РОЗДІЛ 2
ОБ'ЄКТИ, МЕТОДИ ТА УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертація з проблеми розроблення агробіологічних основ інтенсифікації вирощування зернобобових культур в Лісостепу України базується на результатах вивчення ступеня мінливості погодно-кліматичних умов, екологічної пластичності зернобобових культур, оптимізації розміщення зон вирощування, залежності рівня їхньої урожайності та стабільності виробництва від дії комплексу погодних факторів на основі даних кліматичних характеристик і показників урожайності культур всіх областей основних грунтово-кліматичних зон за 1981-2002 рр., а також на експериментальних дослідженнях у 11 польових дослідах з вивчення ефективності впливу окремих агротехнічних прийомів і комплексної дії елементів технології вирощування на формування високопродуктивних ценозів зернобобових культур впродовж 1995-2004 рр.
2.1. Ґрунтово - кліматичні умови проведення досліджень
Експериментальні дослідження були проведені в дослідному господарстві "Чабани" Києво-Святошинського району Київської області, яке розташоване в північній частині Лісостепу України і відноситься до Київського агрогрунтового району центральної провінції.
Лісостепова зона займає центральну частину території республіки. За загальної площі, яка становить 202,8 тис.км2 або 33,6% території України, питома вага зони у виробництві валової сільськогосподарської продукції країни перевищує 42%.
Природні умови зони досить неоднорідні, що істотно відображається, насамперед, в диференціації ґрунтового покриву та його якісних показників і визначає необхідність відповідного районування за грунтово - екологічними характеристиками для подальшого раціонального використання. За структурою ґрунтового покриву зона Лісостепу є однією з найскладніших. Найпошире-нішими типами ґрунтів у зоні є ясно-сірі лісові (3,8%), сірі лісові (11,5%), темно-сірі опідзолені (13,2%), чорноземи опідзолені (23,9%), чорноземи типові (37,2%), лучно-чорноземні (2,9%), лучні (3,6%) ґрунти.
Клімат зони Лісостепу - помірно-континентальний, теплий. Середня місячна температура зимових місяців (січень і лютий) змінюється від -4ОС у західній частині до -8ОС - у східній. Для зимового періоду характерні досить тривалі проміжки інтенсивних відлиг, під час яких спостерігається підвищення температури повітря до 10-14 ОС.
Середньомісячна температура повітря літнього періоду коливається від 10 ОС у західній частині до 20 ОС у східній, за абсолютного максимуму 39-40 ОС. Тривалість періоду зі середньомісячною температурою вище 5 ОС складає 200-215 днів - на заході і 190-200 днів на сході зони і в більшості своїй співпадає з тривалістю вегетаційного періоду найпоширеніших у лісостеповій зоні сільсько-господарських культур. Період активної вегетації цих культур, який визначається межами переходу температури через +10 ОС, триває 115-170 днів і розпочи-нається орієнтовно в третій декаді квітня і закінчується на початку жовтня.
Характерною особливістю кліматичних умов зони є значна нерівномір-ність випадання опадів. Якщо у східній частині середньорічна їхня кількість не перевищує 450-500 мм, то в західній вона досягає рівня 550-600 мм., а за теплий (квітень-жовтень) період вона в середньому по зоні становить 350-400мм.
У цілому грунтово-кліматичні умови зони Лісостепу сприятливі для вирощування основних сільськогосподарських культур та інтенсивного ведення сільськогосподарського виробництва.
Зона, в якій проводилися дослідження, є типовою зоною достатнього зволоження з теплим помірної вологості кліматом. Зима в більшості років м'яка, хмарна і лише для окремих з них характерні сильні морози у січні та лютому. Досить часто мають місце тривалі періоди відлиг.
Літо - тепле, помірно вологе, з чергуванням посушливих і вологих періодів та певними коливаннями середньодобових температур повітря.
Найхолоднішим місяцем зимового періоду є січень зі середньою темпе-ратурою -6,3 ОС, а найтеплішим літнього - липень +19,2ОС. Абсолютні мінімуми температури повітря - 33-34 ОС морозу мають місце у січні - лютому, а максимуми +39 ОС - у липні - серпні. Середня тривалість безморозного періоду дорівнює 165 днів. Перше випадання снігу в більшості років спостерігається в листопаді, а утворення стійкого снігового покриву відбувається в третій декаді грудня. Тривалість його залягання складає 90-95 днів.
Весняний і осінній переходи температури повітря через 00С відбуваються відповідно 19 березня і 19 листопада, через 50С - 8 квітня і 26 жовтня, через 100С - 26 квітня і 2 жовтня і через 150С - 21 квітня і 7 вересня. Відповідно тривалість теплого періоду року з позитивною (t0?00С) температурою повітря дорівнює 245 днів, вегетаційного періоду основних сільськогосподарських культур (t0?50С) - 201 день, активної вегетації (t0?100С) - 159 днів і періоду з температурою повітря більше 150С - 109 днів.
Сумарна сонячна радіація за рік сягає рівня 90-95 ккал/см2 (3838,5-4051,8 МДж/м2), з якої на частку сумарної ФАР за період вегетації з температурою повітря вище 50С припадає 39 ккал/см2 (1683,4 МДж/м2).
Середня річна сума опадів складає 560 мм, з коливаннями за роками від 300 до 750 мм. За період квітень-жовтень у середньому випадають 370 мм, що складає 66% середньої річної норми. Найінтенсивніше випадають опади в літні місяці - червень і липень (66-68 мм) [7].
Таким чином, кліматичні умови регіону є досить сприятливими для ведення сільськогосподарського виробництва і отримання високих і стабільних урожаїв зернових бобових культур.
Аналіз погодних умов років проведення експериментальних досліджень здійснено за даними гідрометеорологічного пункту "Чабани", який розташова-ний в зоні діяльності ННЦ "Інститут землеробства УААН".
Основні параметри, які характеризують погодні умови років проведення досліджень (табл.2.1-2.3, рис.2.1) свідчать про те, що ці роки за основними показниками значно різнилися між собою.
Проте характе