РОЗДІЛ II
ХАРАКТЕР МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ В АМЕРИКАНСЬКІЙ ШКОЛІ В ЕПОХУ
ПРОГРЕСИВІЗМУ
(90-і РОКИ ХІХ ст. – 40-і РОКИ ХХ ст.)
У другому розділі дослідження аналізуються соціально-педагогічні особливості
морально-етичного виховання в американській школі у 1890-х–1940-х роках,
обумовлені специфічними для тих часів суспільно–економічними, політичними,
ідеологічними та демографічними чинниками. Розглядається вплив ідеології
прогресивізму, що проникав в усі сфери суспільного життя Америки наприкінці ХІХ
– у першій половині ХХ ст., і виступав за здійснення соціальних реформ шляхом
поступових змін, а також філософії прагматизму, ліберальної ідеології на зміст
та характер морального виховання. Визначається роль релігії у морально-етичному
вихованні молоді та ставлення її лідерів до процесів секуляризації школи.
Досліджуються концепції морально-етичного виховання, які використовувалися в
цей період у школах США, “виховання характеру” на традиційних для Америки
моральних цінностях, та підходи педагогів-прогресивістів, в тому числі Дж.
Дьюї. Простежуються особливості морально-етичного виховання афроамериканців
цього часу. Аналізуються форми, методи і засоби морально-етичного виховання у
90-х роках ХІХ століття – 40-х роках ХХ століття, а також роль учителя в цьому
процесі .
2.1. Соціально-економічні передумови прогресивістського руху в США
У 1890–1940-х роках в американському суспільстві відбувалися фундаментальні
зміни. До них, передовсім, слід віднести урбанізацію, еміграцію,
індустріалізацію і централізацію законодавчої влади, що значною мірою зумовили
характер і зміст морально-етичного виховання в американській школі. Відразу ж
після закінчення громадянської війни і впродовж усього ХІХ століття США
залишалися переважно аграрною країною. Так, у 1870 році менше 10 мільйонів
американців, або лише 26% населення країни, проживало у містах, громади яких
налічували понад 2500 осіб (додаток К).
Однак через півстоліття, на початок 1920-х років, демографічна ситуація в
країні суттєво змінилася. За цей 50-річний відтинок часу американська нація
модифікувалася з сільської на міську. З 1870 по 1920 рік кількість міст з
населенням понад 500 тисяч жителів зросла з 2 до 12. Перепис населення, який
відбувся в США 1920 року, уперше засвідчив, що більше половини із 106 мільйонів
жителів Америки тепер проживала у великих та малих містах. За наступні 10 років
населення Америки зросло ще на 17 мільйонів, у т.ч. міське – на 15 мільйонів
жителів. Урбанізація простежується не лише статистично; вона суттєво вплинула
на культуру, у широкому розумінні цього слова, та спосіб життя широких верств
населення. Прибувши до міст із сільських районів США та інших держав, люди
опинилися в умовах, які мало хто досі міг собі уявити: бідність, важкі побутові
умови, антисанітарія. Урбанізація викликала зростання посадових зловживань та
злочинності проти громадян та їх власності, урядову корупцію, розбрат між
робітниками та їхніми роботодавцями. Життя у великих містах, особливо для
людей, які переїхали сюди з сільських районів, диктувало певні зміни в
поведінці, у бік послаблення моральних норм. Міські жителі, зокрема,
толерантніше ставилися до пияцтва та шахрайства. Більш вільними були стосунки
між чоловіками і жінками. Люди, що потрапляли до міст із сіл та маленьких
містечок, були шоковані таким станом справ і були переконані, що міське життя
веде до морального розтління. Жителі ж великих міст, у свою чергу, вважали, що
поведінка є швидше справою особистого вибору, ніж дотримання суспільних норм.
Усе це разом з недовірою та непорозумінням між різними верствами населення,
зокрема між “старими” і “новими” емігрантами, зробило свій внесок у так звану
деміфологізацію, зруйнування американської мрії про мир, достаток та загальну
суспільну гармонію [583, 83].
Прагнення багатьох американців сприяти фізичному та духовно-моральному
оздоровленню суспільства певною мірою матеріалізувалось 16 січня 1920 року,
коли була введена в дію 18-а поправка до Конституції, яка забороняла
виготовлення, транспортування і продаж алкогольних напоїв. Прогресивні
реформатори вбачали в торгівлі спиртним найбільше джерело корупції. Вони
вважали, що пияцтво призводить до зростання злочинності, погіршення виховання
дітей, нещасних випадків на роботі, породжує інші проблеми. Однак чимало
американців стверджували, що заборона вживання алкогольних напоїв порушує їхні
особисті права. Прибічники конституційної поправки, особливо релігійні
фундаменталісти і сільські жителі, наполегливо продовжували захищати свою
позицію [613].
Урбанізація Америки наприкінці ХІХ століття не була б такою швидкою та
драматичною, якби не масова еміграція, котра стрімко поповнювала ряди міських
жителів. Важливе значення в цьому зв’язку мала не лише загальна кількість
“нових емігрантів“, як їх називали тогочасні журналісти, але й їх походження,
“національні корені” (додаток К.1.). Існував глибокий контраст між “старими“ та
“новими“ емігрантами. Із 1,3 мільйона європейців-емігрантів, що прибули в США
за п’ятирічний період – з 1866 до 1870 року, – 98% були вихідцями з Північної
та Західної Європи, головним чином з Англії, Шотландії, Уельсу, Ірландії,
Скандинавії та Німеччини, тоді як за період з 1906 по 1910 рр. із 4,5 млн.
емігрантів понад три чверті складали вихідці з Південної та Східної Європи –
Італії, Росії, Греції, Польщі, Угорщини, Болгарії, Чехословаччини, Литви та
інших країн. Серед східноєвропейців виявилося близько двох мільйонів євреїв,
котрі рятувалися від переслідувань в Росії та інших країнах з надією віднайти
релігійну, економічну та
- Київ+380960830922