РОЗДІЛ 2
ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОСВІДУ
ПІД ЧАС РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ СТУДЕНТАМИ ВИЩОГО ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Методика констатуючого експерименту
Проблема індивідуального досвіду студентів - одна з найактуальніших проблем педагогічної психології. Вивчаючи психологічні механізми функціонування досвіду при розв'язуванні мисленнєвих задач, ми виходили з того, що він пов'язаний з інтелектуальною сферою та суттєво відрізняється у студентів I та V курсів різних факультетів вищого педагогічного навчального закладу при засвоєнні ними психологічних знань.
Багато психологів (Б.Г. Ананьєв, В.О. Гаєвська, С.Д. Максименко, Є.К. Матлін, О.В. Скрипченко та інші [8, 42, 69, 118]) вказують, що у віковому діапазоні 18-25 років (другий період юності, як називає його Ю.О. Самарін [176], або період пізньої юності та ранньої дорослості за Б.Г. Ананьєвим) розташовані оптимуми інтелектуальної діяльності, він включає найбільшу кількість можливостей для формування особистості.
Закономірностям розвитку особистості в студентському віці присвячені експериментальні дослідження, які були виконані під загальним керівництвом Б.Г. Ананьєва (Н.В. Бачманова, Л.О. Головей, М.Д. Дворяшина, В.Г. Лісовський, І.М. Палей та інші) [7, 8]. Великий внесок у розробку цієї проблеми внесли Ф.М. Гоноболін, Л.В. Долинська, Н.В. Кузьміна, С.Д. Максименко, Л.М.Проколієнко, В.А.Семиченко, О.Г.Солодухова, Н.В.Чепелева, Т.С. Яценко, у роботах яких визначені умови та засоби формування особистості студента взагалі та майбутнього педагога зокрема [49, 62, 63, 96, 97, 118, 146, 179, 180, 191, 192, 215, 241]. Велись дослідження і в плані вивчення загальних особливостей розвитку психіки дорослих (Л.А. Баракова, М.В. Гамезо, В.С. Герасимова, І.С. Кон, Ю.М. Кулюткін, Г.С. Сухобська та інші) [ 44, 100].
Встановлено, що основною закономірністю студентського віку є гетерохронність розвитку окремих функцій. Механізмом цього явища виступають зміни як самих функціональних структур, так і міжфункціональних зв'язків. У цьому віці відбувається становлення цілісності інтелекту та його ієрархічної системи, яка організується мисленням.
Молодість - важливий етап розвитку розумових здібностей: значно розвивається теоретичне мислення, уміння абстрагувати та узагальнювати. Відбуваються якісні зміни у пізнавальних можливостях: мова вже йде не тільки про те, скільки і які задачі розв'язує молода людина, а яким чином вона це робить (нестандартний підхід до вже відомих проблем; уміння включати конкретні проблеми до більш загальних; уміння ставити загальні запитання навіть на основі задач, які сформульовані не найкращим чином, тощо) [44].
Мислення як процес розв'язання різних задач - один з найважливіших механізмів засвоєння накопичених людством знань, оволодіння якими являє собою основу діяльності студентів вищого навчального закладу. Тому вивчення особливостей розвитку мислення в студентському віці - важливе завдання, вирішення якого буде сприяти оптимізації навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах та більш повному розкриттю когнітивного та особистісного потенціалу студентів за роки навчання.
З іншого боку, мислення як процес необхідно визначати його місцем у динамічній структурі саморуху особистості як цілого (В.А. Гаєвська [42]). В дослідженнях (В.М. Бондаровська, Н.А. Габрієлян, Б.Г. Іванченко, В.М. Моляко та інші) виявлено, що особистісний фактор проявляється в оцінці завдань, впливає на мисленнєву діяльність по їх вирішенню, проектується на вибір стратегії рішення, тощо. Показана також велика роль попереднього досвіду у розв'язуванні задач [41, 129].
Ми вважаємо, що необхідним є вивчення зв'язків саме на цьому рівні: між інтелектуальною та особистісною сферою, між особливостями розв'язування задач та індивідуального досвіду студентів.
Під інтелектом ми розуміємо загальну адаптивну здібність, яка спирається на продуктивне використання досвіду та виражається в успішності розв'язання задач в заданій ззовні ситуації [41]. В сучасній психології рівень його розвитку звичайно досліджується шляхом застосування спеціальних психометричних процедур (тестів інтелекту). Розуміючи обмеженість такого експерименту, на що вказує В.М. Дружинін [64], ми все ж схиляємося до думки М.О. Холодної [212], що названі тести дають можливість дослідити "рівневі властивості інтелекту", тобто ті властивості, які характеризують досягнутий рівень розвитку окремих пізнавальних функцій (як вербальних, так і невербальних). Отже, можна сказати, що вони дають можливість виявити успішність розв'язування задач суб'єктом. Тому у нашому дослідженні ми будемо застосовувати один із варіантів тестів інтелектуальних здібностей, а саме тест Р. Кетелла, який допоможе нам виявити особливості розв'язування мисленнєвих задач студентами.
Метою дослідження стало вивчення особливостей інтелектуальної сфери та індивідуального досвіду студентів різних курсів і факультетів вищого педагогічного навчального закладу.
Констатуючий експеримент проводився у 1997-1998 роках на юридичному, фізико-математичному та психологічному факультетах Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. У дослідженні взяло участь 115 студентів, які навчались на першому курсі (39 студентів -психологів, 30 студентів фізмату та 46 майбутніх правників) і 111 п'ятикурсників (40, 28 та 43 чоловік відповідно). Всього в експерименті прийняли участь 226 досліджуваних (79, 58 та 89 студентів по факультетах). Вибір першого та п'ятого курсів був зумовлений прагненням прослідкувати динаміку індивідуального досвіду студентів при розв'язанні ними мисленнєвих задач. Найбільш виразно, як ми вважаємо, такі зміни можуть бути представлені у порівняльному аналізі особливостей досвіду першо- та п'ятикурсників, як суб'єктів, які тільки розпочали навчання у ВНЗ та вже закінчують його.
Дослідження проходило в два етапи. На першому ми вивчали особливості розв'язування мисленнєвих задач студентами. Другий етап був спрямований на вия
- Київ+380960830922