РОЗДІЛ 2
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИКИ В УМОВАХ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
Вибір підходів для аналізу навчального процесу з фізики з метою визначення основних вимог до його організації та пошуку шляхів розвитку методичної підготовки вчителя здійснювався з урахуванням таких положень:
- навчальний процес, у якому відбувається методична підготовка вчителів фізики, є складним системним об'єктом, детальне вивчення якого передбачає його аналіз з позицій можливостей для реалізації ідей, найбільш значущих для сучасного стану розвитку суспільства;
- дослідження навчально-виховного процесу з позицій певного підходу дозволяє виявити його особливості й можливості у реалізації ідеї, яку покладено в його основу. Аналіз змісту всіх компонентів навчального процесу (учасники, цілі, зміст, методи, засоби, організаційні форми) з позицій виділеного підходу дозволяє більш глибоко дослідити певні аспекти кожного з елементів системи, розкрити можливості для підвищення його ефективності, але повної інформації про даний об'єкт не дає;
- чим більшу кількість підходів включено до аналізу педагогічного процесу, тим більш повною і наближеною до реальності буде інформація про досліджуваний об'єкт;
- зміст ідей, покладених в основу обраних підходів до вивчення педагогічних явищ і процесів, пов'язаних з методичною підготовкою вчителя фізики, дозволяє дійти висновку про можливість їх систематизації на основі спільних ознак або спрямованості на розкриття певних елементів педагогічного процесу.
До переліку підходів, що відображають сучасні тенденції розвитку освіти і пов'язані з методичною підготовкою вчителя фізики, були включені: гуманістичний, адаптаційний, особистісно орієнтований, культурологічний, аксіологічний, системний, інтегративний, діяльнісний, технологічний, компетентнісний, праксеологічний, акмеологічний, андрагогічний, герменевтичний, рефлексивний та синергетичний підходи. Їх вибір був не випадковим. Він давав можливість дослідити процес методичної підготовки вчителя фізики з тих боків, які розкривають особливості його діяльності взагалі й методичної компоненти зокрема; на підставі отриманої інформації розробити модель підготовки сучасного вчителя, здатного до реалізації основних функцій освіти; визначити механізми адаптації випускників до умов, в яких функціонують сучасні загальноосвітні навчальні заклади.
На рисунку 2.1 визначені зв'язки кожного з обраних підходів із основними елементами навчального процесу, до складу яких включено учасників процесу та освітнє (педагогічне) середовище, яке містить інформаційну, матеріальну та соціально-психологічну складові.
Розкриття особливостей кожного з підходів мало істотний вплив на визначення змісту методичної підготовки вчителя фізики, бо давало можливість урахувати вплив провідних ідей розвитку освітньої галузі на даний елемент професійної підготовки вчителя., визначити структуру цього феномену та особливості.
Результати аналізу тенденцій розвитку освітньої галузі та застосування всіх зазначених підходів до навчального процесу, його результатів, цінностей та управління викладені у монографії [440]. У роботі ж зупинимося лише на висвітленні тих із них, що мали визначальне значення для розробки системи методичної підготовки вчителя фізики. До числа таких увійшли гуманістичний, аксіологічний, системний, синергетичний, діяльнісний, рефлексивний, інтегративний, андрагогічний, акмеологічний, адаптаційний. Останній в нашому дослідженні був покладений в основу концептуальної ідеї, згідно з якою розвиток особистості відбувається під час її адаптації до умов середовища, в яке вона потрапляє. З цих позицій навчання можна розглядати як неперервний процес реакцій суб'єкта на мінливі умови його перебування у певних середовищах. Необхідною умовою реалізації цього підходу є створення нових для суб'єктів навчання педагогічних умов (середовищ), складовими компонентами яких виступають навчальна інформація, представлена в різних джерелах і на різних носіях; стосунки між учасниками навчального процесу (психологічний мікроклімат, технології навчання, мотивація та ін.), а також засоби навчання. Створення таких середовищ, орієнтованих на професійний саморозвиток студентів і вчителів, стає одним із основних завдань викладачів професійної школи. Схема взаємодії учасників навчального процесу набуває вигляду, зображеного справа на рис. 2.1
Рис.2.1 Сучасні підходи до аналізу навчального процесу та методичної підготовки вчителя фізики з його реалізації
Як видно з рис.2.1, кожен із підходів розкриває окремі аспекти зображених компонентів педагогічної взаємодії, визначаючи вимоги до її організації, результатів процесу та цілепокладання. У ході аналізу ми прагнули застосувати кожен із підходів до шкільного та вузівського навчального процесу, визначити таким чином вимоги до викладачів та відобразити їх у змісті методичної підготовки вчителя фізики.
2.1. Гуманістичний підхід до навчання як провідний принцип реформування освіти
Необхідність застосування гуманістичного підходу до аналізу змісту методичної підготовки вчителів фізики обумовлена тим, що перехід учителя від рецептурної до концептуальної методики навчання вимагає усвідомлення ним основних пріоритетів у своїй діяльності. У зв'язку з цим виникає проблема розуміння вчителем навчання як реально гуманної діяльності, основними вимогами якої є орієнтація на дитину як головну цінність навчального процесу. Аналіз науково-методичних публікацій з питань удосконалення навчального процесу з фізики та вивчення досвіду роботи вчителів засвідчив, що в більшості випадків за "гуманістичними лозунгами" розвитку особистості учня приховуються засоби і методи педагогічного впливу, примушення і формування "правильних" з позицій учителя поглядів і якостей школярів. До методичних прийомів при цьому відносяться вимоги, вправи, повчання, заохочення і покарання. За вдалим висловом С. Кульневича, "гуманістичного смислу цим методам традиційного прямого впливу на учнів