РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
2.1.Матеріали дослідження
В процесі виконання роботи нами були обстежені 104 дитини віком від 10 до 16 років. Серед обстежених дітей було 40 (38,46%) дівчаток та 64 (61,54%) хлопчики. Середній вік обстежених склав 13,04±0,18 років. Обстеження проводилось на базі Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні.
У зв'язку з метою дослідження всі діти були розподілені на 3 групи: 2 - дослідні та 1 контрольна група. Першу дослідну групу склали 42 дитини, у яких був виявлений гастроезофагеальний рефлюкс. Середній вік хворих на ГЕР склав 12,93±0,0,29 років, серед них було 26 хлопчиків (61,9%) і 16 дівчинок (38,1%).
В другу дослідну групу увішли хворі, які страждали на бронхіальну астму, кількість яких склала 38 дітей. Середній вік хворих даної групи склав 12,82±0,27 років. Серед них було 23 хлопчики (60,53%) і 15 дівчинок (39,47%). За ступенем важкості БА діти розподілилися наступним чином: 7 дітей (18,42%) - інтермітуюча БА, 7 дітей (18,42%) - БА легкого ступеня, 22 дитини (57,9%) - БА середнього ступеня важкості, 2 дитини - БА важкого ступеня.
В цю групу увішли діти з бронхіальною астмою, у яких напади кашлю і/або ядухи виникали переважно в нічний час або після їжі, наряду з респіраторними проявами були присутні диспепсичні симптоми, діти з ознаками резистентності до адекватної базисної терапії та переважно з неатопічним варіантом захворювання.
Тяжкість клінічного перебігу БА оцінювалася з урахуванням скарг, анамнезу, даних об'єктивного обстеження, лабораторно-інструментальних методів дослідження (з урахуванням показників функції зовнішнього дихання: FVS, FEV1 і PEF) і одержуваної терапії. Згідно класифікації [91] виділялось 4 ступені тяжкості БА: інтермітуюча і персистуюча легка, середня і важка.
Інтермітуюча БА (ступінь 1): короткотривалі симптоми виникають не частіше 1 разу на тиждень, нічні симптоми - 2 рази на місяць або рідше. Характерні нормальні значення показників функції зовнішнього дихання між загостреннями, пікова швидкість видиху (ПШВ) більше або дорівнює 80% від належного, коливання ПШВ на протязі доби в межах 20%.
БА персистуюча легкого ступеня важкості (ступінь 2) характеризується виникненням симптомів 1 раз на тиждень або частіше, але рідше 1 разу на день, нічні симптоми виникають частіше 2 разів на місяць, загострення можуть порушувати активність і сон. ПШВ більше або дорівнює 80% від належної, коливання ПШВ в межах 20-30%.
БА персистуюча середнього ступеня важкості (ступінь 3): симптоми виникають щодня, загострення порушують активність і сон. Нічні симптоми виникають більше 1 разу на тиждень. Необхідність в користуванні ?2-агоністами короткої дії кожен день. ПШВ від 60до 80% від належної, коливання більше 30%.
БА персистуюча важного ступеня (ступінь 4) характеризується наявностю постійних симптомів, частими нічними нападами ядухи. При цьому фізична активність дітей обмежена. ПШВ складає менш 60% від належної, коливання більше 30%.
Контрольну групу склали 24 дитини, які не мали анамнестичних даних і клінічних проявів ураження шлунково-кишкового тракту і знаходились на лікуванні в травматологічному відділенні ВОДКЛ з ортопедичною патологією кінцівок.
Розподілення обстежених за статтю наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл обстежених дітей за статтю
І дослідна групаІІ дослідна групаКонтрольна групаАбсолютна кількістьВідносна кількістьАбсолютна кількістьВідносна кількістьАбсолютна кількістьВідносна кількістьХлопчики2661,9%
2360,53%1562,5%Дівчатка1638,1%1539,47%937,5%Всього42100 %
38100%24100%
Розподілення обстежених дітей за віком наведено на рис.2.1.
Рисунок 2.1. Розподіл обстежених дітей за віком
Як видно з наведених даних, співставлені групи обстежених з урахуванням масштабу вибірки були репрезентативні за статтю та віком, що забезпечило у подальшому правомірність порівнянь між ними.
В залежності від характеру рефлюксу (кислим і лужним вмістом) діти дослідних груп підрозділялися наступним чином ( табл.2.2):
Таблиця 2.2
Розподіл дітей по характеру рефлюкса
Групи дітейДіти з кислим ГЕР Діти з лужним ГЕРДіти з ГЕР лужним і кислим вмістом І дослідна група20-22ІІ дослідна група2256
У більшої кількості хворих першої дослідної групи - у 22 дітей (52,38%) кислий ГЕР поєднувався з гастроезофагеальним рефлюксом лужним вмістом, що є проявом комбінованого порушення МЕФ верхніх відділів ШКТ. У дітей з БА навпаки переважно мав місце ГЕР кислого характеру - у 22 дітей (57,89%), а лужний ГЕР діагностований лише у 5 дітей (13,16%) і змішані кислий і лужний ГЕР у 6 дітей (15,79%).
Ендоскопічне дослідження показало, що у дітей з рефлюксом змішаного характеру наряду з гастроезофагеальним рефлюксом мав місце дуоденогастральний рефлюкс.
2.2. Методи дослідження
Комплексне обстеження пацієнтів традиційно включало опитування, огляд, виявлення фізікальних змін, дані лабораторного та інструментального обстеження.
При розпитуванні хворих відзначались наступні скарги:
* Езофагеальні: печія, відрижка (повітрям, кислим, гірким), біль в епігастрії, дисфагія, нудота, блювота;
* Екстраезофагеальні симптоми, які розділялися на групи: ротоглоточні, респіраторні, шлункові, астеновегетативний синдром.
Клінічну значущість скарг ми оцінювали з урахуванням сили і частоти виникнення симптомів. Скарги вважалися значно вираженими, якщо вони виникали кожен день, помірно вираженими - якщо виникали 1-2 рази на тиждень, і незначно вираженими при виникненні рідше 1 разу на тиждень.
Проводилось клінічне обстеження, при якому особливу увагу надавали проведенню поверхневій та глибокій пальпації органів черевної порожнини за методикою В.П. Образцова і Н.Д. Стражеско та визначенню основних симптомів при пальпації в точках і проекціях органів ШКТ.
Згідно загальноприйнятої методики проводилось лабораторне обстеження крові, сечі, калу всім хворим