РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено 715 досліджень, обєктами яких стали 135 плодів людини (від 9 тижнів
внутрішньоутробного розвитку), 500 дітей різного віку та 80 підлітків, віком до
15 років.
Матеріал дослідження представлений черепами плодів людини, дітей та підлітків,
рентгенівськими, радіовізіографічними знімками та комп’ютерними томограмами
щелепно-лицевої ділянки плодів, дітей та підлітків, гістопрепаратами
щелепно-лицевої ділянки плодів, інтактними молочними та постійними зубами і їх
зачатками різного ступеня сформованості, шліфами зубів. Характеристика
матеріалу наведена у таблиці 2.1.
Матеріал для дослідження розвитку щелеп та зубів людини в пренатальному періоді
був отриманий в Львівському обласному патологоанатомічному бюро, куди надходив
з акушерських та гінекологічних відділень клінічних лікарень м. Львова. Вік
плодів встановлювали за результатами анамнезу, гінекологічно-акушерського
огляду пацієнтки при її поступленні в лікарню, і уточнювали шляхом проведення
вимірів тім’яно-п’яткової та тім’яно-куприкової довжини, що співставлялися з
даними таблиць Б.М.Петена.
Кістковий матеріал – черепи та щелепи плодів, новонароджених та дітей різного
віку використано з фондів кафедри нормальної анатомії, музею анатомії людини
Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та музею
кафедри нормальної анатомії Національного медичного університету ім.
О.О.Богомольця (м. Київ).
Рентгенівські та радіовізіографічні знімки щелепно-лицевої ділянки дітей
різного віку та підлітків отримано із стоматологічних клінік м. Львова;
рентгенівські та радіовізіографічні знімки щелепно-лицевої ділянки плодів та
новонароджених одержано в результаті рентгенівської та радіовізіографічної
зйомки патологоанатомічного матеріалу.
Комп’ютерні томограми щелепно-лицевої ділянки виконано на черепах плодів,
новонароджених, дітей різних вікових груп та підлітків, віком до 15 років.
Інтактні молочні та постійні зуби і зубні зачатки дітей різного віку без
органічної патології, видалені за ортодонтичними показами та в результаті травм
отримано в стоматологічних клініках міста Львова.
При виконанні роботи використовувались наступні методи дослідження:
рентгенологічне дослідження ЩЛД;
комп’ютерна томографія ЩЛД;
радіовізіографічне дослідження ЩЛД;
гістологічне дослідження щелеп і зубних зачатків плодів людини;
дослідження шліфів молочних та постійних зубів;
атомно-емісійний спектральний аналіз мінерального складу кісткової тканини
щелеп, зубних зачатків та зубів;
статистична обробка та математичний аналіз одержаних результатів.
Здобувачем були запропоновані пристрої для фіксації черепа при проведенні
рентгенологічного та томографічного дослідження особливостей структури
зубощелепної ділянки у плодів та дітей, спосіб вимірювання щільності тканин
анатомічних препаратів, на які отримано деклараційні патенти України на винахід
та спосіб виготовлення шліфів зубів, на який отримано посвідчення про
раціоналізаторську пропозицію.
Рентгенологічне дослідження щелепно-лицевої ділянки
Для вивчення особливостей та закономірностей вікової перебудови зубощелепного
апарату в пренатальному та постнатальному періодах його становлення, для
уточнення термінів формування та мінералізації зубних зачатків, прорізування
зубів та формування їх коренів, резорбції коренів молочних зубів та зміни зубів
проведено рентгенологічне дослідження щелепно-лицевої ділянки плодів та дітей
віком до 15 років.
Виконання зовнішньоротових знімків у фронтальній, сагітальній, косих та
напіваксіальній проекціях проводилось апаратом РУМ-20 при номінальній робочій
напрузі на трубці 40 кV, номінальному анодному струмі 60 mА. Час експозиції –
0,06 сек., висота зйомки 20 см.
Внутрішньоротова дентальна зйомка виконувалась апаратом для дентальної
рентгенографії ЭКСПЛОР – Х 70, а ортопантомографічну зйомку проводили апаратом
ORTHOPHOS 3 DS
Рентгенівські знімки виконувались на плівці “Кровлекс ” з використанням
підсилюючого екрана ЕУІ-4.
При рентгенографічному дослідженні анатомічного матеріалу для фіксації черепа
нами був розроблений фіксуючий пристрій, схема якого представлена на рис. 2.1.
До складу запропонованого пристрою входить штатив з підставкою, поличка для
плівки і фіксатор з двома затискачами.
Конструкція приладу забезпечує обертання фіксатора і полички в горизонтальній
площині і навколо своєї осі, а також передбачає регулювання висоти, тобто
переміщення у вертикальному напрямку. Запропонований пристрій є зручним для
використання в експериментальній практиці і не складним у виготовленні.
Рис. 2.1. Пристрій для фіксації черепа при проведенні рентгенографічого
дослідження. 1 – штатив, 2 – підставка, 3 – гвинти-регулятори висоти тримачів,
4 – тримач полички для плівки, 5 – тримач фіксатора, 6 – поличка для плівки, 7
– гвинт тримача полички для плівки, 8 – фіксатор, 9 – затискачі, 10 – гвинт
тримача фіксатора, 11 – гвинти-регулятори відстані між затискачами.
Для проведення рентгенівського дослідження череп фіксувався у фіксаторі (8) за
допомогою затискачів (9) і гвинтів (11). За допомогою гвинтів (3) на штативі та
(10) на тримачі (5) фіксатор з черепом встановлювався у потрібному положенні.
Рентгенівську плівку розміщували на поличці (6). За допомогою гвинтів (3) на
штативі та (7) на тримачі (4) полички її підводили до фіксатора з черепом і
орієнтували під необхідним кутом.
Гвинти– регулятори висоти (3), що кріплять тримачі (4, 5) до штатива (1),
забезпечують розміщення фіксатора (8) і полички (6) на потрібній висоті і
відстані від рентгенівської трубки і між собою.
При виборі