РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обсяг і матеріал дослідження.
Обстежено 269 пацієнтів віком від 5 місяців до 17 років у період з 2000 по 2006
рр. З них 74 дитини – здорові, 195 дітей – хворі на нефропатію з гематурією.
Хворі всіх клінічних груп знаходилися на обстеженні в гастроентерологічному
відділенні з нефрологічними ліжками Луганської обласної дитячої клінічної
лікарні й нефрологічному відділенні Луганської міської клінічної
багатопрофільної дитячої лікарні № 4.
Із ціллю визначення структури гематурії залежно від клініко-лабораторних
проявів і характеру перебігу захворювання, віку та статі хворих під
спостереженням знаходилося 195 дітей із нефропатіями, що перебігали з
гематурією (табл. 2.1). Обстежений контингент відібраний за методом суцільної
вибірки, тобто діти із синдромом гематурії в активній стадії захворювання.
Таблиця 2.1
Групи спостереження в залежності від захворювань
Групи спостереження
Захворювання
Усього
ГГН
ХГН
ХПЄН
ДМН
ХТІН
Хворі
Абс.
86
39
60
195
44,1
20,0
4,6
30,8
0,5
Здорові
74
Як свідчить вищевказана таблиця, захворювання нирок із гематурією були
представлені нозологіями: 86 дітей із гострим гломерулонефритом (ГГН), що
склало 44,1 %; 39 (20,0 %) дітей із хронічним гломерулонефритом (ХГН); 9
(4,6 %) пацієнтів – із хронічним пієлонефритом (ХПЄН); 60 (30,8 %) хворих - з
дизметаболічною нефропатією (ДМН), та 1 (0,5 %) дитина – із хронічним
тубулоінтерстиціальним нефритом (ХТІН) метаболічного ґенезу (підтверджений
морфологічно).
Усі захворювання приведені згідно МКХ X перегляду. Діагнози встановлювалися
відповідно класифікаціям Г.І. Сперанського та співав. (1966) з доповненням М.С.
Ігнатової і Ю.Є. Вельтищева (1989) [32], котрі були переглянуті й затверджені
2-им з'їздом нефрологів України (2005, м. Харків) [36].
Ці ж класифікації були подані в наказах МОЗ України „Про затвердження клінічних
Протоколів лікування дітей зі спеціальності „Дитяча нефрологія” № 436 від
31.08.04. (Протокол лікування дітей із гострим та хронічним гломерулонефритом;
протокол лікування дітей із нефротичним синдромом); „Про затвердження
Протоколів лікування дітей за спеціальністю „Дитяча нефрологія” № 365 від
20.07.05 (Протокол лікування дітей із пієлонефритом; протокол лікування дітей
із хронічною нирковою недостатністю) [62,63].
Розподіл хворих і здорових дітей за віком і статтю представлено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл груп спостереження за віком та статтю
Групи
спостереження
0 – 3 р.
(n=20)
4 – 6 р.
(n=42)
7 – 9 р.
(n=47)
10 – 14 р.
(n=110)
> 14 років
(n=41)
Усього
(n=260)
хлопці
дівчата
хлопці
дівчата
хлопці
дівчата
хлопці
дівчата
хлопці
дівчата
хлопці
дівчата
Хворі
(n=195)
Абс.
15
15
17
10
44
46
21
105
81
4,3
1,1
8,1
8,1
9,1
5,3
23,7
24,7
11,3
4,3
56,5
43,5
Здорові (n=74)
Абс.
11
10
10
37
37
6,8
6,8
6,8
9,4
14,8
12,2
13,5
13,5
8,1
8,1
50,0
50,0
Як видно з наведеної таблиці серед загальної кількості хворих дітей хлопчиків
із нефропатією з гематурією виявилося більше (105, що склало 56,5 %), ніж
дівчаток (81 дітей – 43,5 %).
Найбільш чисельною групою хворих дітей стала група підлітків (91 дитина -
46,6 %), у якій діти за статтю розділились майже нарівно.
Найменшою за кількістю хворих стала група дітей раннього віку (13 дітей -
6,7 %), у якій перевагу вдвічі мали хлопчики. Група хворих дітей середнього
шкільного віку, у котрій теж переважали хлопці, склала 28 дітей (14,4 %).
Майже порівну розділились хворі в молодшій шкільній та старшій шкільній групах
(32 дитини - 16,4 % та 31 дитина - 15,9 % відповідно). Але якщо в молодшому
шкільному віці розподіл хворих за статтю був порівну, то в старшому шкільному
віці значно превалювали хлопці. Отримані дані цілком відповідають подібним
дослідженням приведеним у літературі [31,39,67].
Для вивчення характеру нефропатії з синдромом гематурії залежно від рівня
ураження сечовидільної системи 186 хворих (за винятком 9 дітей із ХПЄН) за
даними стандартного комплексу обстежень були розділені на три групи
спостереження (рис. 2.1). Першу групу спостереження склали 61 дитина з
негломерулярною патологією (НГП), гломерулярна патологія (ГП) нирок
представлена двома групами спостереження (групи 2, 3): до другої групи ввійшли
120 дітей із гематуричною формою гломерулонефриту (ГФГ), до третьої групи були
віднесені 5 дітей зі змішаною формою гломерулонефриту (ЗФГ), підтвердженою
морфологічно.
Рис. 2.1 Розподіл груп спостереження за рівнем ураження сечової системи
Як показує наведений рисунок, до групи НГП увійшли хворі на ДМН (60 дітей) та 1
дитина із ХТІН метаболічного ґенезу (підтвердженого морфологічно); до групи
хворих із ГФГ гломерулярної патології були віднесені хворі на ГГН (86 дітей) та
хворі на ХГН (34 дитини); до групи ЗФГ гломерулярної патології – 5 дітей із
змішаною формою хронічного гломерулонефриту, підтвердженою морфологічно.
Для отримання характерних типів уропротеїнограми (котрі дозволяють
ідентифікувати джерело гематурії, й відповідно диференціювати захворювання
нирок із синдромом гематурії) у 55 хворих із різними типами патології нирок із
гематурією в активній стадії захворювання визначалися рівні екскреції із сечею
альбуміну (показник оцінювався у вигляді коефіцієнту К2 – альбумін/креатинін,
мг/ммоль), імуноглобуліну G (К3 - імуноглобуліну G/креатинін, мг/ммоль);
розраховувався індекс селективності (ІС - імуноглобулін G/ альбумін);
визначалася доля внеску кожної з означених білкових фракцій до загального рівня
протеїнурії (рівень протеїнурії оці
- Київ+380960830922