РОЗДІЛ 2. Особливості нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ.....................................................................
932.1. Об'єкти правового регулювання і регулятивні особливості нормативно-правових актів МВС.................................................
932.2. Поняття і ознаки законності нормативно-правових актів МВС......1182.3. Особливості розробки та видання нормативно-правових актів МВС.....................................................................................
141Висновки до другого розділу. ...................................................159ВИСНОВКИ...........................................................................161СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................167ДОДАТОК А. Акти реалізації ....................................................192
В С Т У П
Однак до прийняття Конституції України цей процес відбувався без належної політико-правової орієнтації, без концептуально визначеного послідовного формування правової системи. Значна частина досягнень в галузі правотворчості дістала відображення у положеннях Конституції, що, безперечно, стало передумовою істотного оновлення законодавства нашої держави. З її прийняттям відбулися кардинальні зміни у правовій системі України, зокрема у змісті та формах нормативно-правового регулювання важливих сфер суспільних відносин.
Нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади: міністерств, державних комітетів (державних служб) і центральних органів зі спеціальним статусом утворюють саму багаточисельну ланку ієрархічної будови джерел права. Вже цим обумовлюється важливість встановлення їх юридичної природи і ролі в правовому регулюванні суспільних відносин, а також місця в системі внутрішнього законодавства. Особливу значимість ця проблема набуває в умовах розбудови правової демократичної держави, проведення адміністративної реформи в Україні, коли постає необхідність повною мірою використовувати можливості правових засобів, і насамперед, нормативного масиву не тільки для надійного функціонування системи управління, але й для цілеспрямованого зростання його ефективності.
Кожний центральний орган виконавчої влади забезпечує втілення у життя державної політики у відповідній галузі державного управління, здійснює керівництво дорученою йому сферою і несе відповідальність за стан її розвитку перед Кабінетом Міністрів України та Президентом України.
Демократичні процеси, що відбуваються в нашому суспільстві самим безпосереднім чином торкаються питань щодо місця і ролі органів внутрішніх справ України. У відповідності до Концепції розвитку системи Міністерства внутрішніх справ [1], відбувається їх адаптація до умов демократичного суспільства, яка передбачає зміну не лише методів регулювання суспільних відносин, а й зміну самих принципів та пріоритетів у здійснюваній діяльності. В цілому реалізація МВС України свого правового статусу в умовах розбудови правової держави в першу чергу спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, власності від злочинних посягань, участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, а також попередження і припинення правопорушень, розкриття злочинів, охорона громадського правопорядку і забезпечення громадської безпеки, сприяння у межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них законом завдань.
Разом з тим, в нових умовах відбувається пошук шляхів демократизації діяльності МВС. Слід зважати на те, що МВС є системою силових органів, які забезпечуючи законний захист прав та інтересів особи, громадянина, держави здійснюють заходи юридичного впливу. Це передбачає орієнтування органів МВС не на каральні, а більшою мірою на профілактично-охоронні методи діяльності. Саме такі умови та специфіка діяльності органів внутрішніх справ, яка характеризується багатоаспектністю та багатофункціональністю обумовлюють необхідність організаційної та координаційної діяльності спеціального органу управління, в якості якого виступає центральний орган виконавчої влади - Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС). МВС як орган управління являється вищим виконавчо-розпорядчим органом у реалізації державної політики в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань. Саме МВС визначає загальну стратегію, форми і методи діяльності органів внутрішніх справ, координує їх взаємовідносини з іншими органами держави по боротьбі із злочинністю, охороні громадського порядку, забезпеченню громадської безпеки тощо.
Багатопланове реформування системи органів внутрішніх справ України, яке відповідає вимогам часу, безпосередньо торкається нормотворчого процесу Міністерства як центрального органу виконавчої влади. Він спрямований на подолання застарілих поглядів на роль і місце апарату управління, форми і методи його діяльності, чітке визначення компетеційних питань як в самому Міністерстві, так і на міжвідомчому рівні, завершення перерозподілу обов'язків між міністерством та іншими управлінськими підрозділами (делегування цілого ряду додаткових повноважень територіальним управлінням, розширення прав місцевих органів).
Актуальність теми дослідження визначається наступним:
В процесі реалізації правової та адміністративної реформи набуває особливого значення точне визначення функцій і місця нормативної регламентації суспільних відносин актами МВС. Останнім часом висловлюються протилежні думки щодо ролі нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади: з одного боку відзначається що вони в ряді випадків потіснили законодавство, а з іншого боку - зустрічаються і небезпідставні висловлювання про недопущення зневажливого ставлення до актів даного рівня [2-4]. У сучасних умовах діяльність МВС характеризується усе зростаючою складністю, розширенням масштабів і форм. Тому важко уявити механізм правового ре
- Київ+380960830922