Ви є тут

Кадровий потенціал менеджменту в АПК: проблеми формування, використання і управління (на матеріалах Хмельницької області)

Автор: 
Кравчук Віктор Васильович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2002
Артикул:
0402U002754
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ І РОЗВИТКОМ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ
2.1. Соціально-економічна і демографічна характеристика агропромислового комплексу області та його кадрового забезпечення
Інтереси всебічного розгляду питань, що становлять зміст теми дослідження вимагають попереднього вивчення матеріалів про соціально-економічне становище області у порівнянні з попередніми роками та іншими регіонами. Тобто виникає потреба у висвітленні динаміки показників матеріального виробництва, різних галузей економіки, включаючи сільське господарство, структурних змін в результаті перебудовних процесів, змін соціальної сфери і кадрового забезпечення господарських суб'єктів.
Територіально Хмельницька область розташована у західній частині Правобережжя України, займає загальну площу 20,6 тис. км2 або 3,3% території України. До складу області входять 20 районів, 13 міст, у тому числі 6 обласного підпорядкування, 24 селища міського типу і 1416 сіл.
На початок 2001 року населення області становило 1447,2 тис чол., або 2,9 % населення України. Область належить до числа регіонів, добре забезпечених трудовими і земельними ресурсами. В розрахунку на 1 працівника сільського господарства тут приходиться 2,33 га сільськогосподарських угідь, у тому числі - 1,86 га орних земель.
Сільське господарство області продовжує займати провідне (близько 50%) місце у випуску галузей економіки. В структурі реалізації сільськогосподарської продукції найбільшу питому вагу займають цукрові буряки, зерно, молоко та молочні продукти. Причому в останні п'ять років різко скоротилася питома вага продукції, що реалізується заготівельними організаціями та переробними підприємствами (зерно з 42 до 6 %, картопля - 33 і 4%, плоди і ягоди - 58 і 29%, худоба і птиця - 56 і 32%) і підвищилась доля ринку, збуту населенню та за бартерними угодами.
Серед галузей промисловості на першому місці з виробництва стоїть харчова промисловість - 43,9%, на другому - електроенергетика - 28,3%, на третьому - машинобудування і металообробка, частка яких скоротилася з 35,6% в 1985 році до 14,1% в 2000 році.
Під впливом процесів реформування власності майна підприємств і організацій відбулися структурні зміни в народному господарстві області. Починаючи з 1994 року в промисловості провідне місце займає недержавний сектор, питома вага якого в об'ємі виробництва зросла з 19,1 % в 1992 році до 66% у 2000 році. Частина будівельно-монтажних підприємств з колективною та приватною формою власності зросла з 45% в 1990 році до 76,8% в 2000 році. В процесі становлення ринкового механізму господарювання продовжує скорочуватися торгова мережа державної форми власності. Так, частка державних підприємств роздрібної торгівлі знизилася з 28,8% в 1991році до 14,1% в 2000 році, а громадського харчування - відповідно 38,5% і 6,9%.
В області досягнуто певного прогресу у розвитку малого бізнесу, головним чином за рахунок створення приватних малих підприємств, а також господарських товариств і кооперативів. Правда, частка малого бізнесу в загальних об'ємах виробництва в області ще невелика і складає 9,2%, у тому числі агробізнесу - близько 1%. Мале підприємництво не стало конкурентно спроможним сектором економіки з належним інноваційним і науково-технічним потенціалом. Поки що спостерігається головним чином констатація ролі і місця малих підприємств у створенні економічного середовища нової системи господарювання. На черзі стає забезпечення сприятливих умов для розвитку малого підприємництва на основі підвищення ефективності заходів державної підтримки, розробки і прийняття спеціальної кредитно-фінансової технології обслуговування малого підприємництва, залучення позабюджетних джерел фінансування малого бізнесу.
Продовжує залишатися слабкорозвинутою посередницька, оптова система і чимало товаровиробників все ще очікують, що уряд організує перерозподіл продукції між сільським і міським населенням, як це робилося упродовж багатьох років.
У результаті аграрної реформи здійснено ряд структурних змін в аграрному секторі економіки області: змінився склад товаровиробників і землекористувачів, галузева і продуктова структури сільськогосподарського виробництва (табл.2.1).
Таблиця 2.1.
Зміни в розподілі земельних ресурсів по землевласниках і землекористувачах Хмельницької області
Показник иЗагальна земельна площа, тис.га.Сільськогосподарські угіддя, тис.гаРілля, тис.га.199520001995200019952000Всього земель2062,92062,91571,61570,91270,11254,4Землі с.-г. підприємств1743,31110,81539,61094,71258,1934,9Землі недержавних
с.-г. підприємств1302,91056,41149,41049,3995,9896,0Землі колективних
с.-г. підприємств1297,56,11144,45,5991,55,0Землі сільгоспкооперативів0,7399,30,3399,00,3346,6Землі сільскогосподарських акціонерних підприємств та ін.4,7651,04,3644,84,1544,4Землі державних сільськогосподарських підприємств164,754,4131,145,4106,438,9Землі громадян257,7426,2259,1406,9155,9280,0в. т. ч. фермерських10,766,610,566,39,859,2Землі інших категорій319,6525,932,069,312,039,5
Джерело: розраховано за даними Хмельницького обласного управління земельних ресурсів.
За п'ять років (з 1995 по 2000р.) на третину скоротилась площа землекористування сільськогосподарських підприємств. Сьогодні основним землекористувачем у сільському господарстві стали акціонерні сільськогосподарські товариства, а також сільськогосподарські виробничі кооперативи. Питома вага фермерських господарств у землекористуванні незначна (3,2%), хоча землі фермерських господарств зросли за п'ять років у 6,2 рази. Сьогодні в Україні інституційну основу приватного господарювання на селі становлять 40,5 тис. фермерських та 11,5 млн. особистих підсобних господарств. Значної зміни зазнали організаційно - правові форми господарювання в сільському господарстві.
На практиці не скрізь підтверджувалися сподівання, що колишні члени КСП вільно і свідомо вибер