РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень
В основу роботи покладені дані досліджень та лікування 175 хворих на активний,
вперше діагностований ТС, що у період з 1990 по 2003 рр. знаходились у
відділенні кістково-суглобового туберкульозу Харківської обласної
туберкульозної лікарні, що є клінічною базою кафедри травматології та
вертебрології Харківської медичної академії післядипломної освіти.
Не ставлячи під сумнів основоположний принцип лікування ТС оперативними
методами, сформульованим ленінградською та московською школами фтизіоортопедів
[13, 35, 49, 95, 119, 140], ми проаналізували результати лікування хворих
вперше виявлених ТС, як оперативним, так і консервативним методами лікування.
Всі проліковані хворі були розподілені на дві групи.
До першої групи увійшло 93 (53,1 %) хворих, у яких лікування проводилися з
оперативним втручанням на уражених специфічним деструктивним процесом хребцях,
до другої – 82 (46,9 %), яких лікували без оперативних втручань, тобто
консервативно.
Розподіл хворих за статтю та віком надано у таблиці 2.1. Вік хворих був у межах
від 17 до 75 років. Треба відмітити, що у найбільш працездатному віці від 20 до
50 років серед хворих І групи було 56 (60,2 %), осіб старше 50 років – 34 (36,6
%), а серед пацієнтів ІІ групи відповідно 44 (53,6 %) і 34 (41,5 %).
При порівнянні вікових показників в обох групах виявлена наступна особливість.
Встановлено, що пацієнти молодого віку від 17 до 30 років менш підвергнуті
захворюванню ТС, ніж особи старше 40 років. У пацієнтів похилого віку
захворювання спостерігалося також порівняно рідко. Таким чином, розвиток ТС
найбільш характерний для осіб зрілого віку.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за статтю та віком
Стать
Вік, роки
Всього
17-20
21-30
31-40
41-50
51-60
> 60
абс
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
ІІ
7
20
16
20
16
58
47
62,4
53,7
6
15
12
10
35
35
37,6
42,7
Всього
абс
13
35
28
29
26
93
82
3,2
4,8
8,6
8,5
14,0
11,0
37,7
34,2
31,2
31,7
5,3
9,8
100
Серед хворих переважали особи з ураженням тіл хребців. Тільки у 2 пацієнтів
першої групи були уражені задні відділи хребців: поперечні та суглобні
відростки, дуги.
Розподіл хворих за локалізацією ураження та кількістю уражених хребців надані у
таблиці 2.2. У переважній кількості спостережень в обох групах відмічено
ураження тіл двох хребців: в І групі – 85 (93,4 %), у ІІ групі – 78 (95,1 %)
пацієнтів. Найбільш часто, як у першій так і в другій групах уражалися грудний
та поперековий відділи хребта (І група – 28 (36,6%) та 30 (47,6 %) хворих; у ІІ
групі – 23 (31,8 %) та 39 (47,6 %) хворих відповідно). При уражені грудного
відділу хребта залучення у запальний процес трьох тіл хребців відмічалося більш
часто.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих за локалізацією та кількості уражених хребців
Локалізація
Число хребців
Всього
І гр.
ІІ гр.
І гр.
ІІ гр.
І гр.
ІІ гр.
Шийний
Грудний
28
23
34
26
Грудопоперековий
18
12
18
12
Поперековий
30
39
30
39
Попереково-крижовий
Всього
85
78
93
82
У двох хворих ІІ групи мали місце ураження хребта на двох рівнях: у грудному та
поперековому відділах хребта.
Сполучені туберкульозні ураження встановлені у 16 хворих (9 пацієнтів І групи
та 7 – ІІ групи) (табл. 2.3). Як наведено у табл. 2.3, серед хворих І групи 4
мали ураження легень, 5 – сечостатевої системи, а серед хворих ІІ групи 6 були
з легеневим туберкульозом, 1 – з туберкульозом сечостатевої системи.
Таблиця 2.3
Сполучені туберкульозні ураження у досліджених хворих
Локалізація уражень
Кількість хворих
І група (n=93)
ІІ група (n=82)
Легеневий туберкульоз
4,3 %
7,3 %
Туберкульоз сечостатевої системи
5,3 %
1,2 %
Всього
9,6 %
8,5 %
У симптоматиці туберкульозу хребта велике місце займають неврологічні
порушення, які, проявляючись у початковій стадії локальним болем, потім можуть
придбати виразний сегментарних характер з іррадіацією у кінцівки, таз, живіт,
грудну клітку. Найбільш грубі неврологічні порушення виникають у тих випадках,
коли туберкульозний фокус руйнує задню замикаючу пластинку тіла хребця і
проривається у хребцевий канал. Накопичення тут гнійно-казеозних мас створює
тиск на спинний мозок, викликаючи тим самим провідникові порушення, які
проявляються спастичними парезами та плегіями.
Для якісної оцінки неврологічних розладів ми використовували шкалу Frankel/Asia
[290]:
1. (А) – повний перерив рухових та чутливих волокон нижче відміченого
сегментарного рівня ураження (клініка поперечного ураження спинного мозку);
2. (В) – зберігається деяка наявність чутливості нижче рівня ураження, але
повний руховий параліч нижче цього рівня;
3. (С) – є м’язова сила у нижніх кінцівках (3 бали та менше), але пацієнт не
може пересуватися самостійно;
4. (D) – збереження м’язової сили нижче рівня ураження більше 3 балів, хворі
можуть пересуватися з опорою;
5. (Е) – хворий без неврологічних симптомів. Можуть бути змінені рефлекси.
При цьому хворі, які підлягали оперативному втручанню (І група) за ступенем
неврологічних розладів були розподілені наступним чином: тип А – 8, В – 12, С –
16, D – 40, Е – 17 хворих.
Серед групи хворих, які лікувалися консервативно (ІІ група), пацієнтів з
вираженим неврологічним ускладненням було значно менше: тип А – 0, В – 0, С –
3, D – 7, E – 72 хворих.
Не менш важливе значення у патології і симптоматиці туберкульозу хребта мають
зовнішні нориц