РОЗДІЛ 2
ВИХІДНИЙ МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА ТА АГРОКЛІМАТИЧНІ УМОВИ В РОКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Польові дослідження проводились у селекційній сівозміні МІП, який розташований
у південно-східній частині Київської області на водорозділі річок Дніпро, Рось
та Росава. Рельєф місцевості – широкохвилясте, досить підвищене плато (близько
150 м над рівнем моря) – так званий Дніпровсько-Канівський язик, розділений на
північно-східну і північно-західну частини глибокими балками у межиріччі річок
Рось-Росава. Мікрорельєф території характеризується неглибокими пониженнями
блюдцеподібної або видовженої форми по 0,2-1,0 га. Загальна характеристика
території, на якій розташовані поля МІП, викладена в ряді робіт [474, 475,
478].
2.1. Вихідний матеріал
У наших експериментальних дослідженнях упродовж 1986-2006 рр. за вихідний
матеріал використовували колекційні зразки пшениці, що вивчались у МІП,
надіслані з колишнього Всесоюзного інституту рослинництва ім. М.І. Вавилова
(ВІР, тоді м. Ленінград, Росія), з Національного центру генетичних ресурсів
(Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН, м. Харків), а також форми
віддалених гібридів пшениці (ППГ, ПППГ, амфіплоїди з житом, ячменем,
егілопсами) тощо. Дисертантом власноруч у 1986 р. в Азербайджані (Інститут
генетики і селекції, м. Баку, та підпорядкована інституту Карабахська ДСС,
поблизу м. Євлах, регіон Нагірного Карабаху) були зібрані сорти і селекційні
форми м’якої та твердої пшениці, споріднені їм види і продукти спонтанної та
штучної віддаленої гібридизації (проведенню збору та інтродукції сприяв
академік І.Д. Мустафаєв). Ці зразки вивчались на предмет адаптивної здатності
за основними господарсько-цінними ознаками в умовах Лісостепу України та
залучались у селекційну роботу. З 1994 р. при активному сприянні співробітника
CIMMYT О.І. Моргунова нами була розгорнута широка співпраця (інтродукція
селекційних і колекційних матеріалів, спільне екологічне випробування
перспективних сортів і ліній) з міжнародними селекційними центрами CIMMYT
(керівник програми з селекції пшениці С. Раджарам) та ICARDA (C. Бенівал), що
суттєво вплинуло на поповнення новою геноплазмою селекційних програм МІП,
зокрема в селекції ярої пшениці.
Експедиції в селекційні установи Китаю (провінції Сіньдзянь, Сичуань, Хебей,
Хенань, автономний округ Внутрішня Монголія) і робочі контакти впродовж
1996-2006 рр. з селекціонерами провінцій Хейлундзян, Шаньсі, Гансу та іншими
сприяли інтродукції сучасного сортименту пшениць з цього великого регіону.
Завдяки науковому візиту в Сербію вдалось інтродукувати (за сприяння С.
Денчича) понад 180 сортів пшениці м’якої озимої та ярої, створених у м. Нові
Сад у 1985-2002 рр.
Серія цитоплазматичних (ідентично – алоплазматичних) ліній пшениці ярої Chinese
Spring (Китай), що у 1985 р. люб’язно надав О.Г. Давиденко, на той час старший
науковий співробітник Інституту генетики і цитології АН Бєларусі (він отримав
ці лінії з Японії від професора К. Цуневакі, автора цих ліній), власноруч була
переведена дисертантом на 5 геномів пшениці озимої для вивчення впливу
цитоплазм на селекційні ознаки та адаптивність.
Вивчали і залучали в селекційний процес нові сорти та селекційні форми МІП
(відділ селекції пшениці, до 2001 р. керівник Л.А. Животков), а також відділу
експериментального мутагенезу Інституту фізіології рослин та генетики НАН
України (керівник – академік В.В. Моргун) та відділу ярої пшениці Інституту
рослинництва УААН (керівник – академік В.С. Голік) в рамках спільних
селекційних програм. Крім того, використовувались власні селекційні продукти
(форми та лінії, які щороку відбирались в розсадниках селекції пшениці озимої
та ярої відповідно до тематичних завдань). У наших дослідженнях у число сортів
селекції МІП врахували також створені спільно з іншими установами: Інститут
зернових культур, м. Хадмерслебен (колишня НДР) – Мрія 1, Мрія 2, МИР 61,
Мирлебен, Мирхад, МИР 66, Веста, МИР 63, МИР 68, Волинська 2, Волинська
напівінтенсивна; Інститут селекції зернових культур, м. Кромержиж (колишня
ЧССР) – МИР 62, МИР 64, МИР 901; колишній Волгоградський опорний пункт МІП
(Росія) – Волгоградська 84; колишній Карабалицький відділ селекції МІП
Карабалицької дослідної станції (Казахстан) – Комсомольська 56; Самарський
НАУСГ ім. М.М. Тулайкова (Росія) – Сніжинка; Інститут селекції пшениці і
соняшника, м. Генерал-Тошево (Болгарія) – Мирич; Інститут селекції і
акліматизації рослин, м. Радзикув (Польща) – Октава; Інститут фізіології рослин
і генетики НАН України – Крижинка, МИР ранньостигла, Колумбія, Ремеслівна,
Подолянка, Смуглянка, Переяславка, Володарка, Веснянка, Добірна, Ласуня,
Фаворитка, Богдана, Пивна, Золотоколоса, Ясногірка, Хазарка Калинова та Ювіляр
миронівський, Інститут захисту рослин УААН – Деметра; Інститут рослинництва
імені В.Я. Юр’єва УААН – Колективна 1, Колективна 3, Струна миронівська.
2.2. Програма і методика проведення досліджень
Для узагальнення результатів на різних етапах селекційної роботи, проведення
порівняльної оцінки їх та визначення напрямів досліджень на сучасному етапі
нами були використані літературні, документальні та окремі експериментальні
дані, отримані в МІП за весь попередній період селекції пшениці (1912-2003рр.),
що викладені в ряді публікацій [477-480] та наукових звітах МІП. Власні
експериментальні дослідження проводились упродовж 1986-2006 рр.
На першому етапі досліджували історію селекції пшениці в МІП, ефективність
різних етапів роботи, родоводи створених тут та впроваджених у виробництво
сортів, їх селекційне поширення. Матеріалами досліджень є опубліковані в ряді
робіт генеалог
- Київ+380960830922