Ви є тут

Теоретичні основи побудови і засоби практичної реалізації інтегрованих інформаційних систем обліку вантажопотоків

Автор: 
Копитчук Микола Борисович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0503U000388
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2). При
цьому можуть використовуватись як відомчі інформаційні мережі, так і мережі
загального призначення. Існують також відповідні засоби обчислювальної техніки
для організації ЦБД в центральних апаратах управління і ЛБД в більшості
регіональних апаратів управління. В той же час на транспортному рівні, який є
основним джерелом об’єктивної інформації про параметри вантажопотоків, склалася
досить незадовільна ситуація. Структурована мережа ПРВ на цей час практично
відсутня. Існуюча обмежена множина ПРВ, які в різні роки організовували
промислові і транспортні підприємства, характеризуються різнорідними цільовими
функціями з різним набором параметрів вантажопотоків, що контролюються. Тому
назріла необхідність формулювання систематизованого підходу у формуванні
специфікації вимог до організації як ІСОВП у цілому, так і ПРВ як основи для
побудови таких систем.
Типова ієрархічна структура ІСОВП (рис. 5.1), обґрунтування якої було
розглянуте раніше, при практичній реалізації також включає три основні
ієрархічні рівні:
Рівень У – верхній рівень управління великою транспортною системою. Стосовно
України до цього рівня можуть бути віднесені системи управління транспортними
потоками окремих залізниць або облавтодорів, об’єднаних єдиною системою
управління Укрзалізниці, або Укравтодору. Реалізація функцій управління на
цьому рівні базується на інформації, що надходить від локальних баз даних (ЛБД)
інформаційного рівня ІСОВП і концентрується в центральній базі даних (ЦБД).

Основними задачами рівня управління є:
оптимізація розподілу транспортних потоків з використанням існуючої
транспортної мережі;
облік обсягів вантажів, що транспортуються в межах України;
облік обсягів вантажів, що ввозяться, вивозяться, або транспортуються транзитом
через територію України;
облік стану зносу рухомого складу транспортної системи і управління проведенням
регламентних ремонтних робіт або виведенням з обігу зношеного обладнання;
облік стану зносу транспортних магістралей і управління проведенням
регламентних ремонтних робіт;
облік стану зносу інженерного обладнання і споруд, що входять до господарства
транспортної системи і управління виконанням необхідних заходів щодо
забезпечення безпеки руху (реалізація функцій технічного моніторингу
транспортної системи);
реалізація функцій моніторингу екологічної ситуації на всіх дільницях
транспортної системи.
Рівень І – інформаційний рівень. Цей рівень утворюють ЛБД, розташовані в
окремих підрозділах транспортної системи по території всієї України. Основним
джерелом первинної інформації для поповнення ЛБД є ПРВ, які складають
відповідні інформаційні описи вантажопотоків на даній дільниці транспортної
системи. Всі ЛБД об’єднані між собою і з ЦБД відомчою інформаційною мережею, а
також, у переважній більшості, мають вихід до глобальної мережі.
Основними задачами інформаційного рівня є:
збір інформаційних описів вантажопотоків, що генерують ПРВ;
систематизація отриманої інформації і довизначення атрибутивної і ситуаційної
складових інформації про вантажопотоки за даними, що надійшли від ПРВ;
формування повного інформаційного опису вантажопотоків, які зафіксовані в межах
даного підрозділу транспортної системи;
обмін сформованими даними з ЦБД.
Рівень Т – транспортний рівень. Цей рівень утворюють ПРВ, які повинні бути
розташовані на всіх дільницях транспортної системи. В ідеальному випадку вибір
дільниці здійснюється за умови, що в її межах не здійснюються будь-які зміни
параметрів транспортного засобу і вантажів, що ним перевозяться. За своїм
функціональним призначенням транспортний рівень ІСОВП є основним джерелом
об’єктивної інформації про параметри вантажопотоків.
Основними задачами транспортного рівня є:
визначення проблемної складової інформації, що характеризує вантажопотоки за їх
масою;
визначення атрибутивних складових інформації, що характеризують транспортний
засіб (його ідентифікаційний номер, тип, напрямок і швидкість руху, час
реєстрації);
визначення атрибутивної складової інформації, що характеризує екологічну
ситуацію в зоні проходу транспортного засобу;
формування попереднього інформаційного опису вантажопотоку на даній дільниці;
обмін сформованим інформаційним описом з відповідною ЛБД.
При складанні специфікації вимог до організації ПРВ слід виходити з
необхідності формування повного інформаційного опису вантажопотоків. Для цього
ПРВ повинен бути оснащений відповідними апаратно-програмними засобами. Стосовно
залізничної транспортної системи, до складу обладнання інтегрованих ПРВ
(рис. 5.2) необхідно включати:

швидкодіючий інформаційний канал ЗВМ у складі ВП, САЦП та іншого обладнання для
визначення маси перевезених вантажів при швидкостях руху до 40 – 50 км/год з
можливістю реєстрації навантаження, яке припадає на кожне колесо транспортного
засобу;
швидкодіючий інформаційний канал (ВК, СРО) для розпізнавання ідентифікаційних
номерів транспортних засобів;
швидкодіючий інформаційний канал (ГА, БАК) для виконання експрес-аналізу
екологічної ситуації в зоні проходу транспортного засобу;
ЕОМ з енергонезалежним живленням для реалізації програмного забезпечення ПРВ і
збереження інформації про параметри вантажопотоків;
обладнання для підключення і організації зв’язку з ЛБД за допомогою
інформаційної мережі.
Додатково до складу ПРВ можуть входити:
засоби відображення інформації (ЗВІ), призначені про інформування операторів
транспортних засобів про стан виконання процедур реєстрації;
пристрої реєстрації інформації на твердому носії (ПРІ) для створення звітних
документів;
засоби метрологічної атестації (ЗМА)