РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА, МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
2.1. Загальна характеристика хворих
В дослідженні приймали участь 60 хворих (чоловіків – 25 (41,7 %), жінок – 35
(58,3 %)) у віці від 31 до 75 років, які були розподілені на чотири групи – у
співвідношенні 1:1:1:1 в залежності від лікування, що проводилось.
Всі обстежувані були співставимі за віком, статтю, ступенем тяжкості
захворювання (p > 0,005).
І група – 5 чоловіків (33,3 %) та 10 жінок (66,7 %), середній вік (55,7 ± 2,4)
років, тривалість БА (15,9 ± 1,4) років, середній FEV1 (43,6 ± 2,8) %
отримувала комбінований препарат сальметерол/флутиказону пропіонат в середній
добовій дозі ІКС (50/250 мкг - по 1 інгаляції 2 рази на добу).
ІІ група – 7 чоловіків (46,7 %) і 8 жінок (53,3 %), середній вік (56,3 ± 2,6)
років, тривалість БА (15,6 ± 1,5) років, середній FEV1 (48,1 ± 2,8) %, якій
було призначено сальметерол/флутиказона пропіонат в середній добовій дозі ІКС і
тіотропіума бромід по 18 мкг по 1 капсулі на добу.
ІІІ група – 5 чоловіків (33,3 %) і 10 жінок (66,7 %), середній вік
(53,4 ± 3,2) років, тривалість БА (16,7 ± 2,4) років, середній FEV1 (46,6 ±
3,6) % отримувала сальметерол/флутиказона пропіонат в середній добовій дозі ІКС
та N– ацетилцистеїн в таблетках по 600 мг 1 раз на добу.
ІV група – 8 чоловіків (53,3%) і 7 жінок (46,7 %), середній вік (58,4 ± 2,3)
років, тривалість БА (18,8 ± 1,5) років, середній FEV1 (44,7 ± 3,4) %, якій
було призначено флутиказона пропіонат у високих дозах (1000 мкг/добу) та
сальметерол (100 мкг/добу).
Для ”зняття” гострих симптомів (нападів кашлю, свистячого дихання чи задишки)
усім пацієнтам призначали сальбутамол у дозі 200 мкг за потребою.
При постановці діагнозу БА враховувався анамнез, клінічні симптоми, показники
функції зовнішнього дихання, зворотність обструкції в пробі з бронхолітиком.
Ступінь тяжкості захворювання було визначено згідно Наказу МОЗ України № 499
від 28.10.2003 “Про затвердження інструкції щодо надання допомоги хворим на
туберкульоз і неспецифічні захворювання легень” та Наказу № 128 МОЗ України від
19.03.2007 р. “Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги
за спеціальністю “Пульмонологія”. Перед початком дослідження у хворих
відмічався частково контрольований перебіг захворювання, тяжкість БА за
класифікацією за ступенем тяжкості у них відповідала IV ступеню (постійна
наявність тривалих денних симптомів, часті тяжкі загострення, часті нічні
симптоми, обмеження фізичної активності зумовлене БА, ОФВ1 або ПОШвид < 60 %
від належних, добові коливання ПОШвид або ОФВ1 > 30 %, збільшення частоти
використання b2-агонистов короткої дії більше 8 інгаляцій протягом доби, курсів
прийому оральних ГКС більше 2-3 разів на рік, а також часті виклики швидкої
допомоги).
Демографічні характеристики хворих представлені у табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Демографічні характеристики хворих, (M ± m)
I група
II група
IIІ група
IV група
Кількість паціентів (n)
n = 15
n = 15
n = 15
n = 15
Стать-
чоловіки/
жінки (кількість)
5 (33,3 %)
10 (66,7 %)
7 (46,7 %)
8 (53,3%)
5 (33,3 %)
10 (66,7 %)
8 (53,3%)
7 (46,7 %)
Середній вік (років)
56,3 ± 2,6
55,7 ± 2,4
53,4 ± 3,2
58,4 ± 2,3
Ріст (см)
166,9 ± 1,9
166,5 ± 2,2
164,3 ± 1,9
164,1 ± 2,5
Продовження табл. 2.1
Вага (кг)
74,1 ± 3,4
72,8 ± 3,1
76,3 ± 4,8
79,5 ± 4,8
Історія паління (пачко-років)
13,7 ± 1,9
12,8 ± 1,8
13,4 ± 1,6
14,6 ± 1,9
Тривалість захворювання
15,9 ± 1,4
15,6 ± 1,5
16,7 ± 2,4
18,8 ± 1,5
Кількість загострень БА
за рік
3,7 ± 0,9
3,8 ± 0,7
3,7 ± 0,9
3,6 ± 0,8
Кількість госпіталізацій з приводу БА
за рік
2,3 ± 0,2
2,5 ± 0,2
2,7 ± 0,2
2,4 ± 0,2
Кількість курсів прийома СКС
за рік
2,3 ± 0,6
2,6 ± 0,7
2,5 ± 0,8
2,4 ± 0,7
FEV1 (л)
1,2 ± 0,1
1,2 ± 0,1
1,3 ± 0,1
1,2 ± 0,1
FEV1 % від належних
44,6 ± 2,8
43,8 ± 2,8
46,6 ± 3,6
44,7 ± 3,4
Добова варіабельність, %
22,3 ± 4,3
25,2 ± 4,7
31,7 ± 4,4
24,7 ± 4,9
Обстеження хворих проводилось за схемою (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Схема обстеження хворих на етапах дослідження
Обстеження
Скринінг
Рандомізація
Лікування
День 0
День 1
1 міс
2 міс
Загальний та алергологічний анамнез, статус паління
Продовження табл. 2.2
Загальний фізикальний огляд
Визначення супутньої патології
АТ, ЧСС, індекс маси тіла
ФЗД (бодіплетизмографія)
Тест на зворотність бронхообструкції
Визначення сили дихальних м'язів та респіраторного зусилля
Шаттл-тест з оцінкою задишки за шкалою Борга
Імунологічне дослідження сироватки крові
Імунологічне дослідження індукованого харкотиння
Оцінка системи глутатіону
Лабораторні дослідження крові (загальний аналіз, біохімія)
Пульсоксіметрія
ЕКГ
Контроль небажаних проявів терапії
Продовження табл. 2.1
Видача пікфлоуметра
Видача щоденника самоспостереження
Видача досліджуваного препарату
Контроль комплаєнсу
Повернення щоденника самоспостереження
2.2. Методи обстеження
2.2.1. Клінічні методи дослідження
Усім пацієнтам проводилось загальне клінічне обстеження (огляд, аускультація,
вимірювання пульсу та артеріального тиску, визначення маси тіла).
Всім хворим видавались пікфлоуметри для визначення ранкової та вечірньої
ПОШвид, її добового коливання, щоденники самоспостереження для можливості
контролю щоденних симптомів астми.
2.2.1.1. Щоденник самоспостереження
Усім хворим було запропоновано протягом періоду лікування вести щоденник
самоспостереження. Вони відмічали у балах: нічні прояви астми (кількість
пробуджень протягом ночі
- Киев+380960830922