РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕНЬ
Дана дисертаційна робота була виконана у 1989-2001 роках в межах 9-ти
комплексних дослiджень здоров’я різних груп населення України, проведених за
завданнями Кабiнету Мiнiстрiв України, Мiнiстерства охорони здоров'я України,
Академiї медичних наук України та мiжнародних дослiдницьких центрів. При
формуваннi програми дослiдження було враховано головні вимоги Комiтету
експертiв i Наукової групи ВООЗ із епiдемiологiї старiння [172,189,254], досвiд
і пропозиції вiтчизняних [21,33,47,54] та iноземних провiдних
науково-дослiдницьких центрiв [184,275,276,291,334] щодо проведення вибіркових
медико-соцiальних дослiджень.
Вивчення здоров'я лiтнього населення, закономiрностей формування потреб у
медико-соцiальнiй допомозi та реального стану її надання проводилося з
застосуванням системного підходу [182] з використанням соцiально-гiгiєнiчних,
соцiологiчних, клiнiчних та математичних методів дослідження.
Роботу виконано у двох напрямках - одночасне порiвняльне вибіркове
мiжрегiональне дослiдження та довгострокові спостереження (від 1 до 13 рокiв)
за окремими спеціально визначеними групами лiтнiх людей (рис. 2.1).
Так, у 1989-1998 рр. було методично підготовлено та проведено вибіркове
медико-соцiальне двохступеневе обстеження населення старше працездатного вiку
(чоловiкiв 60 рокiв i старше та жiнок 55 рокiв i старше) рiзних регiонiв
України, яке включало анкетування, автоматизовану експертну оцінку стану
здоров’я та подальший комплексний медичний огляд.
Для проведення 1 кроку даного дослiдження було спеціально розроблено та
апробовано (1989 -1994) програму автоматизованої експертної системи кількісної
оцінки залежності літньої людини від допомоги (АЕСКОЗ) на базi ПЕОМ типу ІВМ,
яка ґрунтується на даних ризикометрiї залежностi лiтнiх людей вiд
медико-соцiальної допомоги за станом фiзичних можливостей (рухової активностi
та здатностi до самообслуговування), соцiальної активностi, психологiчного
статусу, стану
Рис. 2.1. Програма дослідження
системи кровообігу, нервової, оперто-рухової, сечостатевої систем, органiв
чуттів, самооцінки здоров'я та користування медичними службами. У програмi
використана теорема Байєса для побудови регресiйних моделей функцiональних
станiв по кожнiй вiко-статевiй групi в залежностi вiд суб'єктивних
характеристик здоров'я i стану залежностi вiд медико-соцiальної допомоги, якi
визначаються за спецiальними питаннями медико-соцiального обстеження анкети
АЕСКОЗ. Автоматизована система дає кiлькiсну оцiнку залежностi людини вiд
медичної, соцiальної та психологiчної допомоги, визначає iндивiдуальнi потреби
лiтнiх людей у рiзних видах медико-соцiальної допомоги i типах стацiонарних
установ герiатричного профiлю, а також орiєнтовнi витрати на це обслуговування.
Така методика адекватна традицiйним підходам, прийнятим у соціальній
геронтології [203,234,184], але виграє у iнформативностi, потребує набагато
менше органiзацiйних i фiнансових витрат, характеризує кожну фiзичну i вiкову
точку окремо. Також одночасно враховує демографiчну та економiчну складову для
коректного спiвставлення даних за окремi термiни часу, дозволяє застосовувати
математичний аналiз та математичне прогностичне моделювання повiкової i
загальної залежностi населення старше працездатного вiку вiд сторонньої
допомоги та соцiального захисту. Докладно процес створення АЕСКОЗ викладено у
розділі 3 і додатку Б.
Подальша програма проведення вибіркового дослідження була розроблена та
відкоректована у відповідності до завдань та вимог Головного
санiтарно-епiдемiологiчного управлiння МОЗ України з використанням даних
перепису населення у 1989 році, поточних статистичних даних Управлiння
демографiчної статистики і працi Мiнiстерства статистики України та
статистичних щорiчників за 1995-1996 рр.[216,217].
Відповідно до розрахунків відділу досліджень людського розвитку Ради по
вивченню продуктивних сил НАН України, з урахуванням демо-економічних
характеристик, в роботi було використано умовний розподiл країни на окремі
регiони: Захiдний (Львiвська, Хмельницька, Чернiвецька, Івано-Франкiвська,
Волинська, Тернопiльська, Рiвненська, Закарпатська областi); Центральний
(Вiнницька, Житомирська, Київська, Сумська, Полтавська, Черкаська, Чернiгiвська
областi); Схiдний (Днiпропетровська, Донецька, Запорiзька, Луганська,
Харкiвська областi); Пiвденний (Кiровоградська, Миколаївська, Одеська,
Херсонська областi, Автономна Республiка Крим) з наступним розшаруванням на
сiльське та мiське населення. Методом типологiчної вибiрки з попередньо
розшарованої генеральної сукупностi адмiнiстративно-територiальних одиниць
обстеження з урахуванням низки соціально-економічних показників (демографічної
структури населення, демографiчного навантаження особами старше працездатного
вiку, середнього віку населення, щiльності розселення населення, коефіцієнтів
природного руху сільського та міського населення, рівнів зареєстрованого
безробіття та міграції, середньомісячної заробітної плати та пенсії,
середньодушових грошових витрат, а також валової доданої вартості у розрахунку
на 1 особу), були виділені у кожному регіоні по дві області: Львiвську та
Чернiвецьку, Київську та Черкаську, Днiпропетровську та Донецьку, Одеську та
Автономну Республiку Крим. Вони знаходилися у модальному інтервалі розподілу
значень розглянутих показників та внаслідок цього з високою імовірністю могли
репрезентувати дані регіони. Формування вибiркових сукупностей у в