РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
При обстеженні вагітних особливу увагу звертали на загальний і спеціальний
анамнез. Верифікацію терміну вагітності здійснювали за допомогою
ультразвукового дослідження.
При аналізі отриманих даних, поряд з традиційною клінічною характеристикою
вагітних, паритетом, показниками збільшення маси тіла, враховували дані
соматичного стану, менструальної функції, репродуктивного анамнезу, стану
здоров’я чоловіка, особливості перебігу даної вагітності, антропометричні
характеристики та стан новонароджених у постнатальному періоді.
Спеціальному аналізу підлягали дані ультразвукової фетометрії, фетального
моніторингу серцевого ритму, біофізичного профілю плода, допплерометрії
матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровотоку. Оцінювали
гемостазіограму до та після лікування.
При проспективному аналізі здійснювали ведення, обстеження вагітних, роділей і
породілей, що перебували в клінічному пологовому будинку №5 м.Одеси в 1995-2004
рр. Особливу увагу приділяли визначенню оптимального терміну та способу
розродження. Вивчали параметри фізичного розвитку новонароджених (212 дітей від
матерів основних груп і 105 - контрольної), особливості перебігу періоду
адаптації. Проводили морфогістологічне дослідження 95 плацент обстежених жінок.
За допомогою спеціальної анкети вивчали особливості психосоматичного розвитку
дітей від народження до трьох років життя (48 дітей основної групи та 52 -
контрольної групи).
2.1. Загальноклінічні методи дослідження
Дані клінічного обстеження вносили в спеціально розроблену карту спостереження
за вагітними групи високого ризику перинатальної патології.
Детальний опис цих методів наведено в монографічній літературі, тому ми
зупинимося лише на принципах кожного з них.
При клінічному обстеженні вивчали скарги хворих, соматичний і
акушерсько-гінекологічний анамнез: спадковість, умови праці та відпочинку,
алергічний анамнез, перенесені екстрагенітальні та гінекологічні захворювання,
особливості статевої, менструальної та репродуктивної функцій.
Особливу увагу приділяли вивченню перебігу та наслідків попередніх вагітностей
і пологів (тяжкі форми пізнього гестозу, СЗРП, перинатальні втрати), а також
даної вагітності в кожному триместрі.
Дані традиційного об'єктивного обстеження включали загальний огляд, визначення
типу будови тіла, вимірювання маси тіла і зросту, АТ, звертали увагу на темп і
величину збільшення маси тіла протягом вагітності.
Оцінювали стан нервової, серцево-судинної, сечостатевої систем,
шлунково-кишково-печінкового комплексу. При зовнішньому акушерському обстеженні
вимірювали висоту дна матки над лобком, окружність живота, оцінювали їх
відповідність гестаційному терміну; в III триместрі вагітності встановлювали
положення, передлежання, позицію плода; оцінювали характер його серцевого
ритму, рухової активності, об'єм навколоплідних вод.
Лабораторні методи дослідження які використовувалися в динаміці вагітності,
включали загальноклінічні аналізи крові та сечі, визначення групи крові,
резус-належності, дослідження крові на вірус імунодефіциту людини,
австралійський антиген, реакцію Вассермана. При біохімічному аналізі крові
вивчали вміст загального білка та його фракцій, рівень глюкози. Вміст
білірубіну визначали за Ієндрашиком, сечовини - за кольоровою реакцією з
діацетилмонооксидом, залишкового азоту - розрахунковим методом, креатиніну -
методом Поппера.
Вивчення показників функціонального стану печінки в окремих випадках включало
також вивчення активності в сироватці крові аланінамінотрансферази,
аспартатамінотрансферази, глутамілтрансферази. Для проведення зазначених тестів
використовували стандартні набори реактивів фірми "Analiticon" (Австрія) й
автоматичний біохімічний аналізатор "Сh-100" фірми "Sclavo" (Італія). Тимолову
пробу виконували за уніфікованим методом із застосуванням стандартних наборів
реактивів Біо-Ла-Тест "Тимолова проба" фірми "Лахема" (Чехія).
Проводили бактеріоскопічне вивчення чистоти піхвових мазків і бактеріологічне
дослідження піхвових виділень, імуноферментний скринінг на
найпоширенішізахворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз,
мікоплазмоз, уреаплазмоз), бактеріальний вагіноз.
Оцінка стану мікробіоценозу піхви проводилась за допомогою цитологічних,
мікробіологічних та імунологічних методів дослідження. Як діагностичний
матеріал для мікробіологічних досліджень використовували піхвову рідину.
Вивчення мікроекології піхви включало комплексну оцінку результатів
культуральної діагностики та мікроскопії мазків піхвових виділень за Грамом і
Романовсь ким - Гімзою, для дослідження клітинних елементів і визначення
основних бактеріальних морфотипів. Матеріал поміщався в пробірки з
транспортними середовищами та поглиначем кисню фірми “BioMerieaux” для доставки
в лабораторію. Посіви інкубували в термостаті при температурі 37 0С протягом
24-96 год. в аеробних або анаеробних умовах за допомогою теплогенеруючих
пакетів (“Oxoid”) об’ємом 3,5л а з допомогою стереоскопічного мікроскопа
підраховували кількість різних видів колоній у кожному секторі та розраховували
показник lg КОЕ/мл.
При культуральному досліджені визначали видовий і кількісний склад мікрофлори
піхви в матеріалі, який брали із заднього та бічних склепінь піхви. В усіх
пацієнток виконувався амінотест і рН-метрія піхвових виділень. Диференційна
діагностика проводилася з сексуально трансмісивними захворюваннями, які
включали сифіліс, ВІЧ-інфекцію, трихомоноз, гонорею, хламідіоз, уреоплазмоз.
Окрім цього, при п
- Київ+380960830922