можливостями її задоволення, які
закладені в системі організації навчально-виховного процесу у ВНЗ;
2.2. певними умовами, які створює педагог для усвідомлення студентами потреби у
самовихованні і проявом у них цієї потреби лише у вигляді суб’єктивних
переживань;
2.3. об’єктивними умовами, які створюються у ВНЗ або школі системою суспільного
виховання для переходу даної потреби з емоційного рівня на раціональний, і
суб’єктивними факторами, що гальмують розвиток цієї потреби.
3. Комплексу основних внутрішньосуб’єктних протиріч та їх складових, що
виникають у студента чи вчителя в процесі усвідомлення ними потреби у
самовиховній роботі. Протиріч між:
3.1 Необхідністю мати об’єктивні знання про ступінь розвитку якостей своєї
особистості і низьким ступенем розвитку самосвідомості, адекватності
самооцінки:
3.1.1 Прагненням мати високий рівень розвитку самосвідомості і обмеженням за
глибиною здатності розмірковувати про своє “Я” (здатності до рефлексії),
незнанням прийомів самопізнання.
3.1.2 Об’єктивною потребою орієнтуватися для розвитку самооцінки у спілкуванні
з однокурсниками (колегами) і низьким рівнем своєї культури стосунків з ними і,
зокрема, культури взаємооцінювання.
3.1.3 Зусиллями з оцінки відповідності своїх знань, ступеня розвитку професійно
важливих якостей та умінь вимогам, що висуває наше суспільство до педагога,
який активно бере участь у відродженні соціально-економічного і культурного
життя Української держави, і незнанням ним всіх цих вимог.
3.1.4 Все зростаючим інтересом до свого внутрішнього світу і внутрішнього світу
інших людей і низьким рівнем розвитку здатності до співчуття, співпереживання
(здатності до емпатії);
3.1.5 Об’єктивною необхідністю в усвідомленні педагогічних ідеалів, близьких та
далеких перспектив власного професійного розвитку і обмеженістю кола своїх
можливостей для підвищення рівня цього усвідомлення.
3.1.6 Бажанням мати правдиву самооцінку і відсутністю досвіду співставлення
наявності і ступеня сформованості власних якостей і умінь з тим рівнем розвитку
особистості, яким володіє педагогічний зразок (ідеал), а також досвіду
співставлення самооцінки і оцінки іншими людьми результатів різноманітних видів
своєї діяльності, рівня сформованості умінь і якостей.
Аспект проектування цілей, значущих для розв’язання протиріч
Ц. 3.1 Створити необхідні умови для розвитку самосвідомості студентів,
формування у них адекватної самооцінки.
Ц. 3.1.1 Сприяти формуванню у майбутніх учителів початкової школи здатності до
самоаналізу, до роздумів про своє “Я”.
Ц. 3.1.2 Створити сприятливі умови для росту у студентів культури спілкування,
формування у них досвіду культурного взаємооцінювання.
Ц. 3.1.3 Проінформувати майбутніх педагогів про систему вимог, що висуває наше
суспільство до вчителя на сучасному етапі соціально-економічних перетворень в
Україні, організувати процес вивчення ними змісту карт-професіограм як
самоцінного.
Ц. 3.1.4 Показати студентам гідні для наслідування приклади емоційно-чуттєвого
ставлення людини до людини, порекомендувати їм систему вправ для виховання
здатності до емпатії.
Ц. 3.1.5 Забезпечити формування у студентів педагогічного факультету
особистісного зразка самовиховання; розкрити перед кожним майбутнім педагогом
перспективи його становлення як професіонала.
Ц. 3.1.6 Створити педагогічні ситуації, в яких би студент мав можливість
співставляти наявність та ступінь розвитку власних якостей і умінь з рівнем
розвитку особистості педагогічного зразка (ідеала); включити майбутніх
п