РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ РІВЕНЬ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1. Проблеми функціонування хлібопекарської промисловості Житомирської області та оцінка їх ринкової позиції
Хлібопекарська промисловість України справляє значний вплив на продовольчу безпеку держави та на поліпшення життєвого рівня людей. Хліб та хлібобулочні вироби займають особливе місце у забезпеченні життєдіяльності людей, так як мають високу енергетичну, біологічну та харчову цінність. Відповідно до медично обґрунтованих рекомендацій дорослій людині необхідно споживати 250 - 300 грамів хліба щодня або 93-140 кг на рік [38, 138]. В Україні норма споживання хліба та хлібобулочних виробів затверджена Законом України "Про прожитковий мінімум" (для розрахунку споживчого кошика) і складає 277 грамів на добу або 101 кг на рік [44, с. 10].
При аналізі рівня споживання хліба та хлібобулочних виробів у середньому за рік на одну особу в цілому в Україні (рис. 2.1) видно, що фактичне значення цього показника перевищує нормативне, хоча протягом 13 років його значення в Україні зменшилось на 11 кг або на 7%: якщо в 1990 р. рівень споживання хлібопродуктів дорівнював 141 кг на душу населення, то в 2003 р. значення цього показника зменшилось до 130 кг.
Рівень споживання хліба та хлібобулочних виробів у середньому за рік на одну особу в Житомирській області збільшився на 2 кг, або на 2% (із 106 кг у 1990 р. до 108 кг у 2003 р.).
Рис. 2.1. Споживання хліба та хлібобулочних виробів в Україні та в
Житомирській області (в середньому за рік у розрахунку на одну особу, кг)*
* побудовано автором за матеріалами Житомирського обласного управління статистики
Хліб та хлібобулочні вироби належать до товарів масового виробництва і щоденного попиту. Споживання даного товару залежить від низки чинників, основними з яких є традиції та звички покупців, рівень грошових доходів населення і взаємозв'язок із споживанням інших харчових продуктів. Вплив кожного фактора залежить від розміщення підприємства, стану конкурентного середовища, співвідношення цін на основні харчові продукти тощо.
Попит на продукцію хлібопекарських підприємств відрізняється за асортиментними групами. На прості види (хлібні вироби) він практично нееластичний за ціною, тоді як булочні, здобні та кондитерські вироби характеризуються еластичністю.
В умовах економічної кризи і низької платоспроможності населення, хліб та хлібобулочні вироби можна віднести до категорії товарів, попит на які зростає із збільшенням цін, оскільки вони підвищуються й на інші товари (ця ситуація, до речі, відбувається в Житомирській області).
Не слід забувати і про те, що при зростанні доходів споживач почне більше витрачати коштів на більш привабливі харчові продукти - м'ясо, рибу, фрукти, овочі та соки. Тобто, з поліпшенням економічної ситуації можливе зменшення попиту на хліб.
Так у країнах із розвинутою економікою хліб та хлібобулочні вироби вживають значно менше у порівнянні із рівнем споживання в Україні за рахунок збагачення раціону м'ясними, молочними та іншими продуктами, овочами та фруктами. Наприклад, у Німеччині рівень споживання хліба та хлібобулочних виробів становить 83 кг на рік, у Великобританії - 48,4 кг; у США - 33,6 кг; у Канаді - 33,5 кг на рік [44, с. 13].
На рівень споживання хліба та хлібобулочних виробів впливає ставлення населення до відповідного асортименту продукції, а також зміни в його структурі. На сьогодні асортимент хліба та хлібобулочних виробів в Україні нараховує близько 1000 найменувань, що різняться між собою рецептурою, масою та формою. Підприємства хлібопекарської промисловості Житомирської області успішно працюють над впровадженням у виробництво нових видів хліба та хлібобулочних виробів спеціального профілактичного та дієтичного призначення для різних груп населення.
Отже, для хлібопекарських підприємств як Житомирської області, так і України в цілому є можливість для розширення та оновлення асортименту продукції з метою збільшення їх виробництва та досягнення високих фінансових результатів. Але поряд з цим, за період, що аналізується відбулось значне зменшення обсягу виробництва хліба та хлібобулочних виробів (додаток А).
Рівень виробництва хліба та хлібобулочних виробів в цілому в Україні скоротився майже у три рази: з 6701 тис. т у 1990 р. до 2427 тис. т у 2003 р. У розрізі областей, найбільший його спад відбувся в Закарпатській, Івано-Франківській та в Тернопільській областях - рівень виробництва у 2003 р. в цих областях склав 9; 9,6 і 13,4 %% по відношенню до 1990 р. Збільшення обсягу виробництва хліба та хлібобулочних виробів відбулось лише в м. Київ, зокрема значення даного показника збільшилось на 16 % у 2003 р. по відношенню до 1990 р.
В Житомирській області рівень виробництва протягом періоду, що аналізується, зменшився більш ніж у три рази - з 249 тис. т у 1990 р. до 79 тис. т у 2003 р. (рис. 2.2).
Рис. 2.2. Виробництво хліба та хлібобулочних виробів хлібопекарськими
підприємствами Житомирської області, тис. т*
* побудовано автором за матеріалами Житомирського обласного управління статистики
Зменшення обсягів виробництва спричинено підвищенням цін на хліб та хлібобулочні вироби, його раціональним використанням, розвитком домашнього хлібопечення (особливо в сільській місцевості), появою великої кількості малих підприємств, які не завжди декларують реальний обсяг виробництва. Ряд підприємств галузі по районах Житомирської області знаходяться у незадовільному стані, деякі з них збанкрутували, до того ж, ринок насичений продукцією хлібопекарських підприємств Київської та інших областей, які успішно конкурують з хлібопекарськими підприємствами Житомирської області.
Все це знайшло своє відображення на рівні виробництва хліба та хлібобулочних виробів на одну особу (рис. 2.3). Зокрема, рівень виробництва даної продукції на душу населення в Житомирській об