РОЗДІЛ 2
ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МВС УКРАЇНИ ПО БОРОТЬБІ З ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ
У даному розділі дослідження з прийнятою в теорії управління класифікацією основних функцій розпочато аналіз процесу галузевого управління з метою з'ясування його змісту і специфіки, визначення засобів, за допомогою яких можна збільшити коефіцієнт корисності системи. При цьому під функціональною структурою управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ ми розуміємо сукупність основних видів управлінської діяльності (функцій) у системі. Їх розгляд обумовлений бажанням розкрити зміст управлінської праці в галузі, обґрунтувати пропозиції щодо його удосконалення відповідно до духу назрілої в спеціальних підрозділах БОЗ перебудови його організаційної структури.
Визначення функцій - це, по-перше, основна передумова раціональної побудови системи, по-друге, фундамент визначення компетенції і субординації її ланок. Не визначивши, що саме повинен робити орган управління, важко організовувати його діяльність, визначити обсяг, функціональні обов'язки працівників, обґрунтувати штатні нормативи, розробити пропозиції з удосконалення управління тощо.
2.1. Інформаційно-аналітична робота в діяльності спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю
Успішне управління діяльністю спеціальних підрозділів БОЗ повинне ґрунтуватися на глибокому і всебічному аналізі й оцінці різних явищ, процесів, факторів, що стосуються правоохоронної сфери. Здійснення цієї пізнавальної функції в управлінській практиці прийнято називати інформаційно-аналітичною роботою.
Інформаційно-аналітична робота є невід'ємною частиною процесу реалізації будь-якої функції управління, однак у теорії і практиці управління її виділяють у самостійну функцію. У першому розділі ми вже обґрунтовували необхідність і значимість цієї функції, базуючись на її використанні в спеціальних підрозділах БОЗ.
Дана функція органів управління забезпечує об'єктивне бачення становища у правоохоронній сфері, своєчасне виявлення проблем, тенденцій, протиріч в організації і діяльності спеціальних підрозділів БОЗ, правильну оцінку, пошук шляхів і засобів їх вирішення, обґрунтованість прийнятих рішень.
Процесуальна сторона інформаційно-аналітичної роботи складається з ряду змістовно-часових етапів: збір, систематизація й обробка необхідної інформації; її глибокий аналіз, що включає формування оцінних висновків; прогнозування можливого розвитку подій; вироблення пропозицій і рекомендацій, підготовка і представлення суб'єктам управління інформаційно-аналітичних документів [260, с. 3], проектів управлінських рішень тощо.
В інформаційно-аналітичній роботі спеціальні підрозділи БОЗ зосереджують і використовують інформацію й інших служб, правоохоронних і контролюючих органів, як правило, про факти, явища і особи, які становлять оперативний інтерес і без яких неможливо оцінити ситуацію (оперативну обстановку), що склалася, здійснити прогноз і планування, об'єктивно оцінити діяльність підлеглих, сформулювати проблему, визначити цілі і завдання спеціальних підрозділів БОЗ, прийняти рішення і проконтролювати його виконання.
Робота з інформацією займає значний бюджет часу керівника. Він витрачає на це близько 2/3 свого часу, що встановлено аналізом як самої праці керівників спеціальних підрозділів БОЗ, аналізом документів, що проходять через них, так і анкетуванням начальників цих підрозділів. Тому вироблення методики роботи з інформацією актуальна, оскільки вона не відрізняється високою якістю, на що часто звертається увага в нормативних актах МВС України. Це підтверджується і даними нашого дослідження. Близько 80% керівників спеціальних підрозділів БОЗ самі відзначають свої слабкі знання методики аналізу.
Дослідження також показує, що при ускладненні обстановки аналізом з метою знайти нове рішення займаються лише близько 50% керівників; інші переборюють труднощі, керуючись інтуїцією, використовуючи випадкові методи їх подолання. Але успішно діючий керівник - це не той, хто просто реагує на зміни, що відбуваються, а той, хто вміє передбачати зміни і діє відповідно до змін, які відбуваються або відбудуться. Природно, що ті, хто передбачає кардинальні зміни, мають набагато більше шансів на успіх, ніж ті, хто не вміє чи не хоче складати прогнози. Тому думка про те, що ефективність роботи керівника здебільшого залежить від формування правильних гіпотез при дослідженні ситуації, що склалася, пояснення її причин, оцінка варіантів рішень і цілей, не завищена. У статистики, як правильно відзначено, є "важлива функція, яку можна назвати організаторською, управлінською" [278, с. 102]. Статистика необхідна також для виявлення помилок і недоліків.
Аналіз - це дослідницька функція в управлінні спеціальними підрозділами БОЗ, без якої науково організувати їхню діяльність неможливо. Аналітична робота в спеціальних підрозділах БОЗ - це постійна пізнавальна діяльність, спрямована на вивчення інформації про цей підрозділ, форми, методи і результати його роботи, середовище функціонування, з метою оцінки ефективності його діяльності і прийняття управлінських рішень. Удосконалюючи інформаційно-аналітичну роботу в спеціальних підрозділах БОЗ, необхідно основні зусилля спрямовувати на підвищення якості і прогностичну спрямованість аналітичної діяльності, проводити її цілеспрямовано з прийняттям обґрунтованих управлінських рішень. Із цією метою в спеціальних підрозділах БОЗ у 2001 р. створено інформаційно-аналітичні підрозділи. Аналіз забезпечує:
а) вивчення причин і умов, що сприяють проявам організованої злочинності, і осіб - потенційних учасників і лідерів організованих злочинних формувань;
б) одержання й аналіз відомостей про процеси і тенденції, що відбуваються в злочинному середовищі, концентрація їх в електронних масивах і використання для проведення оперативно-розшукових, процесуальних і адміністративних заходів відносно лідерів і