РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ОСНОВИ МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ В
СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
2.1. Формування фонду оплати праці на аграрних підприємствах
Останнім часом зміни у формах і методах регулювання фонду заробітної плати є
складовою частиною перебудови всього господарського механізму. Управління
фондом оплати праці торкається таких корінних проблем господарського механізму,
як розширення самостійності об’єднань (підприємств), посилення їхньої
відповідальності за досягнення кінцевих результатів, перехід до економічних
методів керівництва, розвиток та укріплення госпрозрахунку тощо [146,с.23].
Тому в нових умовах кожному підприємству доводиться шукати відповідь на
питання: з чого платити працівникам зарплату? Закон України “Про оплату праці”
визначає, що джерелом коштів для цього на госпрозрахункових підприємствах
повинна бути частина доходів та інші кошти, одержані внаслідок господарської
діяльності. Власні грошові та натуральні доходи покривають переважну частину
коштів на оплату праці [36,с.205]. Бюджетні кошти отримує невелика кількість
державних (дослідних) підприємств. Значна частина коштів для оплати праці
залучається від продажу худоби, а також продажу різних виробничих засобів,
тобто за рахунок “проїдання” нагромаджених раніше цінностей. У більшості
сільськогосподарських підприємств формування фонду оплати праці відбувається за
рахунок боргів перед державою, кредитно-фінансовими закладами, соціальними
фондами та іншими кредиторами. Часто кредиторська заборгованість перевищує
річну виручку від реалізації продукції вдвічі й більше. Тому
сільськогосподарські підприємства масово стали неплатоспроможними і все частіше
стають банкрутами.
При плануванні фонду оплати праці на підприємстві необхідно враховувати те, що
держава повною мірою здійснює регулювання оплати праці працівників усіх форм
власності через [50, с. 7]:
встановлення величини мінімальної заробітної плати та інших державних норм і
гарантій;
оподаткування доходів працівників;
встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на
державній власності; працівників підприємств, установ, організацій, що
фінансуються чи дотуються з бюджету;
регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з
переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України [99,с.277].
Склад витрат на оплату праці регламентується “Інструкцією про склад засобів, що
спрямовані на споживання” від 22 лютого 1993р., відповідними доповненнями та
Основними положеннями про склад витрат виробництва (обороту) і формування
фінансових результатів на підприємствах і в організаціях України (затверджені
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 1993р., № 764)
[54,с.168].
До коштів, що спрямовані на споживання, відносяться витрати на оплату праці
(фонд оплати праці) всіх працівників підприємств. Як при плануванні, так і під
час обліку цих витрат відповідно до діючого на підприємстві Положення про
оплату праці до їх складу включають:
основну і додаткову оплату праці грішми і натурою, нараховану за обсяг
виконаних робіт, вироблену продукцію, відпрацьований час за прийнятими в
господарстві нормами й розцінками;
оплату за своєчасне та якісне виконання роботи;
підвищену оплату при збиранні врожаю;
доплати за майстерність, класність, стаж роботи за спеціальністю, за підвищення
продуктивності та збереження поголів’я тощо;
оплату праці за роботу у святкові дні та дні релігійних свят;
оплату відпусток.
При формуванні фонду оплати праці за відрядно- і акордно-преміальними системами
оплати праці в рослинництві та тваринництві тарифний ФОП для визначення
розцінок збільшується на 150%.
Крім того, у річному фонді оплати праці підприємства і за категоріями
працівників передбачаються виплати з прибутку та інші виплати на матеріальне
стимулювання [147, с.186]. До цих виплат належать: одноразові допомоги;
матеріальна допомога; оплата додатково наданих, за рішенням трудового колективу
або власника підприємства, відпусток (окрім передбачених законодавством);
надбавки до пенсії; доходи (дивіденди, проценти), що виплачуються за акціями
членам трудового колективу та вкладами працівників у майно підприємства, а
також інші виплати, які здійснюються за рахунок прибутку, що залишається в
розпорядженні господарства, і спеціальних джерел.
Структура фонду оплати праці, що розподілявся між членами підприємств різних
форм господарювання протягом 2000-2004 рр. представлена в табл. В.1.
Економічна оцінка структури фонду оплати праці дозволяє визначити напрямки
удосконалення її складових частин та встановлювати раціональні їх пропорції з
точки зору підвищення ефективності використання ФОП і підвищення його ролі в
господарському механізмі, в стимулюванні високих кінцевих результатів
виробництва.
Аналіз даних табл. В.1 засвідчив, що:
протягом 2000–2004 рр. підприємства колективної та приватної форми
господарювання скоротили обсяги виробництва валової і товарної продукції,
внаслідок чого зменшилася абсолютна величина фонду оплати праці в СВК “Україна”
на 29,2%, в ТОВ “Тур” на 41,5% і в ПП “Незалежність” на 31,0%. Зростання ж
величини основних показників виробництва продукції в ДГ “Мелітопольське”
призвело до збільшення його ФОП на 135,1%. При цьому за даний період на
підприємствах усіх форм господарювання спостерігається скорочення чисельності
працівників, а саме: в ДГ “Мелітопольське” на 4,8%, в ТОВ “Тур” на 79,2%, в СВК
“Україна” на 60,1% і в ПП “Незалежність” на 68,7% ;
за досліджуваний період заробітна плата працівників підприємств усіх форм
господарювання зросла в середньому
- Киев+380960830922