розділ 2.2.2.). Такий методичний
прийом дозволив провести диференційний аналіз системних реакцій організму на
дію МП ННЧ і виявити основні інтегральні характеристики організму, які
корелюють з його підвищеною чутливістю та реактивністю.
2.2.2. Дослідження поведінки тварин у «відкритому полі» та формування
експериментальних підгруп тварин з різними конституційними особливостями
На даний час є декілька методичних підходів швидкої оцінки
індивідуально-типологічних (конституціональних) властивостей організму тварин.
В наших дослідженнях був використаний тест «відкритого поля», який широко
використовується в різних біологічних і медико-біологічних дослідженнях.
Суть тесту «відкритого поля» полягає у дослідженні характеру стресової реакції
тварини при перенесенні його в нове і незнайоме для тварини оточення. В новій
оточуючій обстановці у тварини інстинктивно запускається стереотипна програма
поведінки, яка направлена на дослідження нового оточення. Одночасно з цим
тварина, яка знаходиться в новій місцевості, відчуває страх, який є проявленням
активності іншої базової програми поведінки – інстинкту самозбереження. Емоція
страху, яка є однією з найбільш потужних, подавляє активність першої
поведінкової програми. В наслідок цього тварини починають досліджувати новий
простір не одразу, а через деякий час. При цьому вони спочатку намагаються
знаходитись і рухатись вздовж стінок або сидіти на периферії площадки. Після
оцінки безпечності оточення і зменшення страху тварина може вийти до
центральних секторів площадки для їх дослідження. Одночасно з цим дослідницька
поведінка тварин супроводжується уринаціями і дефекаціями, які, як вважають
деякі дослідники, можуть бути показниками емоційності тварин. Однак, кількість
уринацій і дефекацій, скоріше за все, є не показниками емоційності, а емоційної
реактивності вегетативної нервової системи тварин, що не одне й те ж [618,
426].
В дисертаційному досліджені «відкрите поле» являло собою площадку розміром
90*90 см2, яку розбито на квадрати, зі стінками вистою 30 см Під час досліджень
«відкрите поле» рівномірно освітлювали лампою потужністю 60 Вт, розташованої на
висоті 100 від рівня полу в центрі площадки. Тварину поміщали на середину
площадки і протягом 2 хвилин реєстрували наступні показники: горизонтальну
рухову активність (ГРА) по кількості квадратів, які перетнула тварина;
вертикальну рухову активність (ВРА) по кількості підйомів тварини на задні
лапи; а також кількість грумінгу (вмивань), дефекацій та уринацій.
На основі даних рухової активності тварин формували наступні експериментальні
підгрупи тварин: тварини з низькою (НРА), середньою (СРА) та високою (ВРА)
активністю у «відкритому полі». При цьому тварини у всіх сформованих підгрупах
мали близькі значення рівня грумінгу і дефекації. В залежності від ресурсних
можливостей і методичних обмежень в різних експериментальних серіях кількість
тварин в підгрупах складало від 5 до 20 особин. При цьому в різні роки і в
залежності від комерційної партії тварин, характеристики сформованих підгруп
тварин варіювали, але в цілому буди достатньо близькими (табл. 1.).
Таблиця 1.
Основні характеристики експериментальних підгруп тварин з різними
індивідуально-типологічними характеристиками, які встановлені у тесті
«відкритого поля»
Підгрупи тварин
Середні значення показника
Горизонтальна активність
(кількість квадратів, які були перетнуті)
Вертикальна активність
(кількість підйомів на задні лапи)
Дефекація
(кількість болюсів)
Низька активність
15-22
2-5
1-2
Середня активність
25-32
7-8
2-3
Висока активність
36-43
9-12
2-3
2.2.3. Моделювання гіпокінетичного стресу
Для створення умов експериментального обмеження рухливості тварин
використовували спеціальні пенали з органічного стекла, які складалися з тісних
комірок, куди розміщували щурів. Розміри кожної комірки складали 140*60*60 мм.
Такі умови забезпечували суттєве обмеження рухливості тварин по всім напрямам.
Стінки і дно кожної комірки мали отвори, які забезпечували в достатній мірі
вентиляцію і виведення екскрементів тварин. В таких пеналах тварини знаходились
23 години на добу, а протягом одної години годували тварин та здійснювали
догляд за ними. Такий метод створення гіпокінезії широко використовується в
експериментальній біології і медицині [379, 339, 401, 206].
Слід, однак, відмітити, що в літературі відсутні дані відносно стандартизації
ступеня жорсткості гіпокінезії. Співставлення нашої моделі з літературними
даними, а також враховуючи норми мінімальної площини на одну тварину, можна
вважати, що в таких умовах створюється гіпокінезія помірної (середньої)
жорсткості. Щурів, яких піддавали гіпокінетичному стресу, тримали на тому ж
самому стандартному харчовому раціоні, як і тварин інших експериментальних
груп.
2.2.4. Дослідження внутрішньодобової рухової активності тварин
З метою дослідження особливостей ультрадіанної ритміки у тварин реєстрували їх
рухову активність протягом доби за допомогою приладу, який складався зі
спеціальних комірок для тварин з датчиками руху, вмонтованих у рухому підлогу.
Сигнали з датчика реєстрували за допомогою самописця.
Ритмограму рухової активності протягом 24.0-24.5 години отримували шляхом
підрахунку кількості рухів, які зроблені тваринами за 5 хвилин. Таким чином,
кожна ритмограма являла собою часовий ряд, що складається з 288-294 дискретних
значень. Це дозволило детально охарактеризувати цирка- та ультрадіанну
організацію ритму активності тварин і порівняти отримані результати з даними
інших авторів [113, 376, 302]. Отримані ритмограми аналізували за допомогою
спектрально-ч
- Київ+380960830922