РОЗДІЛ 2
Матеріали і методи дослідження
2.1.Загальна характеристика обстежених вагітних
У період з 1997 по 2001рр. під нашим спостереженням знаходилася 3061 вагітна
жінка. Фетоплацентарна недостатність була у 420 (13,7 %) жінок, з них 232
(7,5%) вагітних, які не палили до вагітності та 188 (6,2 %) вагітних, які
палили до вагітності не менше 10 цигарок на день (рис. 2.1).
Проведено комплексне обстеження 46 вагітним із фізіологічним перебігом
вагітності у першому триместрі – 18 жінок, у другому триместрі – 12 жінок та у
третьому триместрі – 16 жінок. Проведено дослідження 52 вагітним із ускладненим
перебігом вагітності – ФПН на фоні загрози переривання: у першому триместрі -
18 жінок, у другому триместрі – 17 жінок та у третьому триместрі – 19 жінок,
які не палили до вагітності; 47 вагітним із ФПН на фоні загрози переривання: у
першому триместрі – 15 жінок, у другому триместрі –14 жінок та у третьому
триместрі – 18 жінок, які палили до вагітності не менше 10 цигарок на день; 46
вагітним із ФПН на фоні несумісності крові за АВ(О) системою: у першому
триместрі – 14 жінок, у другому триместрі – 16 жінок та у третьому триместрі –
16 жінок, які не палили до вагітності; 27 вагітних із ФПН на фоні несумісності
крові за АВ(О) системою: у першому триместрі – 9 жінок, у другому триместрі – 9
жінок та у третьому триместрі – 9 жінок, які палили до вагітності не менше 10
цигарок на день; 60 вагітним із ФПН на фоні прееклампсії легкого ступеня: у
першому триместрі – 16 жінок, у другому триместрі – 11 жінок та у третьому
триместрі – 18 жінок, які не палили до вагітності; 56 вагітних із ФПН на фоні
прееклампсії легкого ступеня: у першому триместрі – 16 жінок, у другому
триместрі – 10 жінок та у третьому триместрі – 16 жінок, які палили до
вагітності не менше 10 цигарок на день;
Всього вагітних із ФПН,
n= 420 (13,7%)
ФПН у вагітних, які не палили,
n=232 (7,5%)
ФПН у вагітних, які палили,
n= 188 (6,1%)
ФПН на фоні загрози переривання,
n = 52
ФПН на фоні несумісності крові за АВ(О) системою,
n = 46
ФПН на фоні загрози переривання,
n = 47
ФПН на фоні прееклампсії легкого ступеня,
n = 60
ФПН на фоні анемії,
n = 74
ФПН на фоні прееклампсії легкого ступеня,
n = 56
ФПН на фоні анемії,
n = 58
Рис. 2. 1 Розподіл обстежених вагітних із ФПН у проспективному фрагменті
74 вагітним із ФПН на фоні анемії: у першому триместрі – 17 жінок, у другому
триместрі – 16 жінок та у третьому триместрі – 18 жінок, які не палили до
вагітності; 58 вагітним із ФПН на фоні анемії: у першому триместрі – 17 жінок,
у другому триместрі - 10 жінок та у третьому триместрі – 10 жінок, які палили
до вагітності не менше 10 цигарок на день. Крім того, здорові невагітні жінки
віком від 18 до 34 років –16 жінок.
Клініко-лабораторні методи дослідження
Загальні клініко-лабораторні дослідження
Усім вагітним та здоровим невагітним жінкам було проведено клініко-лабораторне
обстеження, яке включало вивчення скарг, анамнезу хвороби, анамнезу життя,
оцінку об’єктивного статусу та гінекологічного дослідження.
Під час вивчення анамнезу з’ясовували наявність спадкових хвороб, умови праці,
вплив шкідливих факторів, хвороби, які були у дитинстві та у зрілому віці,
операції, менструальну функцію (початок, характер, наявність болів, дату
останньої менструації), початок статевого життя, стан здоров’я чоловіка,
дітородну функцію (кількість вагітностей, їх перебіг, число абортів та пологів,
їх перебіг, наявність ускладнень, оперативні втручання у пологах, маса та ріст
новонародженого, перебіг післяпологового періоду), перенесені гінекологічні
захворювання (наявність пухлин, запальних процесів).
У разі вивчення скарг звертали увагу на перебіг вагітності, наявність загрози
переривання, раннього та пізнього гестозу даної вагітності. З’ясовували початок
рухів плода.
Під час об’єктивного дослідження звертали увагу на антропометричні дані,
вимірювали артеріальний тиск, температуру, проводили зовнішнє та внутрішнє
акушерське дослідження.
Пальпація живота дозволяє визначити стан передньої черевної стінки, положення,
передлежання, позицію, вид плода.
Аускультація плода проводиться у другому триместрі, серцеві тони вислуховуються
у виді ритмічних ударів частотою 130 - 140 у хвилину.
Гінекологічне обстеження. Проводили огляд зовнішніх статевих органів, зазначали
форму лобка, характер росту волосся. Далі проводили огляд пристінка піхви:
внутрішню поверхню великих та малих соромних губ, отвір вихідних протоків
великих залоз пристінку піхви, зовнішній отвір сечівника, заднє злучення губ.
Далі виконували огляд за допомогою дзеркал: визначали стан слизової оболонки
піхви, стан шийки (форму, довжину, наявність розривів, деформацій епітелію),
характер піхвових виділень. Бімануальне дослідження дозволяє визначити
положення, розміри, консистенцію матки, термін вагітності, стан труб та
яєчників, стан зв’язок.
Лабораторне обстеження проводили всім жінкам: загальний аналіз крові, сечі,
групу крові, резус фактор, аналіз крові на несумісність у разі наявності О(I)
групи крові у вагітної та іншої групи крові у чоловіка, наявність антитіл під
час негативного резусу крові вагітної та позитивного резусу крові чоловіка,
коагулограму, біохімічні показники крові, мазок на флору та загрозу
переривання.
Крім загальноклінічних методик, визначали величину діурезу. Концентрацію
нітритів плазми та сечі досліджували фотометричним методом: в центрифужну
пробірку набирали 0,25 мл 50 % розчину сульфата цинка, 0,25 мл 17 % розчину
ферицианіда заліза, 1,0 мл с