РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ ПРАЦІВНИКІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ
2.1. Обґрунтування складу інформації АІПС на підставі визначення інформаційних
потреб працівників практичної охорони здоров'я, фармації та споживачів ліків
В останні десятиріччя значно розширилася номенклатура лікарських препаратів,
використовуваних сучасною медициною. Вона поповнюється як за рахунок нових
лікарських речовин, створюваних вченими, так і за рахунок синонімів відомих
лікарських препаратів, що випускаються фірмами під новими торговими
найменуваннями. Для того, щоб допомогти спеціалістам орієнтуватися в інформації
про ліки в усьому світі, існує система фармацевтичної інформації.
Як відомо з даних літератури, а також із закордонного досвіду, оптимальною для
забезпечення фахівців сучасною, повною й оперативною інформацією про ліки є
автоматизована інформаційно-пошукова система (АІПС) [22, 81].
Для того, щоб визначити тематику й обсяг інформації, що повинна бути закладена
в АІПС «ФармІнфо» (рис. 2.1.), яка розроблялася інформаційним центром
«Лікінформ» — регіональним представництвом Фармакологічного Комітету МОЗ
України, розташованим на базі кафедри фармакології УкрФА, нами було проведено
вивчення потреб в інформації про ліки практичних робітників охорони здоров'я,
які безпосередньо впливають на споживання лікарських засобів і споживачів ліків
шляхом анкетування та інтерв'ювання [137]. Відбір респондентів здійснювався
шляхом випадкової безповторної вибірки.
Від якості підбору частини споживачів (аналогове моделювання вибірки) залежить
точність маркетингової інформації, яка отримується під час дослідження. Існує
два шляхи аналогового моделювання частини
Рис. 2. 1.Алгоритм моделювання бази даних АІПС «ФармІнфо»
цілого — вибірки споживачів. Перший — це штучне структурування вибірки за
параметрами усіх споживачів з використанням пропорціональної (структурованої за
декількома параметрами) вибірки. Другий — автоматичне структурування з
використанням випадкової безповторної вибірки.
При використанні штучного структурування вибірки споживачів, представників
цільової аудиторії, для проведення вибіркового опитування важливим є наявність
статистичних даних відносно структури усієї кількості споживачів. Інформація
про статистичні показники населення за різноманітними демографічними
показниками дуже часто є недосяжною. Деякі дані відсутні або недостовірні,
наприклад прибутки населення, структура за освітою. Використання таких даних
привносить заплановану помилку, рівень якої неможливо передбачити.
Головною вимогою до випадкової безповторної вибірки є додержання випадковості
вибору респондентів. Один з законів вірогідності, стосовно до соціології
наголошує: якщо випадковим способом з генеральної сукупності відібрати певну
кількість респондентів, то вони за своєю структурою будуть повторювати
структуру усіх респондентів (генеральна сукупність), тільки у пропорції.
Головною перевагою використання випадкової безповторної вибірки є відсутність
необхідності використання даних офіційної статистики про споживачів. Особливо
актуальною є ця проблема при вивченні вузьких цільових аудиторій, коли часто
виникає проблема відсутності даних про генеральну сукупність [59].
Для вивчення інформаційних потреб було розроблено три типи анкет: для
провізорів і фармацевтів, для лікарів, та для потенційних покупців ліків.
Анкети для спеціалістів складалися з трьох смислових блоків. Перший блок
містить питання про джерела одержання необхідної інформації про лікарські
препарати і про конкретну тематику інформації,
яка потрібна фахівцям. Другий блок присвячений формам і методам
довідково-інформаційної роботи. Третій блок містить питання, що визначають
статус опитуваного (вік, місце роботи, стаж роботи за фахом, для лікарів —
спеціалізація).
Тематичний поділ анкети містить як спільні для лікарів і провізорів питання, що
стосуються змін у номенклатурі лікарських препаратів, особливостей клінічного
застосування, побічної дії, взаємодії з іншими ліками, умов раціонального
застосування, так і питання, що можуть становити інтерес тільки для однієї з
опитуваних груп спеціалістів. Наприклад, до анкети, розрахованої на лікарів
включені питання, що стосуються фармакодинаміки, фармакокінетики, механізму дії
і метаболізму ліків, а також особливостей клінічного застосування препаратів у
залежності від віку пацієнта або його фізіологічного стану. До анкети для
провізорів включені питання про збереження лікарських препаратів, порядок їх
відпуску з аптек, методи ідентифікації і кількісного визначення.
Анкета для потенційних покупців містить два блоки. Перший блок містить питання,
що допомагають визначити, чим керується споживач ліків, яка саме інформація про
препарати його цікавить, а також питання про доцільність
довідково-інформаційної служби для населення в аптеках і поліклініках. Другий
блок, також, як і в анкетах для спеціалістів, спрямований на визначення статусу
опитуваного (вік, рід діяльності, професія, освіта).
Більшість питань в анкетах сформульовані в закритій формі [107]. Збір
інформації проводився за допомогою анкетування й інтерв'ювання. Система збору
даних — вибіркова. Аналіз первинної інформації проводився методами опису,
класифікації і якісного аналізу даних (смислової інтерпретації). Розрахунок
обсягу вибірки проводився за допомогою таблиць та з використанням формули
[107]:
n = (2.1.)
де n — обсяг вибірки;
t — коефіцієнт вірогідності (t=2), що відповідає вірогідності охоплення
генеральної середньої сукупності 95,5%;
q — показник відсутності по