РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
Основою для написання роботи послужили дослідження, виконані в період з 1998 по 2001 рр. Вивчення ценопопуляцій Adonis vernalis проводилось в різних частинах ареалу досліджуваного виду в Україні, а також в культурі в Національному ботанічному саду ім.М.М.Гришка НАН України та в Уманській державній аграрній академії.
В період з 1998 по 2001 рр. було проведено 11 експедиційних поїздок. Предметом досліджень були місцезростання та ценопопуляції Adonis vernalis , які вивчались в Лісостеповій зоні на Волинській височині в Рівненській області, на останцевих горах Вишнева поблизу с.Городок Рівненського району, Лиса та Квітуча поблизу с.Мильча Дубнівського району, в урочищі Печений Віл поблизу с.Кораблище Млинівського району та в Бармацькому яру на східній околиці м.Рівне (1998); на Подільській височині в Хмельницькій області, на берегах р.Дністер та її приток Смотричу та Тарнави, на Вербецьких Товтрах поблизу с.Вербки Кам'янець-Подільського району (1998), у Львівській області на останцевих горах Свята та Жулицька поблизу м.Золочева, Біла поблизу с.Підлисся, Лиса між селами Червоне та Майдан в Золочівському районі, Макітра поблизу с.Бучино в Бродівському районі (2000), в Тернопільській області на останцевих горах Маслятин поблизу м.Кременця (2000), Голиця та Могила в Бережанському районі, в Івано-Франківській області на останцевих горах Чортова поблизу м.Рогатина та Книшова поблизу с.Малинівка Рогатинського району (2001); на Придніпровській височині в Київській області в урочищі Валки поблизу с. Велика Солтанівка Васильківського району та в урочищі Тулинецькі Переліски поблизу с.Тулинці Миронівського району (1998); на Придніпровській низовині в Київській області, на курганах Роблена Могила біля станції Переяславська, Три Брати поблизу сіл Єрківці, Дівички та Стовп'яги та на кургані поблизу с. Ташань Переяслав-Хмельницького району (1999); на Середньоросійській височині в Харківській області, на терасах рік Вовча та Оскол у Великобурлуцькому, Вовчанському та Куп'янському районах (2001); в степовій зоні: в Кіровоградській області в Коротенковій балці в околицях с.Софіївка, в урочищі Кіліповське поблизу с.Петрівка (1999), в балці поблизу с.Ганівка Компаніївського району (2000); в Миколаївській області в заповіднику Єланецький степ (2001), в Луганській області на терасі р.Красна поблизу с.м.т.Кремінна (1999); в Кримських горах: на Карабі-яйлі (Білогорський район) та на плато Чатирдаг в Кримському природному заповіднику (2000).
Під час польових досліджень встановлювалось сучасне поширення виду, еколого-ценотичні умови місцезростань, структура популяцій, особливості росту та розвитку рослин.
Географічне поширення Adonis vernalis вивчалось також за літературними та гербарними даними 24 гербаріїв України: Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України (KWHA), Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України (KW), Державного природознавчого музею (LWS), Нікітського ботанічного саду УААН (JALT), Донецького (DNZ) та Криворізького (KRW) ботанічних садів НАН України, Дніпропетровського (DSU), Запорізького (ZAU), Львівського (LW), Київського (KWU), Сімферопольського (SIMZ), Чернівецького (СНЕR), Харківського (СWU) університетів, Тернопільського (ТЕRN) та Харківського (СWР) педагогічних університетів, Вінницького (VIN), Волинського (LUM), Житомирського (ZHM), Миколаївського (МКМ), Полтавського (РW), Рівненського, Хмельницького (КНМ) Маріупольського краєзнавчих музеїв, Канівського природного заповідника та трьох гербаріїв Росії: Ботанічного інституту ім. В.Л.Комарова РАН (LЕ), Головного ботанічного саду РАН (МНА) та Московского університету ім.М.В.Ломоносова (МW).
Кліматичні умови місцезростань Adonis vernalis в Україні відображені в клімадіаграмах, побудованих за методом Г.Вальтера [20 ].
Грунтові профілі закладались та вивчались у відповідності з методичною розробкою С.В.Зонна [52]. Фізико-хімічний аналіз грунтів проводився в науково-дослідній лабораторії з оптимізіції грунту Уманської державної аграрної академії.
Фітоценотичні описи проводились за методикою викладеною в роботі Т.О.Работнова [134]. В бланки описів рослинності заносились дані про видовий склад та проективне покриття видів. На основі проведених фітоценотичних описів у відповідності з принципами та методами східноєвропейської геоботанічної школи виділялись асоціації з участю Adonis vernalis. Назви рослин наведено за С.К.Черепановим [158 ].
Під час польових досліджень проводилась гербаризація зразків Adonis vernalis та видів, які разом з ним зростають. Обробка гербарних зразків проводилась за методикою, викладеною в роботах О.К.Скворцова [142] та Д.Брідсона і Л.Формана [17]. Всього зібрано 150 зразків рослин.
Аналіз просторової структури популяцій Adonis vernalis проводився у відповідності з принципами В.Гранта [34-36] та К.А.Малиновського [86,87]. Для визначення типів просторової структури виду використовувались діагностичні ознаки, описані М.Jankowska-Blaszczuk [207]. Вікова структура ценопопуляцій вивчалась за методикою Т.О.Работнова [134] та школи О.О.Уранова [153] та ін. При встановленні онтогенетичних станів особин Adonis vernalis в ценопопуляціях використовувались діагностичні ознаки, виявлені детальними дослідженнями О.П.Пошкурлат [119,121,127]. Під час польових досліджень було використано методичні підходи аналізу вікової структури Adonis vernalis, розроблені Т.І.Васильченко [23]. При вивченні просторової структури закладались пробні ділянки площею 5 м?, при вивченні вікової структури - пробні ділянки на площі 1м?. Для кожної ценопопуляції рендомним методом закладалось 10-15 пробних ділянок, на яких проводився підрахунок чисельності особин кожної вікової групи. За показник чисельності приймалось середнє арифметичне всіх ділянок. Обробка даних проводилась за варіаційно-статистичним методом [45-80].
Насіннєве розмноження Adonis vernalis проводилось у відповідності з методичними рекомендаціями Т.О.Работнова [133] та І.В.Вайнагія [19]. Роботи виконувались в заповід
- Київ+380960830922