РОЗДІЛ 2
Облік формування фінансових результатів
діяльності підприємства
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (2), національними Положеннями (стандартами) з бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО), Планом рахунків бухгалтерського обліку (19).
Законом України (2) визначено терміни:
- бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
- внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством;
- фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період;
- користувачі фінансової звітності - фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.
Ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності необхідне для надання користувачам звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище підприємства, результати його діяльності та рух грошових коштів.
Власників підприємства, керівників та менеджерів перш за все цікавить ефективність діяльності підприємства і ефективність використання власного капіталу. Підприємство має багато цілей, але його успішна діяльність потребує від керівництва зосередженості в таких напрямках як досягнення рентабельності - здатності підприємства отримувати прибуток, і ліквідності, тобто наявності достатніх платіжних засобів для сплати боргів по зобов'язаннях в певні строки.
Персонал підприємства за даними звітності оцінює стабільність його діяльності, перспективи розвитку.
Кредиторів підприємства цікавить його фінансова стійкість та можливість сплачувати кредиторам відсотки і погашати заборгованість.
Інвестори, аналізуючи фінансову звітність можуть зробити висновки про ділову активність підприємства та перспективи співпраці з ним в майбутньому.
Статистичні органи використовують показники фінансових звітів для їх узагальнення і подальшого аналізу.
Складання податкової звітності про фінансові результати діяльності підприємства проводиться згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (3) та Порядку складання декларації про прибуток підприємства (34).
Розглянемо спочатку облік формування показників звітності для оподаткування прибутку, оскільки ці показники впливають на формування окремих показників фінансової звітності.
2.1 Облік формування фінансових результатів діяльності підприємств для податкової звітності
Якщо розглядати проблему історично, то за останні 10 років у підприємницькій діяльності України для визначення фінансових результатів діяльності підприємств було впроваджено такі податки:
в 1991 році - з прибутку;
в 1992 році - з доходу;
в 1993 році - Ікв. з прибутку, ІІкв. з доходу;
в 1994 році - з доходу;
в 1995-1996 році - з прибутку;
в 1997 році - з прибутку;
в 1998-2001 році - з прибутку.
При цьому методика визначення прибутку з 01.07.97р. у зв'язку з прийняттям Закону України (3) передбачає формування валових доходів і валових витрат, а також суми амортизації основних засобів за принципово новою методикою.
На початку дії нової системи оподаткування окремі підприємства впроваджували ведення нових регістрів для обліку валових витрат та валових доходів, тобто вели специфічне дублювання даних бухгалтерського обліку.
У зв'язку з цим, в окремих нормативних документах і в економічній літературі було визначено поняття "податковий облік".
Згідно п.2 ст.3 Закону України (2) фінансова, податкова, статистична та інші форми звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Таким чином, необхідна інформація для цілей оподаткування повинна визначатись в системі бухгалтерського обліку без ведення якогось додаткового податкового обліку, що і передбачено Рекомендаціями з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів (далі - Рекомендації) (36). Формою податкової звітності є Декларація про прибуток підприємства (додаток А).
Податковий облік доцільно розглядати як методику використання бухгалтерського обліку для формування показників податкової звітності.
Розглядаючи методику формування в обліку валових витрат в цукровому виробництві, слід звернути особливу увагу на методику бухгалтерського та податкового обліку матеріальних витрат, як одну із самих складних і трудомістких операцій цього процесу. Ці витрати є основними в цукровій промисловості, де становлять до 85 відсотків всіх витрат.
По-перше, розглянемо поняття "матеріальні витрати"
В розділі 3 Типових положень з планування обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (далі - Типові положення) (37) визначено, що до складу матеріальних витрат відносяться: покупні сировина, матеріали, запасні частини, комплектуючі вироби, напівфабрикати, паливо, енергія, знос МШП, роботи і послуги виробничого характеру. У торгівлі до матеріальних витрат згідно п. 2.16 Інструкції про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності підприємства (13) відносяться матеріальні цінності, придбані для продажу незалежно від галузевого спрямування виробничих підприємств.
В п. 3.6 Рекомендацій (36) до складу матеріальних витрат віднесено сировину, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, запасні частини, тварини на вирощуванні та відгодівлі, насіння, корми, малоцінні та швидкозношувані предмети, товари та інші матеріальні цінності для здійснення статутної діяльності.
В п. 4.2