РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Формування бази даних, визначення репрезентативності масиву дослідження та методика збору фактичного матеріалу.
На даному етапі з метою визначення розповсюдженості остеопоротичних деформацій тіл хребців та вивчення даної патології нами було проведено вибіркове статистичне дослідження. Репрезентативність вибіркової сукупності забезпечувалася методом типологічного відбору, згідно якого при вивченні захворюваності міського населення нами були виділені три райони м. Вінниці. Вибір одиниць спостереження проводився методом механічного відбору.
Крім того, для забезпечення репрезентативності вибірки ми застосували методику необхідного та достатнього згідно закону великих чисел. Необхідний обсяг вибірки визначався за формулою 2.1., яка застосовується у випадку використання питомої ваги ознаки для безповторного відбору:
(2.1)
де n - необхідна кількість одиниць обстеження;
N - чисельність генеральної сукупності;
t - критерій достовірності;
P - показник ступеню розповсюдженості явища;
? - гранична похибка (довірчий інтервал).
Довірчий інтервал вираховувався за формулою:
(2.2)
де m% - помилка репрезентативності.
В свою чергу,
(2.3)
де n - кількість обстежених пацієнтів
Таким чином, для даної ситуації формула розрахунку довірчого інтервалу набуває наступного вигляду:
(2.4)
За даними літератури [4] середня частота деформацій тіл хребців, що є наслідком системного остеопорозу, серед мешканців європейських країн складає 12%. Враховуючи кількість обстежених нами пацієнтів і величину критерію достовірності, який забезпечує відтворюваність результату спостереження на рівні 95%, величина довірчого інтервалу, згідно формули 2.4., склала 3%.
Згідно даних Вінницького обласного медико-статистичного інформаційно-аналітичного центру станом на 1 січня 2001 року доросле населення м.Вінниці (віком 20 років і старше) складає 384 164 чоловік. Таким чином, необхідний мінімальний обсяг вибірки, згідно формули 2.1., склав 469 одиниць спостереження.
На першому етапі дослідження за допомогою методу механічного відбору з використанням списків виборців районів була сформована епідеміологічна вибірка обсягом 800 чоловік. Вибірка була стандартизована за віком та статтю. Всім особам, які планувалися на обстеження, було розіслано листівки-запрошення. З вищевказаної кількості людей на обстеження з'явилося 475 чоловік (290 жінок і 185 чоловіків), що склало 59,4% від загальної кількості запрошених. Отримана цифра цілком відповідає ситуації, яка спостерігається при епідеміологічних дослідженнях в інших країнах. Так під час подібних досліджень в країнах Західної Європи на обстеження з'являється біля 60% запрошених, що не мали переломів в анамнезі та біля 75% запрошених, що їх мали [177].
2.2. Загальна клінічна характеристика масиву дослідження.
Дослідження базувалося на обстеженні випадкової вибірки дорослих мешканців м. Вінниці з метою виявлення частоти остеопоротичних деформацій тіл хребців з наступним включенням виявлених осіб з даними деформаціями до клініко-рентгенологічного дослідження.
Було обстежено 475 мешканців м.Вінниці. Мінімальний вік обстежених становив 20 років, максимальний - 85 років. Середній вік обстежених становив 54,7?0,7 років. Переважну більшість обстежених пацієнтів склали особи віком 40 років і старше (табл. 2.1).
Таблиця 2.1.
Розподіл обстежених пацієнтів за віком та статтю
Вікові групи, рокиЧоловікиЖінкиN%n%20-29168,6206,930-39189,7217,240-494222,75518,950-594323,26422,260-693619,57626,270-893016,25418,6Всього185100290100
Для постановки діагнозу остеопоротичної деформації хребта використовувалися наступні критерії: 1). наявність у обстеженого системного остеопорозу чи остеопенії за даними ультразвукової кісткової денситометрії; 2). зниження хоча б однієї з трьох висот тіла хребця на боковій рентгенограмі більше, ніж на 2 стандартні відхилення від середніх значень для популяційної вибірки; 3). "низькоенергетична" травма (падіння з висоти власного зросту) або ж відсутність травми в анамнезі. Дані критерії сформульовані згідно сучасних уявлень про діагностику остеопоротичних деформацій тіл хребців [4, 196, 197, 231, 235], тому їх наявність вважалася адекватною і достатньою для виявлення хворих з такими деформаціями і включення їх в клініко-рентгенологічне дослідження.
Серед обстежених нами пацієнтів у 297 чоловік (62,5 %) спостерігалося зниження кісткової маси скелету: у 143 паціентів (30,1 %) спостерігалися ознаки системної остеопенії, а у 154 чоловік (32,4 %) - ознаки системного остеопорозу. Серед пацієнтів з системними остеопорозом та остеопенією 74 особи (15,6 %) мали деформації тіл хребців, які згідно вищеназваним критеріям були оцінені нами як ускладнення даної метаболічної остеопатії.
При порівнянні розповсюдженості остеопорозу та остеопенії серед чоловічого та жіночого населення м. Вінниці було виявлено, що у жінок максимальна частота остеопенії припадає на вікову групу 50-59 років (11,7 % обстежених), а оскільки остеопенія є, так би мовити, "перехідною" стадією до розвитку остеопорозу, вищезазаначена вікова група вимагає пильної уваги лікарів в плані профілактики розвитку системного остеопорозу. У чоловіків максимальна частка осіб, що мали остеопенічний синдром спостерігалися у обстежених віком від 40 до 49 років, що також викликає занепокоєння щодо стану кісткової тканини у людей працездатного віку. Дані про розподіл остеопенічного синдрому серед обстежених пацієнтів наведені в таблиці 2.2.
Як серед чо