Організаційно-педагогічні умови підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії у навчально-трудовій діяльності

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬПА ПЕРЕВІРКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ПІДГОТОВКИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ДО ВИБОРУ МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ У НАВЧАЛЬНО-ТРУДОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Методика дослідно-експериментальної роботи
Теоретичний аналіз проблеми готовності старшокласників до вибору майбутньої професії та здобуті результати констатуючого експерименту дозволили виявити систему організаційно-педагогічних умов удосконалення цього процесу та уточнити напрями реалізації експериментальних факторів у навчально-трудовій діяльності школярів. Серед системи організаційно-педагогічних умов досліджувалися:
1. Організаційні умови - координація діяльності різноманітних суб'єктів профорієнтаційного впливу в межах певної територіальної одиниці здійснення якої передбачає запровадження регіонального плану професійної орієнтації учнівської молоді.
2. Педагогічні умови - цілеспрямована підготовка старшокласників з основ вибору професії, до змісту якої включаються заходи загальноміського плану професійної орієнтації школярів.
Головна мета дослідно-експериментальної роботи полягала у перевірці достовірності висунутої гіпотези про можливості вдосконалення ефективності підготовки старшокласників до вибору майбутньої професії за рахунок запропонованої методики профорієнтаційної роботи з учнями старших класів.
Формуючий експеримент мав на меті з'ясувати умови, за яких експериментальні напрями удосконалення профорієнтаційної роботи із старшокласниками впливають на підвищення рівня готовності. Для досягнення загальної мети в процесі формуючого дослідження вирішувались наступні завдання:
- перевірялася обгрунтована і розроблена експериментальна методика підготовки старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії;
- проводилася діагностика кількісних та якісних змін розвитку компонентів структури готовності до, в процесі і після проведення експерименту;
- оцінювалася ефективність підготовки старшокласників з основ вибору майбутньої професії, до змісту якої інтегрувалися профорієнтаційні заходи регіонального плану професійної орієнтації учнівської молоді;
- визначались особливості проведення різноманітних профорієнтаційних заходів, які втілювалися до змісту курсу "Основи вибору професії" для учнів 9-х класів загальноосвітніх шкіл (34 та 17 годин) та їх вплив на окремі компоненти структури готовності.
Перелічені напрями стали предметом формуючого експерименту.
Для одержання достовірних результатів формуючого експерименту були сформовані групи старшокласників. Загальна кількість учасників становила 256 досліджуваних (учні 9 класу). Серед них: експериментальна група А - 59 старшокласників, експериментальна група Б - 63 старшокласники та контрольна - 134 старшокласники. Різниця між експериментальними групами А та Б полягала в тому, що в групі А заходи регіонального плану профорієнтаційної роботи склали зміст курсу "Основи вибору професії" для учнів 9-х класів (34 години), який викладався шкільним психологом, а в групі та вчителем трудового навчання (17 годин). Експериментальні групи працювали за розробленою нами методикою. В контрольній групі профорієнтаційна робота проводилася за традиційною методикою. Тривалість формуючого експерименту становила 2 роки.
На першому році вирішувалися організаційні питання, уточнювалася процедура проведення експерименту і змістовні аспекти запровадження в школах експериментального курсу "Основи вибору професії" для учнів 9-х класів та з'ясовувалися окремі питання з шкільними психологами і вчителями трудового навчання загальноосвітніх середніх шкіл. До кінця першого року експерименту були сформовані чотири експериментальні групи учнів 8 класу загальною кількістю 122 особи. Це учні чотирьох загальноосвітніх шкіл м. Рівне (№№12, 24, 26, 28).
Наступним кроком в організації формуючого експерименту було введення до шкільної програми, за попереднім погодженням з директорами названих загальноосвітніх шкіл та наказом начальника міського відділу освіти курсу "Основи вибору професії" для учнів 9-х класів експериментальної групи А та Б. Це дозволило до початку занять уточнити зміст підготовки відповідно до загального плану профорієнтаційної роботи та методично підготувати вчителів-експериментаторів.
З метою нейтралізації впливу випадкових факторів застосовувався варіант рівнобіжного педагогічного експерименту, коли один із класів паралелі визначався як експериментальний, а інший контрольний. Заняття в контрольній та експериментальних групах проводили одні і ті ж педагоги з дотриманням загальних вимог до організації та контролю підготовки. Різниця полягала лише у введенні запропонованих експериментальних факторів у навчально-виховний процес експериментальних груп, які працювали за зробленими заздалегідь методиками.
Обговорення, уточнення, затвердження змісту та структури загальноміського плану професійної орієнтації учнівської молоді та напрями втілення конкретних заходів профорієнтаційного характеру у зміст курсу "Основи вибору професії" здійснювалося під методичним керівництвом головного психолога м. Рівне на базі міського Центру соціально-психологічної допомоги.
Встановлення результативності запропонованої методики передбачало вибір та статистичну обробку діагностичних даних. Відповідно до визначеної у попередньому розділі структури готовності, показників та методик їх діагностики на початку формуючого експерименту у контрольній та експериментальних групах були проведені діагностичні зрізи для визначення вихідного рівня ГСВМП. Всього за час проведення формуючого експерименту було проведено три діагностичні виміри.
Для формулювання загальних висновків проведеної дослідно-експериментальної роботи здобуті результати були зведені за окремими показниками структури готовності до загальних чисел, які характеризують різні рівні ГСВМП.
Оскільки на етапі констатуючого експерименту виявилося, що розроблена трьохвимірна структура готовності значно ускладнює інтерпретацію експериментальних результатів,