РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Групи жінок
Для рішення поставленої мети і завдань нами були обстежені 300 жінок, що були розділені на такі групи і підгрупи:
- контрольна група - 100 первородящих без факторів ризику гіпогалактії, з яких контрольна А підгрупа - 50 жінок, розроджених через природні пологові шляхи і контрольна Б підгрупа - 50 жінок, розроджених шляхом операції кесарева розтину;
- І група - 100 жінок з різними факторами ризику розвитку гіпогалактії, що отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи, з яких І А підгрупа - 50 жінок, розроджених через природні пологові шляхи і І Б підгрупа - 50 жінок, розроджених абдомінальним шляхом;
- ІІ група - 100 жінок з різними факторами ризику розвитку гіпогалактії, що отримували запропоновані нами прогностичні і лікувально-профілактичні заходи, з яких ІІ А підгрупа - 50 жінок, розроджених через природні пологові шляхи і ІІ Б підгрупа - 50 жінок, розроджених шляхом операції кесарева розтину.
До основних факторів ризику гіпогалактії, згідно даним літератури [34,40], ми відносили: вік (до 18 і після 35 років); початкову екстрагенітальну патологію (захворювання щитовидної залози, печінки, цукровий діабет і ін.); багатоплідну вагітність, плацентарну недостатність, гестаційну анемію, прееклампсію й ін.
2.2. Методи дослідження.
Для проведення даних досліджень була розроблена спеціальна карта, у яку вносили всі клінічні, функціональні і лабораторні методи дослідження. Надалі всі отримані результати були оброблені на комп'ютері за допомогою стандартних і спеціально розроблених програм.
Динаміку внутрішньоутробного росту плода під час вагітності вивчали за основними фетометричними параметрами при ультразуковому скануванні на апараті "Toshiba-250 AA". Враховували основні та додаткові розміри плода: довжину стегнової, плечової, ліктьової та променевої, великої та малої гомілкової кісток; діаметр живота; поперечний, передньо-задній та серединний розміри грудної клітини; біпарієтальний, лобово-потиличний, периметр та площу голівки.
Ультразвукова плацентографія проводилася на тому ж апараті та включала такі зміни: варикозне розширення судин плаценти, набряк плаценти, контрастування базальних пластин, гіпер- та гіпотрофія плаценти, ознаки передчасного старіння.
Кардіотокографічне дослідження проводилося на апараті " Biosis" непрямим способом. Для розшифровки кардіотокограм використовували бальну оцінку за шкалою Є.С.Готьє [174]. При цьому оцінювали: базальний серцевий ритм, амплітуду та тривалість акцелерацій, кількість та амплітуду миттєвих осциляцій, кількість, тривалість та амплітуду децелерацій.
Для оцінки функціонального стану плода вивчали його біофізичний профіль (БФП), використовуючи методику A.M.Vintzileos у модифікації Г.М.Савельєвої [174]. При цьому враховували 6 біофізичних параметрів: при кардіомоніторному дослідженні - нестресовий тест (НСТ) та 5 показників, які визначали при ультразвуковому скануванні: дихальні рухи плода (ДРП), його рухову активність (РА), м'язовий тонус (Т), об'єм навколоплодових вод (НПВ), ступінь зрілості плаценти. Кожний параметр БФП оцінювали в 0, 1 та 2 бали [174]. З метою стандартизації умов оцінка БФП проводилася в один і той ж час (11-12 годин), через 2 години після прийому їжі. Оцінка БФП 10-12 балів характеризує нормальний стан плода; 8-9 балів - задовільний; 6-7 балів - препатологічний; 5 та нижче - патологічний стан.
Доплерометричні дослідження кровообігу у функціональній системі "мати-плацента-плід" проводили на тому ж ультразвуковому апараті, використовуючи "дуплекс-систему", що дозволяє одержувати зображення досліджуваної судини з наступною реєстрацією допплерограм. Застосовували комбінований датчик з частотою 3,5 мГц, що працює в імпульсному режимі і частотний фільтр на рівні 100 Гц. Використовували якісну оцінку кривих швидкостей кровотоку (КШК), при якій основне значення має співвідношення між швидкостями кровотоку в різні фази серцевого циклу. Досліджували індекс резистентності (ІР) і систоло-діастолічне відношення (СДВ).
СДВ - це відношення максимальної систолічної (А) і кінцевої діастолічної (В) швидкості кровообігу.
СДВ=А/В
ІР - це відношення різниці між максимальною систолічною і кінцевої діастолічною швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровообігу.
ІР=(А-В)/А
Максимальна систолічна швидкість кровообігу відображає, в першу чергу, скорочувальну функцію серця й еластичність стінок досліджуваної судини. Кінцева діастолічна швидкість визначається опором периферичного судинного русла. Досліджувані індекси відображають ступінь згасання пульсової хвилі при проходженні її через кров'яне русло і використовуються як показники периферичного судинного опору.
Допплерометричні дослідження кровотоку робили в артерії пуповини (АП), у правій і лівій маткових артеріях (МА), середній мозковій артерії плода (СМА). Кровообіг в АП використовували в її середній частині на достатньому віддаленні від місця її входження в черевну порожнину плода і плаценту. Кровообіг у МА досліджували при поздовжньому скануванні в області бічних стінок матки.
Проводили зіставлення ІР кровообігу в СМА й АП. Цереброплацентарне відношення (ЦПВ) = ІР СМА / ІР АП. При цьому, ЦПВ у другій половині неускладненої вагітності не стає менше 1,0 і є показником більш високої резистентності судин головного мозку в порівнянні з плодово-плацентарною ланкою.
У наших дослідженнях ми використовували діагностичні критерії порушень кровообігу у функціональній системі "мати-плацента-плід" у 3 триместрі вагітності, запропоновані А.І.Стрижаковим і співавт. [174]: СДВ КШК в АП - 3,0 і більш; ЦПВ менше 1,0; у МА - 2,0 і більш. Зниження ЦПВ менше 1,0 є проявом компенсаторної централізації плодового кровообігу в умовах зниження плацентарної перфузії. При цьому виникає переважне кровопостачання головного мозку, як найбільш життєво важливого органа. Допплерометричні дослідження робили в стандартних умов
- Київ+380960830922