РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЮЧОЇ ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ
МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ
2.1. Дослідження середовища функціонування підприємств туристичного комплексу
Для глибокого вивчення туристичного комплексу особливо важливо досліджувати вплив на нього середовища, у якому він функціонує. Як уже було відзначено в підрозділі 1.2, туристичний комплекс тісно взаємодіє з зовнішнім середовищем, що складається з мікро- і макросередовища, а також внутрішнім середовищем. Елементи макросередовища туристичного комплексу доцільно оцінювати за схемою запропонованої в розділі 1 (див. рис. 1.5.).
В теперішній час макросередовище туристичного комплексу Кримського півострова можна оцінити в такий спосіб:
Природно-географічне середовище включає історико-культурні ресурси, ландшафтні ресурси, лікувально-мінеральні ресурси, територіальні ресурси. Складові компоненти природно-географічного середовища утворюють туристично-рекреаційний потенціал регіону, який досліджується. Схематично структура природно-географічного середовища зображена на рис. 2.1.
Історико-культурні ресурси території Криму містять у собі понад 11,5 тисяч пам'ятників історії, культури й архітектури, що відносяться до різних історичних епох, цивілізацій, етносів і релігій. З них 3150 об'єктів становлять винятковий інтерес для індустрії міжнародного туризму. Найбільш унікальні, наприклад, комплекс печерних міст і монастирів, генуезька фортеця, святі місця різних конфесій і інші, активно використовуються як туристичні об'єкти. Більш половини цих об'єктів зосереджені в південній зоні, біля п'ятої частини - у центральній (Сімферополь, Бахчисарай, Білогірський район), 10% - на півночі і сході Криму, інші визначні пам'ятки знаходяться на територіях Євпаторії, Сакського і Чорноморського районів. У Криму діють 17 державних музеїв з 26-ю філіями, а також 300 музеїв є громадськими і відомчими [120].
Рис. 2.1. Структура природно-географічного середовища туристичного комплексу
Ландшафтні ресурси Криму представлені п'ятьма державними заповідниками, 33 заказниками, з яких 16 загальнодержавного значення, 87 пам'ятниками природи, 13 з яких загальнодержавного значення, 10 заповідними урочищами, 850 карстовими печерами, шахтами, колодязями і т.д.
Лікувально-мінеральні ресурси Криму містять у собі 8 родовищ мінеральних вод, 15 родовищ лікувальних брудів.
Територіальні ресурси характеризуються тим, що в Криму понад 90% рекреаційних об'єктів сконцентровано на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі моря. У глибинних територіях (гірничо-передгірних) розміщені лише невеликі (до 100 місць), малокомфортабельні об'єкти, хоча в цій "Кримській Швейцарії" є всі необхідні умови і ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.
Економічне середовище. Економічне середовище туристичного комплексу залежить від рівня економічного розвитку туристичного регіону і визначається станом ринку праці. У 1999 році абсолютне зростання доходів населення Криму склало 6,3% при збільшенні цього показника в цілому по Україні на 13,8%. За розміром номінального середньомісячного доходу АРК займає 12-е місце з 27 регіонів України, а його рівень нижче, ніж у цілому по країні на 19,5 грн. чи майже на 20%. Нижче, ніж у цілому по країні, витрати населення автономії. Якщо в цілому по Україні ріст витрат склав 7,7%, то в АРК всього 2,2%. У 2000 році середня щомісячна заробітна плата одного штатного працівника в Криму склала 193,5 грн., а в цілому по Україні 204,4 грн. У Криму набагато вище, ніж у цілому по Україні, число родин, що затрачають весь сімейний бюджет винятково на придбання продуктів харчування. У республіці значно нижчий, ніж в Україні, рівень споживання основних продуктів харчування - м'яса, молока, яєць, хліба, картоплі. Незважаючи на значне число туристів, що прибувають у Крим на відпочинок і лікування, питома вага роздрібного товарообігу в автономії, у внутрішньому товарообігу держави, складає всього 3,0% (при питомій вазі населення 4,3%). У сфері промислового виробництва в АРК у 2000 році досягнуто приросту обсягів виробництва продукції в порівнянні з 1999 роком на 11,6%. У 1999 році темпи росту склали 11,1%. Спад обсягів виробництва відзначений у третині галузей промисловості: у паливній промисловості, в електроенергетиці, у промисловості будівельних матеріалів, мукомельно-круп'яної і комбікормової промисловості, чорної металургії. Негативні темпи зростання промислового виробництва відзначені в 5 містах республіки з 11 і в 5 з 14 районів. Темпи зростання виробництва товарів народного споживання в 2000 році в АРК нижче, ніж у цілому по Україні, більш ніж у 3 рази, а виробництво продовольчих товарів більш ніж у 10 разів.
Соціально-демографічне середовище. Чисельність населення Автономної республіки Крим у 2000 році склала 2118 тисяч чоловік, що складає 4,3% від загальної чисельності населення України. У 1998-2000 році збереглася тенденція скорочення чисельності населення як за рахунок природного його зменшення, так і за рахунок міграційного руху. У віковій структурі населення АРК пропорція між активною частиною населення і пенсіонерами продовжує змінюватися на користь останніх. На 01.06 2000р. число пенсіонерів склало 568,7 тис. чоловік, або 27,2% від загальної чисельності населення. Незважаючи на деяке збільшення в 1999 році числа осіб працездатного віку на 0,2%, чисельність зайнятого населення скоротилася на 1,7% або на 13,67 тис. чоловік. Особливо значне скорочення зайнятих відзначено на транспорті, у зв'язку, будівництві.
Політико-правове середовище. На розвиток туристичного комплексу впливає туристична політика (розглянута в розділі 1) і правове забезпечення туристичного комплексу. Правове регулювання туристичної галузі в Криму базується на:
- Законах України "Про туризм", "Про курорти", "Про підприємництво", "Про власність", "Про правовий статус іноземців", "Про державний кордон", "Про захис