РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Дисертаційна робота виконана у Вінницькому державному університеті ім. М.І.Пирогова (на базі міського пологового будинку № 1, відділення патології новонароджених та 2-го етапу виходжування недоношених Вінницької дитячої обласної клінічної лікарні) на протязі 1997 - 2000 рр.
2.1. Клінічна характеристика обстежених дітей
2.1.1. Клінічна характеристика передчасно народжених дітей (основна група).
З метою визначення особливостей тиреоїдного метаболізму нами проведено ретельне клінічне обстеження 133 недоношених дітей, які склали основну групу. Серед них хлопчиків було 67 (50,4%), дівчаток - 66 (49,6%).
Основна група дітей була розподілена на три підгрупи в залежності від гестаційного віку:
недоношених I ст. (35-37 тижнів гестації) - 34 (25,6%),
недоношених II ст. (32-34 тижні) - 38 (28,6%),
недоношених III-IV ст. (27 - 31 тиждень) - 61 (45,8%).
З метою визначення основних факторів ризику передчасного народження нами були ретельно проаналізовані особливості перебігу вагітності та пологів у матерів дітей основної групи.
Перш за все треба зазначити, що причини передчасного переривання вагітності досить складні та багаточисельні, причому ці причини не тільки медичні, а й соціальні.
Вік матерів дітей основної групи коливався в більш широких межах (16-42 роки) порівняно з групою порівняння за рахунок дуже юних та "вікових" жінок. Віковий склад жінок, які народили передчасно, представлений в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Віковий склад жінок, у яких вагітність перервалась передчасно
Вік матерів
Підгрупи дітей
Кількість матерівнедоношені I ст. (35-37 тижнів)недоношені II ст.(32-34 тижні)недоношені III-IV cт.(до 31 тижня)абсолютнаВідсотки123456
16-19 років
14
13
17
44
33%
20-25 років
10
19
23
52
39%
26-30 років
11
20
15%
31-35 років
13
10%
Продовження табл. 2.1
123456
? 36 років
3%
Всього
34
38
61
133
100%
Вищенаведені дані свідчать про те, що по відношенню до групи порівняння, недоношених дітей народжують майже в 33 % випадках дуже молоді (16-19 років) жінки, які мешкають переважно в сільській місцевості. Логічно припустити, що при цьому відіграють певну роль як соматична інфантильність (морфофункціональна недовершеність статевого апарату), так і психологічна неготовність виносити та вигодувати дитину. Що стосується відносно високої питомої ваги (порівняно з групою порівняння) "вікових" (старше 36 років) матерів, то, мабуть, часте невиношування у них пов'язане з високою кількістю вагітностей і пологів та наявністю хронічної гінекологічної патології.
У більшості жінок, які передчасно народили, дана вагітність була першою. Так, від першої вагітності з'явилося 60 дітей (45,1 %), від 2-3-ї - 52 (39,1 %) і від 4 - 9-ї вагітності - 21 немовля (15,8 %). Слід зазначити, що аналіз попередніх вагітностей виявив, що майже у кожної третьої (37 - 28%) жінки в анамнезі був аборт, частота якого в два рази більше, ніж у групі порівняння.
Важливе значення мають також соціальні фактори. Так, жінки поза шлюбом (матері -"одиначки" та ті, що знаходяться у громадянському шлюбі) в основній групі склали майже десяту частину (12 - 9 %). Певною мірою це може бути пов'язане з тим, що одинокі матері мешкають в гірших матеріально-побутових умовах (гуртожиток, проживання разом з батьками та іншими родичами, дефіцитне харчування) порівняно із одруженими. Серед цих жінок переважають студентки технікумів та училищ (5), особи з відносно низьким освітнім рівнем (7). Частим наслідком небажаної вагітності в цих випадках нерідко є пізнє та нерегулярне відвідування жіночої консультації, що в свою чергу сприяє недостатній діагностиці та лікуванню патологічних станів у них.
Таким чином, вже в антенатальному періоді тісне поєднання соціальних та медичних передумов вкрай несприятливо відбивається на розвитку плода.
Екстрагенітальна патологія у матерів дітей основної групи зустрічалась трохи менше, ніж в половині випадків (52 - 39,1%). Вона була представлена такими захворюваннями - ГРВІ (15), хронічна патологія носоглотки - тонзиліт, отит (7), вегето-судинна дистонія по гіпо - (8) або гіпертонічному типу (5), хронічний гастрит (4), дискінезія жовчовидільних шляхів (7), хронічний холецистит (3), інфекція сечовидільних шляхів (4), анемія (14), алергічний дерматит (2). Ці захворювання нерідко поєднувались, особливо у жінок у яких вагітність перервалась у більш ранній термін.
На основі аналізу історій пологів, анамнезу ми не виявили ознак порушень функції щитовидної залози у жінок основної групи.
Перебіг даної вагітності у кожної другої жінки цієї групи ускладнювався і акушерською патологією. Так, за нашими даними, ранній або пізній гестоз та загроза переривання вагітності мали місце у кожної третьої жінки, імунологічний конфлікт (по резус-фактору або системі АВО) зустрічався в 5 (3,8 %) випадках, істмікоцервікальна недостатність була діагностована у 9 (6,8 %) вагітних. В семи випадках (5,3 %) вагітність була багатоплідною (двійня). П'ятеро (3,8 %) жінок знаходились під диспансерним наглядом акушер-гінекологів у зв'язку із запальними процесами геніталій, у двох жінок була діагностована міома матки.
Аналіз характеру пологів свідчить про їх частий ускладнений перебіг. Так, слабкість пологової діяльності зустрічалась у 24 жінок (18 %), у зв'язку з чим проводилась медикаментозна стимуляція та механічна допомога. Швидкі та стрімкі пологи відзначились у 18 (13,5 %) матерів. Тривалий безводний проміжок мав місце у 21 (15,8 %) жінки. П'ятеро дітей (3,8 %) народилося в тазовому передлежанні. Операція кесарева розтину була проведена у 6 (4,5 %) жінок ( в двох випадках абдомінальний розтин було зроблено в інтересах плоду внаслідок його неправильного положення, в інших - у зв'язку із анатомо-функціональною неспроможністю рубця на матці, передлежанням плаценти).
Отже, проведений ретроспективний аналіз перебігу вагітн