РОЗДІЛ 2
СИНТАКСИЧНІ ЗВ'ЯЗКИ ТА ФУНКЦІЇ СТІЙКИХ ДІЄСЛІВНИХ СПОЛУК
2.1. Валентнісний потенціал дієслівних конституентів вербоїдів
Під формально-синтаксичною валентністю дієслова ми розуміємо сукупність потенційно можливих при ньому синтаксичних зв'язків, набір і умови реалізації цих синтаксичних зв'язків (включаючи частиномовну належність актанта та форму його вираження). Семантико-синтаксична валентність полягає у здатності слова синтаксично сполучатися з будь-яким словом, у значення якого входить певна семантична ознака. В центрі нашої уваги буде, переважно, формально-синтаксична валентність дієслів.
Синтаксичні відношення між компонентами вербоїдів мають двоїсту природу, виразно виявляючи активну і пасивну семантико-синтаксичну валентність цих компонентів. З одного боку, іменник є означуваним словом, що передбачає дієслово-параметр, який покриває ту чи іншу його сему: влада - приходити до влади, брати владу, узурпувати владу, зловживати владою, утримувати владу, наділяти владою, усувати від влади. З другого боку, дієслово, не будучи семантично самодостатнім, відкриває позиції, що заповнюються залежними іменниками (наприклад, дієслово здійснювати у сполуці здійснювати подорож). Здатність дієслова посилатися на дію, названу іменником, дає змогу відносити його до шару лексики, який виражає "лексичні функції" (параметри). Синтаксичні відношення між членами основного масиву вербоїдів ми розглядаємо як комплетивні, тобто взаємодоповнюючі. Ці відношення властиві цілісним словосполученням, у яких семантично головне слово виступає у ролі граматично залежного і які виконують роль одного члена речення: робити спробу, створювати враження, носити відбиток, брати участь. Вербоїди, що належать до третьої групи (див. класифікацію у ( 1.3) і є синтаксично членованими, характеризуються об'єктними відношеннями між компонентами: підлягати сумніву, топтати права, сіяти ворожнечу, розвіювати сумніви, користуватися шаною, викликати повагу, слати вітання.
Для аналізу формально-синтаксичних валентнісних параметрів дієслівних компонентів взято сполуки з частотними у публіцистичному мовленні дієсловами: мати, давати, отримувати (одержувати, діставати), робити, здійснювати, виконувати, створювати, брати, ставити, ставати, нести, вести, йти (ходити), висловлювати та однокореневими з ними. Під валентнісними параметрами маємо на увазі правобічні валентні позиції дієслова, що заповнюються актантами-іменниками у рамках стійких сполук.
Дієслово як організуючий елемент вербоїда відкриває синтаксичні позиції, що визначаються його семантикою, словотвірними особливостями, граматичними властивостями, стилістичним значенням та національною специфікою мови. Але його валентність позбавлена експліцитних експонентів на рівні дієслівної лексеми.
Дієслівні компоненти вербоїдів не завжди реалізують у межах стійких сполук всі свої правобічні валентні можливості у вільному вжитку, утворюючи сталі сполуки лише з окремими актантами. Так, дієслово нести, виступаючи у прямому значенні "переміщувати кудись за допомогою рук", є тривалентним (кого-що, на чому, у що) і, відповідно, реалізує у рамках вербоїдів також три валентні позиції нести ідеї (що - Знах.), нести в життя (у що - Знах. з прийм.), нести в серці (в чому - Місц.)). Інше дієслово давати у первинному значенні "передавати від однієї особи до іншої" є чотиривалентним (кого-що, кому, для чого, у що). Стійкі сполуки це дієслово утворює, відкриваючи три валентні позиції: давати (~ лад (Знах.), ~ у позику (Знах. з прийм.), ~ до сховку (Родов. з прийм.)). Багатовалентне дієслово вести виявляє у стійкій сполуці дві валентні позиції: вести (~ агітацію (Знах.), ~ до ускладнень (Родов. з прийм.)). Це свідчить, що семантика аналізованих сполук як стійких накладає відбиток на формально-синтаксичні зв'язки дієслівних компонентів, які формують ці сполуки.
Дієслівні конституенти, що здатні утворювати ряд вербоїдів, за валентною правобічною перспективою можуть бути у межах СДС одно-, дво-, три-, чотири-, п'ятивалентними.
Синтагматична валентнісна сполучуваність дієслівного компонента вербоїда з іменником в одній синтаксичній позиції властива дієсловам робити/зробити (вигляд), створювати/створити (враження), виконувати/виконати (волю), здійснювати/здійснити (переворот), здобувати/здобути (диплом), висловлювати/висловити (переконання), надавати/надати (значення), набирати/набрати (висоту), підносити/піднести (голос), доводити/довести (до абсурду), приходити/прийти (до згоди) і т.д. Переважна частина дієслів сполучається з іменниками, що виражаються безприйменниковими формами знахідного - здійснювати рейд, провадити діяльність, родового парцептивного - завдавати удару, надавати вигляду, орудного - розводити руками, обдавати поцілунками, давального відмінків - піддавати арештові. Актанти-іменники, валентно поєднані з одновалентними дієсловами за допомогою прийменникових форм, виражаються формами знахідного відмінка з прийменниками у, на та родового відмінка з прийменниками до, з. Вживання прийменників визначається семантикою та деривативними особливостями дієслова (відповідними префіксами): ПРИводити в дію, ПРИходити на думку, ПРИходити до свідомості.
Найчастотніші одновалентні дієслова передбачають лексичну сполучуваність з окремими семантичними групами іменників. Тут можна говорити про створення синтагматичних полів сполук як репрезентантів семантичної сумісності, в яких прогнозуються актанти:
Здобувати - 1. Іменники лексико-семантичної групи "Знання, освіта": ? диплом, знання, освіту. 2. Іменники зі значенням нагороди: ? лаври, виграш, перемогу. 3. Іменники зі значенням суспільного стану чи суспільних можливостей: ? владу, право. 4. Іменники зі значенням відношення: ? визнання, незалежність.
Робити - 1. Іменники дії, вчинку: ? внесок, вплив. 2. Іменники, що виражають відношення мовця чи учасників спілкування до змісту мовлення чи ситуації спілкування: ? вигляд, враження.
Створювати - 1. Іменники, що позна